У 2004 році Меджліс однозначно і активно підтримав помаранчеву команду. Зараз керівництво організації схитрувало, порадивши своїм виборцям 17 січня визначатися самостійно. А кого підтримати в другому турі виборів – Меджліс скаже на позачерговому з’їзді, запланованому на кінець січня.
Формально керівники Меджлісу є депутатами в пропрезидентській парламентській фракції Наша Україна – Народна самооборона. Але приблизно половина депутатів з фракції Ющенка підтримують Юлію Тимошенко.
Експерти в Києві зазначають, що Меджліс, не зробивши ставку ні на кого з кандидатів, фактично "оголосив конкурс", в якому змушені брати участь усі, хто зацікавлений у голосах кримських татар.
За даними самого Меджлісу, у Криму зараз мешкає близько 280 тис. кримських татар, що складає 13% населення автономії. Але йдеться не стільки про кількість голосів, скільки про складність проблем, пов’язаних з кримськими татарами. Війни за землю на півострові стали вже традиційними. Проте, за даними Кримського республіканського комітету зі земельних ресурсів, забезпеченість кримськотатарських сімей ділянками, виділеними під будівництво житла, складає 147,7%, хоч аналогічний показник для сімей кримчан інших національностей – близько 50%.
Представники кримської влади обурені тим, що Меджліс тисне на Київ, вимагаючи виділити нові землі, а кримські татари тим часом продовжують тактику самозахоплення ділянок, перетворюючи півострів в конфліктну зону і відлякуючи туристів.
Окремим питанням, яке турбує Київ, стало посилення впливу в Криму інших держав, які діють через Меджліс, і втручання самого Меджлісу в зовнішню політику України. У квітні, коли відбувся перший Всесвітній конгрес кримських татар, стало відомо, що держуправління співпраці і розвитку Туреччини виділило кошти для купівлі тисячі будинків кримським татарам, для реставрації культових споруд і для закупівлі обладнання в національні школи і класи. Водночас керівники Меджлісу почали виступати з усе більш гострими заявами на адресу Росії, яка нібито намагається дестабілізувати ситуацію в Криму.
Наприкінці листопада голова Меджлісу Мустафа Джемільов в інтерв’ю Столичним новинам повідомив, що Росія підтягує до кордонів України "якісь свої дивізії, ведеться постійне повітряне спостереження, створюються карти, плани висадки повітряного десанту". Він порівняв ситуацію, що складається в Криму, з торішнім конфліктом у Грузії, зазначивши: "І що найнебезпечніше – навіть немає необхідності вводити туди (до Криму – НГ) війська, тому що там є доволі потужний Чорноморський флот".
Ця тема принесла драматизм і у засідання курултаю, в ході якого Джемільов закликав свій народ "утриматися від насильства" у тому випадку, якщо хтось з керівників організації буде незабаром убитий. Нагадаємо, МВС України в кінці жовтня повідомило про розкриту змову терористичних організацій, які нібито готували замах на лідерів Меджлісу.
Джемілєв вважає, що небезпека не минула, оскільки у світі існують сили, які бажають "підірвати Крим" напередодні українських президентських виборів. Трохи раніше керівник кримськотатарського об’єднання вимагав від української влади прийняти рішення про вступ до НАТО без проведення референдуму: "Пересічний мешканець не може знати, що для країни краще. Для цього є фахівці, військові. Адже багато хто не знає, що таке НАТО, вони живуть радянськими стереотипами … Якби Грузія була членом НАТО, сумніваюся, що Росія могла б так поводитися".
Українські лідери утримуються від будь-яких коментарів. Однак представники оточення Ющенка і Тимошенко неофіційно говорять про те, що дії Меджлісу поступово перетворюються для них в головний біль. Хоч би тому, що ніхто з українських політиків не зацікавлений в загостренні відносин з Росією.
Публічно Тимошенко і Ющенко традиційно намагаються задобрити кримських татар. На початку листопада український прем’єр-міністр зустрічалася з керівництвом Меджлісу, проте прес-служба уряду повідомила лише, що обговорювалися проблеми облаштування кримських татар на історичній батьківщині.
Віктор Ющенко напередодні курултаю доручив Генпрокуратурі і Службі безпеки України розглянути питання про порушення кримінальної справи за фактом насильницького виселення з Криму кримських татар.
Це питання стосується не тільки історії. Навесні кримськотатарські організації фактично висунули офіційному Києву рахунок. Був оприлюднений звіт про підсумки роботи спеціальної групи, яка підрахувала всі втрати народу, завдані в результаті насильницького переселення.
У документі було названо більш-менш точну кількість втрачених будинків, земель, продовольчих запасів, враховано, що "народ був позбавлений громадянських прав і жив в умовах комендантського режиму", в результаті чого "від хвороб і голоду загинули близько 83 тисяч осіб (43% вимушених переселенців) ".
Загальний збиток був оцінений майже в 15 млрд. дол. Хоча лідери Меджлісу прямо не вимагають від української влади відшкодування збитку, але окремі представники організації робили акцент на тому, що виселенням кримських татар займалися органи влади і каральна система Української РСР. Якщо СБУ, розслідуючи справу про Голодомор, планує незабаром висунути судові позови українським виконавцям злочинних рішень Компартії СРСР, то і кримські татари мають право піти таким шляхом, визнали в Меджлісі.
Поки офіційний Київ мовчить щодо цього. Окремі політики сподіваються на зміну керівництва Меджлісу і на пом’якшення політики, яку веде організація. Джемільов беззмінно керує неформальним національним парламентом з 1991 року. Однак навіть у разі зміни лідера експерти не передбачають радикальних змін в політиці організації.
Справа в тому, що головним претендентом в наступники Джемільова раніше виступав його заступник і найближчий соратник Рефат Чубаров. Політологи називали ще декілька прізвищ кандидатів. Обрання керівництва організації було заплановане вчора останнім питанням порядку денного, повідомили НГ кримські журналісти.
Екс-спікер кримського парламенту, народний депутат Верховної Ради України Леонід Грач упевнений, що від зміни лідерів нічого не зміниться. "Думаю, Юлія Тимошенко домовилася з усіма претендентами на крісло", – сказав він. Минулого тижня українські експерти припускали, що курултай може прийняти рішення про підтримку Тимошенко.
Але той факт, що ім’я конкретного кандидата під час курултаю не пролунало, може свідчити про те, що кримські татари оцінили рішення Ющенка порушити кримінальну справу за фактом насильницького виселення народу в 1940-х і 1960-х роках. На питання про те, що українська влада робитиме, довівши розслідування до кінця і отримавши позови про відшкодування збитку, відповіді немає.
Не зрозуміло також, чим обернеться ситуація, пов’язана з недавньою відмовою Меджлісу на прохання Києва скасувати прийняту в 1991 році Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу, в якій, зокрема, сказано: "Крим є національною територією кримськотатарського народу, на якій тільки він володіє правом на самовизначення так, як воно викладене в міжнародних правових актах, визнаних світовою спільнотою. Політичне, економічне, духовне і культурне відродження кримськотатарського народу можливе тільки в його національній суверенній державі".
