antonprima.pro

Blog

  • Понад тисяча чоловік прийшли із зверненням до уряду

    Пекінський діяч у захисту прав людини Лілі розповіла, що під час проведення в Пекіні зборів Народних Всекитайськіх представників і Політичної консультативної ради, які проходили 29-го січня, в понеділок, перед дверима уряду зібралися понад тисяча чоловік із зверненнями. Люди голосно викрикували гасла про те, щоб їм повернули відібрані у них будинки і т.п.

    Лілі надала деякі фотографії і відео, зроблені на місці подій. Вона говорить, що зйомки були проведені близько 11:00, в той час, як майже половина тих, що прийшли, вже розійшлися.

  • Незважаючи на новий закон, в Китаї продовжується незаконне видаляння органів

    Незважаючи на новий закон, в Китаї продовжується незаконне видаляння органів

     
    #img_right#Якщо ви вирушите до Китаю за трансплантатом, є дуже велика вірогідність, що орган, який вам пересадять, видалений у послідовника Фалуньгун без його згоди.

    Даною інформацією поділився колишній член Парламенту м. Едмонтона пан Девід Кілгур під час проведення форуму минулого четверга в Едмонтоні на тему про незаконне видалення органів у Китаї і "трансплантаційний туризм".

    "Людям кажуть, що органи видаляють у страчених ув’язнених і це – правда, – повідомляє пан Кілгур. – Деякі з них – засуджені злочинці, але більшість з цих ув’язнених – послідовники Фалуньгун, що не скоїли ніякого злочину, окрім як спроби жити за принципами Істина, Доброта і Терпіння".

    Фалуньгун, медитативна практика з комплексами вправ, вперше представлена широкій громадськості в Китаї у 1992 р., налічує близько 100 мільйонів послідовників у всьому світі. У 1999 р. Комуністичною партією Китаю ця духовна практика була оголошена поза законом; послідовники Фалуньгун перетворилися на об’єкт для гонінь, внаслідок чого тисячі з них були поміщені у в’язниці, примусові трудові табори, і центри з ідеологічної обробки (центри "Промивання мозку").

    У звіті, що вийшов минулого літа, Девід Кілгур та Девід Мейтас,  міжнародний адвокат у сфері прав людини, що проживає в м. Вінніпег, який також взяв участь в дискусії, пришли до висновку, що в Китаї органи в’язнів совісті, послідовників Фалуньгун, видаляють для продажу і без їхньої згоди.

    "Ми впевнені, що масове видаляння органів у послідовників Фалуньгун відбувалося раніше, і продовжується до цього дня", – йдеться в доповіді.

    Кілгур і Мейтас, які відвідали понад 20 країн, щоб ознайомити громадськість з результатами свого розслідування, планують опублікувати оновлену версію звіту, до якого увійдуть нові докази. На даний момент звіт доступний на 18 мовах.

    З’ясувалося, що трансплантаційний бізнес в Китаї найбільш розвинений в порівнянні з іншими країнами, де також здійснюється незаконна пересадка органів, до того ж комуністичний режим робить це масштабним джерелом свого прибутку із залученням всіх державних органів влади.

    Незважаючи на те, що  минулого червня, буквально за п’ять днів до публікації звіту Кілгура-Мейтаса в Китаї був прийнятий закон проти пересадки органів без згоди донорів, Мейтас відзначив, що так звана законодавча система в Китаї "значно політизується" разом зі всією системою, що знаходиться під контролем комуністичної партії.

    Він говорить: "Ідея про можливість існування законодавчої системи, яка стане ефективною… …поки існує одна пануюча комуністична партія в Китаї, це може відбутися лише в тому випадку, якщо Китай стане країною панування закону, а не панування комуністичної партії".

    Звертаючись до питання про те, як можна на ділі застосувати отримані історією уроки, Мейтас сказав, що необхідно вжити запобіжних заходів проти того, щоб нові технології потрапляли до рук "жадібних і злих" людей.

    "Нові методи дозволяють здійснювати більше як добрих справ, так і злих – це непорушна істина трансплантаційних технологій", – заявляє Мейтас.

    Він також торкнувся питання про слухання справи в суді щодо факту, який стався раніше, розпалювання ненависті службовцями китайського консульства проти Фалуньгун, на якому він був присутній того дня. Він сказав, що необхідно серйозно поставитися до цього, інакше можуть бути серйозні наслідки.

    В четвер вранці Мейтас і його колега пані Ширіш Чотолія опротестовували колишнє рішення генерального прокурора м. Альберта, що відмовився визнати винними офіційних осіб китайського консульства за фактом розпалювання ненависті. Співробітники консульства поширювали матеріали з наклепом на Фалуньгун учасникам конференції в Едмонтоні в липні 2004 р.

    Офіційні особи з Відділу  розслідування злочинів на грунті нетерпимості поліції Едмонтона ідентифікували дану судову справу як порушення закону про нетерпимість, який забороняє "умисне розпалювання ненависті" проти "певних груп". Проте справа не отримала згоди генерального прокурора Альберти на початок процесу.

    Очікується, що суддя ухвалить рішення в майбутньому місяці після розгляду справи.

    "Незважаючи на рішення (судді), нам на практиці довелося вивчити урок, який полягає в тому, що такі заяви не можна ігнорувати, і нам необхідно діяти", – повідомив Мейтас під час форуму.

    Версія англійською

  • Дачжу: люди не вірять в офіційно оголошену причину смерті Ян Дайлі

    Дачжу: люди не вірять в офіційно оголошену причину смерті Ян Дайлі

     
    #img_left_nostream#Після офіційної заяви про те, що офіціантка ресторану "Лайшиде" Ян Дайлі померла через хронічне запалення підшлункової залози, повіт Дачжу накрив білий терор. Студент, який у чаті сайту поширював інформацію про причину смерті Ян, був арештований.

    Місцева влада наказала: «Не можна фабрикувати й поширювати наклеп, а на порушників чекає арешт». Кажуть, що родичі Ян отримали від ресторану більше 350 000 юанів як компенсацію за мовчання, батьки дуже сильно засмучені і відчувають безвихідь. Труп дівчини вже піддали кремації.
     
  • Якби всі люди знали правду

    Якби всі люди знали правду

     
    #img_right#Якби люди знали правду, вони б не робили такої фатальної помилки, як сім’я Мірьям. У неї була велика, дружна і щаслива сім’я: дві дочки і два сини, яких вони разом із чоловіком виховували, навчали, розвивали.

    В однієї дочки вища освіта, інша працює вихователькою в дитячому садочку, сини також улаштовані добре. У всіх її дітей є сім’ї і діти, тобто внуки Мірьям.

    І раптом почалося: нирки у чоловіка стали функціонувати гірше й гірше. Довелося перейти на діаліз. І так три рази на тиждень. Діаліз – непроста процедура – проводився протягом п’яти років. Утомилися. І раптом у лікарні пройшли чутки, що хтось поїхав чи то до Китаю, чи то до Єгипту, успішно пересадив чужий орган, і діаліз став не потрібний.

    Чоловік Мірьям зацікавився поїздкою, і що б там не було, як би дорого це не коштувало, зважився на операцію пересадки нирки.

    Агент компанії прийшов до них додому і сказав точну дату операції. Нікого анітрохи не здивувало те, що не треба чекати й підбирати відповідну нирку – уже все готово. І квитки на літак теж приніс додому – це теж нікого не насторожило.

    До них приставили супроводжуючу особу, і вони прилучилися до інших людей, які вирушали до Китаю на операцію трансплантації. Адже за всі послуги заплатили, отже, можна їхати.

    Після прибуття до Китаю до них приставили лікаря і супроводжуючого китайського агента, і знову двогодинний переліт до якогось міста прямо в лікарню. Там було дуже брудно, ніякого поняття про стерильність. Мірьям залишили на другому поверсі, а її чоловіка без відпочинку після важкого перельоту, без підготовки до складної операції направили прямо в операційну. Здавалося, не бракувало часу, бо нирка не могла довго чекати і могла зіпсуватися.

    Про Мірьям ніхто не згадував протягом двох днів, вона була голодна. Але найстрашніше – це незнаття, що з чоловіком, як пройшла операція? Агент обіцяв ще вдома, що видадуть мобільний телефон, і вона буде на зв’язку з чоловіком, лікарями, але нічого такого не було. Єдине, що підтримувало її, – це молитвеник, який вона прихопила із собою.

    Стало відомо, що були ускладнення під час операції – чоловік почав задихатися, і його перевезли в іншу лікарню. З’ясувалося, що причиною було передозування анестезуючим засобом, і два тижні він був під наркозом, не міг прокинутися. Покращання не було, було важко спілкуватися з китайським лікарем, і через тиждень на допомогу прилетів зять.

    За всяку ціну хотіли повернутися додому, чоловік уже третій тиждень не приходив до тями. Везли його в аеропорт на машині, в якомусь вантажному брудному автомобілі, у супроводі китайців – лікаря й медсестри.

    А по поверненні додому, в аеропорту на них чекав лікар, і машина швидкої допомоги доставила його в лікарню; стан погіршувався, треба було робити термінову операцію видалення чужої нирки. Під час операції підтвердилося важке зараження, усі системи в організмі відмовили.

    Мірьям сказала, що жалкує про те, що немає такої можливості повідомити всім людям правду, щоб ніхто не їздив до Китаю для пересадки органів ні за яких умов, тому що там нечисто не тільки фізично, але і морально, усе приховують, усе покрито таємницею.

    Їх не повідомили ні про донора, ні про його згоду і ніяких документів не оформляли. Вони не знали, що органи викрадені в учнів, які самоудосконалюються за системою Істини, Доброти і Терпіння – Фалуньгун, тим самим неугодної і переслідуваної Комуністичною партією Китаю.

    Уся велика сім’я відчуває важку втрату, особливо маленькі онучата чекають, коли ж дідусь повернеться додому, а найменша скрізь його шукає.

  • Чиновник, що втік із Китаю, розповідає про вплив незалежних ЗМІ

    Чиновник, що втік із Китаю, розповідає про вплив незалежних ЗМІ

    У Китаї стає популярним програмне забезпечення для прориву Інтернет-блокади.

    #img_right#В інтерв’ю пан Цзя Цзя, колишній генеральний секретар Шанхайської асоціації вчених і технологів, який в даний час тимчасово проживає на Тайвані, сказав, що серед жителів континентального Китаю стало популярним використання програмного забезпечення (ПО) для прориву Інтернет-блокади, щоб дізнатися про те, що відбувається в світі.

    Багато офіційних осіб Комуністичної партії Китаю (КПК) обговорюють проблему краху КПК; частина з них втекли, перевівши гроші на зарубіжні рахунки і завчасно відіславши дітей на навчання за кордон.

    За словами пана Цзя, він постійно слухав «Голос Америки» і читав новини сайту «The Epoch Times», коли ще знаходився в Китаї. Ці незалежні ЗМІ здійснили на нього великий вплив.

    Програмне забезпечення для прориву Інтернет-блокади стає все більш поширеним

    Цзя Цзя сказав: «Мені завжди подобалося слухати «Голос Америки», незважаючи на поганий радіоприйом через створення перешкод. Часто мова ставала абсолютно нерозбірливою. Більше трьох років тому я побував в одній компанії з метою поміняти свій приймач на кращий, там службовець компанії порадив мені використовувати програмне забезпечення (ПО) для прориву блокади мережі Інтернет – «Free Gate».

    «Люди готові платити великі гроші за те, що дозволяє їм отримувати інформацію «The Epoch Times» і багатьох інших ЗМІ, що блокуються КПК. Вони хочуть побачити і почути правдиві відомості, бо під владою КПК це неможливо».

    У комп’ютерній галузі континентального Китаю в основному працює молодь. Робота з ПО для прориву мережі Інтернет зв’язана з ризиком. Розкриття факту його використання загрожує багатотисячними штрафами і позбавленням ліцензій. Цзя повідомив, що, за словами високопоставленого службовця комп’ютерної компанії, попит на такі програми зростає.

    Цзя сказав: «КПК дуже щільно контролює Інтернет-кафе. Жителі континентального Китаю практично не мають права чути думки, відмінні від думки КПК. Кожен, прийшовши в Інтернет-кафе, повинен пред’явити посвідчення особи. Кафе фіксують час кожних відвідин і здійснюють відеоспостереження за своїми відвідувачами, що використовують Інтернет».

    В умовах такого сильного інформаційного контролю деякі Інтернет-компанії почали таємно продавати програмне забезпечення, що дозволяє користувачам мережі Інтернет уникнути цензури комуністичного режиму, надавши, таким чином, можливість доступу до інформаційних каналів міжнародної громадської думки. Це ПО все більше стає популярним.

    Інтелігенція, високопоставлені чиновники КПК і просто веб-серфери читають "The Epoch Times"

    Купивши програмне забезпечення для прориву Інтернет-блокади, Цзя був дуже здивований і вражений, вперше відвідавши веб-сайт «The Epoch Times». Він подумав, що інформація, представлена на сайті, – це дійсно те, що потрібне китайському народові.

    Цзя говорив: «Ось вже впродовж 20 років я слухаю «Голос Америки» і 3-4 роки читаю веб-сайт «The Epoch Times». Вплив «Голосу Америки» і «The Epoch Times» на мене величезний, тому мені не байдужа доля захисників демократичного руху, я хочу надати посильну допомогу справі будівництва демократії в Китаї, переконувати членів партії виходити з КПК і відмовитися від уявних «комфортних» умов.

    У Китаї читають «The Epoch Times», в основному, представники інтелігенції старшого покоління, молоді Інтернет-серфери і високопоставлені чиновники КПК».

    Провал демократичного руху на площі Тяньаньмень став нищівним ударом для китайської нації

    Що стосується розповсюдження «Дев’яти коментарів» в Китаї, Цзя пояснив: «Так, вони там є, але недоступні в широких масштабах. Тепер ті, у кого є доступ до сайту, – це, в основному, члени партії, найняті КПК».

    Цзя відзначив, що провал демократичного руху на площі Тяньаньмень 17 років тому виявився безпрецедентним ударом для китайської нації. Спробуйте поміркувати: громадяни цілої нації намагалися твердо триматися своєї позиції, але все-таки були пригнічені КПК. Поразка демократичного руху була дуже великим ударом по духу китайського народу.

    Кажучи про «Дев’ять коментарів», Цзя виразив упевненість в тому, що це пророча книга. Багато китайців, якщо не всі, забули про злочини КПК. Багато хто з тих, хто пережив злочини КПК, вже померли або втекли з Китаю. Тепер є книга, що розкриває лиходійства КПК, здійснені нею за 57 років правління, що минули. Її важко дістати.

    Людям континентального Китаю важко систематично і з наукової точки зору міркувати про злочини КПК. "Дев’ять коментарів" справді зробили неможливе, методично і з наукової точки зору узагальнивши злочини КПК відносно власного народу. Цзя виразив обурення: «Способи, використовувані КПК для контролю людей, не мають прецедентів в історії; вони пригнічують людський розум і ламають його дух, вони справді нещадні».

    Кожен чиновник замислюється про крах КПК

    Цзя також розповів про методи контролю КПК. На поверхні КПК стала лояльнішою, але, насправді, це означає, що члени КПК більше не виконують її наказів.

    «КПК проголошує, що зараз китайці насолоджуються найм’якшим і найвільнішим періодом правління. Чому? Тому що ми надали людям велику свободу дій. Це дійсно правда, але й неправда одночасно, тому що насправді КПК розпустила людей, стерши будь-які норми моралі. Інакше ніхто не йшов би за КПК, щоб здійснювати зло і ганьбити демократичний рух».

    «Якщо КПК віддасть наказ зробити що-небудь погане, ніхто не зрушиться з місця. Якщо за цим послідує офіційний документ, то члени партії прикидатимуться, що нічого не знають. Тепер накази, які віддає КПК, виконуються важко тому, що члени партії не такі імпульсні, як в дні Культурної революції. Спочатку вони подумають: «А які наслідки будуть у мене, коли я залишу свій пост, якщо я виконаю цей наказ зараз?».

    «Таким чином, всі, вгорі і внизу партійної ієрархії, регулюють політичні дії членів партії. Не те, що вони вільні, вони думають, що буде з ними після розпаду КПК. В даний час кожен при владі думає про наслідки».

    Сюеер. Велика Епоха

  • Китай переповнений підробками дорогого одягу

    Китай переповнений підробками дорогого одягу

    #img_left_nostream#На китайському ринку одягу дуже багато підробок під відомі іноземні марки: за кордоном реєструється іноземна торгова марка, а одяг виготовляється у Китаї. Ціни на деякий такий одяг дуже високі, а результати перевірки її якості викликають у споживачів велике жалкування.

    Пан Сюй, що повернувся з Італії, розповідає, що прожив в Італії три роки і не бачив там так багато закордонних марок одягу, як він побачив за один день у магазинах Пекіна. Один із ринкових реалізаторів сказав: «Одяг справжніх іноземних марок дуже дорогий, хто у нас його купуватиме? Наш одяг виготовляють китайські компанії, просто продаємо його з іноземними етикетками і все».

    Директор компанії міста Хучжоу провінції Чжецьян, що працює з одягом, повідомив: «Зараз на ринку одягу є три види закордонних марок: перший – справжні іноземні марки; другий – одяг з іноземними етикетками, який у Китаї виготовляють підприємства, що украли договір з іноземні фірми; третій – одяг, що розробляється, виготовляється й продається в Китаї, а торгова марка просто реєструється за кордоном. Ось такого одягу на ринку 40%».

    Директор однієї з фірм розповів, що була одна китайська торгова марка одягу, у якої були свої спеціалізовані магазини, але торгівля йшла не дуже добре. Потім вони поміняли свою марку на англійську назву, вдосконалили упаковку, написали вивіску, що одяг зроблений по італійському зразку, торгівля у них відразу ж пішла в гору, тепер кількість їхніх фірмових магазинів збільшилася вдвічі.

    Він також розповів, що зараз у Цзянсі є фірми, які спеціалізуються на тому, що допомагають зареєструвати «фальшиву іноземну торгову марку». Деякі з них в Англії та Італії зареєстрували більше ста торгових марок і продають їх китайським компаніям. Це називається «комерція на торгових марках». Це такі марки, як, наприклад, LENO, MARIN, SLIAOT, ROMASTER, VERDUNTON, MARIANO, CRODEAR.

    Директор фабрики одягу в Хебей, пан Лю, сказав, що будь-яку всесвітньо відому марку одягу можна замовити в передмісті міста Жунчен провінції Хубей. Недавно в списку замовлень він бачив одяг однієї дуже відомої французької фірми за ціною 200 юанів за штуку, у Пекіні й Шанхаї її продають за 7000 юанів.

    В одязі, що підпільно виготовляється, міститься велика кількість формальдегіду, пряжі міститься менше, ніж належить. Вона не відповідає ніяким стандартам. В опублікованих міністерством промисловості і торгівлі результатах перевірки якості одягу мовиться, що на ринку в Гуанчжоу було вибірково перевірено сто партій одягу, з якого 80% не відповідає стандартам, а в деяких видах одягу містяться фарбувальні й ароматичні речовини, які викликають рак.
     

  • Під час «двох зборів» Міжнародний центр конференцій у Пекіні був оточений міліцією

    Під час «двох зборів» Міжнародний центр конференцій у Пекіні був оточений міліцією

    Під час «двох пекінських зборів» кілька сотень міліціонерів були в стані підвищеної готовності, кілька десятків чоловік було схоплено

    #img_left#25-26 січня 2007 р. у Міжнародному центрі конференцій у Пекіні відбулася щорічна Нарада Пекінського комітету Народної політичної консультативної ради й Збори народних представників м. Пекіна.

    26 січня поблизу місця проведення засідання чергували кілька сотень міліціонерів у формі і стільки ж у цивільному, приблизно півсотні бійців спецназу в шоломах із щитами, більше 50 машин охорони патрулювали вулиці. Більше 30 пекінців було затримано, серед них правозахисник Хуа Хуейці, якого побили кілька міліціонерів.

    26 січня вранці були затримані пекінці Хуа Хуейці, Шуан Шуїн, Ван Цзяньпін, Лі Чжоу і передані у відділення міліції при Азіатському спортивному селі. До полудня вже більше 30 пекінців опинилося в залі перевірки пропусків Міжнародного центру конференцій, а пані Ван Лін окремо доставили до найближчого відділення міліції.

    Міліція забороняє тим, хто прийшов із мирним зверненням, зустрітися з учасниками зборів біля готелю «Учжоу», чотирьох чоловік уже схоплено

    26 січня Хуа Хуейці та його 78-річна мати Шуан Шуїн приїхали о 8 годин ранку в готель «Учжоу», де зупинилися представники міста Пекіна, і намагався їм розповісти, як за наказом місцевої влади були насильно розібрані їхні будинки, і що протягом 6 років їхні скарги не отримали відповідей. Але обоє були зупинені міліціонерами. Шуан Шуїн довелося розповсюджувати листівки і викрикувати «Прогнати жадібних чиновників», проте вона була збита міліціонерами на землю і дістала удар по нирках.

    Затримана разом із ними Чжоу Лі, підтвердила, що навколо готелю «Учжоу» були наклеєні більше 40 гасел протесту, зокрема, «Прогнати жадібних чиновників!», «Суспільство, що п’є кров!», «Правосуддя сліпе!», «Міліція та бандити – одна сім’я!» і т. ін. Навколо цього готелю чергували близько 50 міліціонерів і більше 20 машин.

    Декілька міліціонерів затримали перед готелем людину, що чинила опір, яка виступала з протестом, затягнули її в машину і привезли у відділення міліції при Азіатському спортивному селі. Під час затримань 4 людей побили, порвали взуття Чжоу Лі. У відділенні міліції Хуа Хуейці били кілька міліціонерів.

    Мати Хуа Хуейці, Шуан Шуї, вже 6 років подає скарги, але шансів на повернення будинку немає. Вона разом із чоловіком, якому більше 80 років, щодня ходить до місцевого уряду, щоб виразити протест. 26 січня вона і її син сказали журналістам: «Ми приїхали до народних представників, щоб розповісти про своє становище, але міліція не дозволяє нам пройти, затримує і б’є. У відділенні міліції багато міліціонерів били мого сина, вивертали йому руки, штовхали мене, я кілька разів падала».

    Журналіст тричі телефонував у відділення міліції, щоб підтвердити факт побиття Хуа Хуейці. Він сам почув, як міліціонери змовлялися між собою, один дурник відповів телефоном: «Це нам невідомо», – і поклав трубку.

    Чжоу Лі подавала скарги більше 5 місяців, тому що, коли вона була ув’язнена, її маленька однорічна дочка пропала, оскільки нікому було її доглядати.

    Ван Цінфен із провінції Хейлунцзян вранці 26 січня розклеїла більше 40 гасел навколо готелю «Учжоу». Ван Цінфен 73 роки, вона пенсіонерка-залізничник із провінції Хейлунцзян. Вона сказала: «Я почала працювати в 1953 році, працювала більше 20 років. Я пенсіонерка з 1979 року, проте пенсії не отримую, мені нема на що жити. Моя дочка також багато років працювала. Коли вона народила дитину, її звільнили, навіть не поінформувавши.

    Ми з дочкою почали подавати скарги. Міліціонери з транспортної міліції багато разів погрожували нам, лякали нас. Дочка не витримала тиску і збожеволіла. На її роботі не тільки не дали ніяких пояснень, але й запроторили до в’язниці більш ніж на півмісяця. Через таку безвихідь нам і довелося скрізь наклеїти гасла, щоб люди звертали увагу на це».

    Кількість міліції, яка охороняє «двоє зборів», викликає здивування: кілька сотень міліціонерів і більше 40 спецназівців

    Пекінський правозахисник Лю Анцзюнь, будучи біля місця цієї наради, сказав: «Я зараз перебуваю за один кілометр від місця наради, тут близько 500 міліціонерів, вони перевіряють усіх і всякого, взагалі неможливо пройти. Окрім їхніх машин, ще до 50 спецназівців у шоломах із щитами в руках». Інше джерело повідомило, що біля входу до Центру конференцій стоять чотири машини, в одній з яких багато міліціонерів у цивільному.

    Лі Сюєхуей, Гао Юйцін із Пекіна і ще більше 30 громадян із зверненнями були схоплені біля Центру конференцій. Їх завели всередину і після реєстрації закрили в різних кімнатах по 4-5 чоловік на кілька годин. Лі Сюєхуей та інші бачили, як пані Ван Лін із зверненням була відправлена до відділення міліції свого району. Міліціонери сказали: «Хіба твоє обличчя не візитка? Ходімо, говоритимеш, що хочеш». Раніше Ван Лін уже відбула тривалий термін позбавлення волі, де її били. Під час ув’язнення її не напували і не годували, їй навіть довелося розбити стекла і звати на допомогу. Міліціонери намагалися запроторити її до божевільні та трудовий табір.

    26 січня о другій годині всі, хто прийшов із зверненнями до Центру конференцій, були схоплені. Біля входу стоять тільки озброєні міліціонери й агенти в штатському, атмосфера дуже холодна. Щороку одна і та ж ситуація: усередині проходить нарада, а на вулиці хапають людей.

    Простим людям дуже важко зустрітися з народними представниками

    Більше 700 міських представників брали участь у 5-й Нараді народних представників міста Пекіна 12-го скликання. На цій нараді обговорювалися звіти про роботу, питання про вибори і т. ін. У ній брали участь: секретар парткому Пекіна Лю Ці, начальник секретаріату Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Чжен Ваньтун, мер Пекіна Ван Цішань, заступник секретаря парткому Пекіна Юй Цзібо, Цян Вей, Ду Деїнь.

    Лю Анцзюнь повідомив, що того дня перед мерією Пекіна зібралося з протестом більше тисячі чоловік. Вони були затримані і відведені міліціонерами. За програмою «двох нарад» з 11 годин починається обід, і представники повертаються в готель «Учжоу». Щоб люди не могли до них підійти, автостоянки перед тим були обгороджені.

    Ван Лін сказала, що останнім часом на вулицях чергує дуже багато озброєних міліціонерів. Важко зрозуміти, що трапилося з цим суспільством? Проведення «двох нарад» Пекіна вже викликало таку напруженість, що ж буде під час Всекитайських «двох нарад» і Олімпійських ігор? Тоді людям неможливо буде жити.

    Чжао Цзифа. Велика Епоха

  • Залишається лише молитися

    Залишається лише молитися

    9 листопада Всесвітня Організація Охорони здоров’я (ВООЗ) вибрала на пост президента китайського представника Маргарет Чань, яка раніше була головою охорони здоров’я Гонконгу.

    #img_left#Досвід Чань у боротьбі зі спалахами пташиного грипу і атипової пневмонії (SARS) в Гонконзі послужив підставою для її призначення на цю посаду. Призначення відбулося завдяки повномасштабному тиску режиму Комуністичної партії Китаю (КПК), представник якої офіційно представив її як людину з «солідним професійним досвідом, сильними лідерськими якостями і величезним досвідом в області охорони здоров’я». Згідно з КПК, вона є експертом в області пташиного грипу і SARS.

    Проте жителі Гонконгу, ті, які були свідками роботи Чань під час спалахів пташиного грипу і атипової пневмонії, не можуть погодитися з такою хвалебною рекомендацією.

    Сюзана Нг, що проживає в Гонконзі, пише на своєму блозі наступне: «У той час місіс Чань була явно нездатна врегулювати кризову ситуацію. Вона діяла нерішуче і поволі у відповідь на швидко виникаючі зміни і завжди робила погані зауваження стосовно ситуації, а деякі з них були просто смішними. Під час SARS більшість жителів Гонконгу були переконані в тому, що робота Маргарет Чань повністю не відповідає вимогам її посади. Вважають, що саме її некомпетентність стала причиною великої кількості жертв».

    Колишні хворі на атипову пневмонію з Гонконгу особливо різко відзиваються про Чань. Почувши про успішне її обрання, Генеральний директор Асоціації захисту пацієнтів Пен Хунчан був дуже засмучений.

    Він сказав: «Під час її роботи в Гонконзі місцева влада і суспільство неодноразово критикували Чань за некомпетентність у врегулюванні кризової ситуацій з пандемією. Проте, її вибрали на головну посаду в таку серйозну всесвітню організацію для того, щоб вона займалася запобіганням і боротьбою з хворобами, що являють загрозу здоров’ю всього людства. Ми вважаємо це абсурдом». Пен також звинуватив Чань в тому, що вона ніколи не вибачалася перед багатьма жертвами атипової пневмонії, які могли б не захворіти, якби вона старанно виконувала свої обов’язки.

    Деякі можуть заперечити, що думка Сюзани і Пена не є думкою більшості жителів Гонконгу. І дійсно, важко підтвердити або виміряти громадську думку, але фактом є те, що рік потому після спалаху SARS Законодавча рада Гонконгу видала звіт, в якому Маргарет Чань звинувачувалася в нездатності розпізнати важливість цієї хвороби у момент її появи і в тому, що нею не були здійснені необхідні невідкладні дії. Чань звинувачувалася також у тому, що вона відмовилася від введення карантину для хворих на початку розповсюдження атипової пневмонії.

    У своєму недавньому інтерв’ю Чань сказала, що вона винесла урок з минулих невдач, але що дійсно турбує людей, це не ступінь її кваліфікації, а її небажання вести рішучий діалог з режимом КПК в питаннях політики охорони здоров’я. Більшість жителів Гонконгу вбачають в Китаї вірогідне джерело майбутніх пандемій.

    Критики Чань вважають, що вона ніколи не хотіла ризикувати своїм політичним благополуччям, щоб, виходячи з інтересів людей, кинути виклик режиму КПК. «Як посадовцю з охорони здоров’я, їй не вистачило мужності зажадати від китайського керівництва надання нам інформації про реальну ситуацію із спалахом SARS в Китаї, який пізніше вчені назвали джерелом атипової пневмонії», – скаржиться Сюзана Нг.

    Якщо ця нездатність піти проти політики КПК, коли це необхідно для блага людей, є джерелом її минулих невдач, то вона ж зможе стати серйозною загрозою світові і на її новій посаді. Адже саме в Китаї заперечення спалаху SARS дало можливість вірусу розповсюдитися на більш ніж 30 країн, що забрало життя понад 700 чоловік (з них 299 в Гонконзі) і привело до інфікування понад 8000 чоловік. А зараз саме Китай ініціював висунення Чань на пост глави ВООЗ і витратив величезні гроші для забезпечення її перемоги у виборній кампанії.

    Крім того, що режим КПК сплатив всі витрати по кампанії Чань, він також, щоб надати їй підтримку, вислав до Женеви команду на чолі з китайським міністром охорони здоров’я Гао Цянем. Навіть сам голова Ху Цзінтао власноручно написав главам кожної з країн – членів ВООЗ звернення з проханням підтримати Чань. Врешті-решт, вона пройшла завдяки голосам африканських лідерів, які забезпечили більшість голосів. Китай має дуже гарні економічні зв’язки з деякими африканськими лідерами, яких на Заході приймають значно менш тепло внаслідок їх недотримання прав людини і переслідування власного народу.

    Найвідоміший серед них – президент Судану Омар аль Башир, відповідальний за геноцид, що відбувається зараз у Дарфурі, регіоні Судану. Китай виділив майже 2 трильйони американських доларів на співпрацю в сфері торгівлі з різними африканськими державами на китайсько-африканському саміті в Пекіні, що пройшов прямо перед виборами у ВООЗ.

    Деякі кажуть, що висунення Чань на пост президента ВООЗ – це спроба змусити Пекін зробити охорону здоров’я та інформацію про пандемії відкритішими. Але зважаючи на сумновідому поведінку Китаю під час спалаху атипової пневмонії залишається питання, наскільки реально припускати, що КПК змінить свою тактику лише з поваги до Чань? Невже Пекін доклав таких зусиль, фактично, купивши ВООЗ, для того, щоб ця організація посилила контроль над Китаєм? Чи буде ВООЗ, очолювана Чань, більш охоче викривати ретельно приховувані китайські секрети і дійсно прагнути знайти відповіді на важливі питання?

    На це кожен може відповісти по-своєму, але заперечення Китаєм існування нового різновиду пташиного грипу відразу ж після обрання Чань вже кидає тінь сумнівів на які-небудь оптимістичні сподівання.

    Чи можемо ми довірити Маргарет Чань охороняти здоров’я людей всього світу? Чи можемо ми довіряти жінці, яка не відстояла свою позицію у 2003 році під час розповсюдження SARS і пташиного грипу, що привело до багатьох жертв? Жінці, яка не змогла б опинитися на своїй новій посаді без підтримки китайського режиму? Чи піде вона проти КПК наступного разу заради блага людства?

    На жаль, ми не зможемо дізнатися це напевно до тих пір, поки яка-небудь інфекційна хвороба знову не виникне в Китаї, і, неминуче приховувана режимом, безперешкодно перетне кордон, забираючи життя нічого непідозрюючих жителів інших країн. Тепер залишається тільки молитися, щоб не загинуло дуже багато людей, перш ніж ми усвідомимо те, що ця жінка не повинна очолювати Всесвітню організацію охорони здоров’я.

    Пінпін Юй. Велика Епоха

  • Ottawa Citizen: У центрі уваги – Китай

    Ottawa Citizen: У центрі уваги – Китай

     
    #img_left_nostream#Китай втрачає час, не покращуючи ситуацію з правами людини до настання Міжнародних Олімпійських ігор 2008 року.

    Країни, які готові послати свої команди до Пекіна, повинні зараз вирішити, чи стосується Олімпійських ігор порушення Китаєм прав людини. Якщо ці порушення важливі, усі країни повинні вирішити, що вони у зв’язку з цим збираються робити.

    На перше питання легко відповісти. Олімпійський рух є гуманітарною силою. Його Статут свідчить: "Мета Олімпійських ігор полягає в тому, щоб спорт став на службу гармонійного розвитку людини з метою поліпшити всесвітнє співтовариство, яке зацікавлене в збереженні людської гідності".

    Для канадських атлетів буде потворним лицемірством мовчки з усмішкою на обличчі марширувати під плакатами в країні, яка кидає до в’язниць, катує і страчує політичних в’язнів, у країні, що обмежує право на віросповідання і свободу слова.

    Чи означає це, що атлети не повинні туди їхати взагалі? Деякі активісти вважають саме так. Коаліція груп, які захищають права людини, включаючи групу Олімпійські спостерігачі та "Репортери без кордонів", звертається до канадського Олімпійського комітету з проханням організувати протест Іграм або навіть бойкотувати їх.

    Рабин Оттави Рувен Булка, адвокат у справах пожертвування органів, повідомив, що він закликатиме до бойкоту, якщо Китай не покладе край практиці видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун. Китай заперечує це, проте недавній канадський звіт представив очевидні опосередковані докази.

    Повний бойкот – це лише один варіант, проте він маловірогідний. Не ясно, чи зможе бойкот сприяти подальшому розвиткові демократії у Китаї. Звичайно, існує думка, що Олімпійські ігри в Китаї допоможуть зламати бар’єри між Китаєм і рештою частиною світу. Китай не зможе, ми сподіваємося, керувати світовими ЗМІ так, як він це робить із своїми власними.

    Китайці побачать способи, які використовують у роботі іноземні ЗМІ, вони розмовлятимуть з іноземними спортсменами, і вимагатимуть змін від свого уряду. Принаймні така теорія. Насправді ж, уряд Китаю, імовірно, зможе тримати китайців на великій відстані від прибулих делегацій і ЗМІ.

    Режим навіть захоче примусити своїх власних людей страждати, щоб представити світові «красу» цього ладу: уже надходять повідомлення про виселення людей з Пекіна без компенсації. Якщо ідея Олімпійських ігор направлена не тільки на медалі і комерційну операцію, то країни, які беруть участь у них, мають знайти спосіб використовувати цей захід на користь китайців.

    Це означає, що такі люди, як рабин Булка, використовуватимуть ігри, як спосіб тиску. Федеральний уряд повинен зробити те ж саме. Спортсмени повинні зробити заяви до й під час Ігор, щоб показати своє засудження діяльності Китаю. Диктатури процвітають на запереченні.

    Китай хоче, щоб світ прикинувся, що все чудово, що Тайвань і Тибет – щасливі члени китайської сім’ї, що Фалуньгун дійсно злий культ, члени якого заслуговують на те, щоб вони сидіти у в’язниці, що обов’язок уряду накладати цензуру на веб-сайти і газети та карати незалежних журналістів.

     
    Канада не зобов’язана стимулювати такі речі. Торгівля важлива, як важливий і шанс для наших спортсменів брати участь у міжнародних змаганнях. Але правда й свобода ще важливіші. Якщо Канада братиме участь у пекінських Іграх, вона повинна використовувати свою участь як платформу правди й свободи.

  • Вітамін D і самопочуття зимою

    Вітамін D і самопочуття зимою

    Нетривалі дні – невід’ємна частина цієї пори року, і нам не вистачає достатньої кількості сонячного світла. Одна з важливих дій ультрафіолету в тому, що він стимулює утворення в організмі основного нутрієнта – вітаміну D. Ми тепло одягаємося і відчуваємо нестачу ультрафіолету взимку. Все це може знизити у нас рівень вітаміну D. Що ж можна зробити для підтримки належного рівня цієї поживної речовини зимою?

    Іншим не менш важливим джерелом вітаміну D, крім сонячного світла, є те, що ми вживаємо в їжу. Риб’ячий жир – одне з найважливіших джерел вітаміну D. Ось вже понад сто років рекомендується вживання риб’ячого жиру для захисту від рахіту і остеомаляції.

    Здатність риб’ячого жиру забезпечити організм вітаміном D є важливою для тіла і мозку. Наприклад, факти, отримані в результаті лабораторних дослідів і дослідів над тваринами, показують, що вітамін D здатний зменшити ризик розвитку і розповсюдження злоякісних пухлин. Дослідження також показують, що збільшення дії сонячного світла пов’язують із зменшенням ризику деяких форм раку, включаючи рак грудей, передміхурової залози і товстої кишки. Вітамін D також дуже важливий для захисту кісток. Більш того, існують припущення, що він також допомагає запобігти розсіяному склерозу.

    Деякі дослідження вважають, що дефіцит вітаміну D може відігравати роль в емоційному сезонному розладі – який іноді називають «зимовою депресією». При проведенні одного дослідження було виявлено, що п’ятиденний курс лікування вітаміном D (у дозі 400 або 800 одиниць на день) сприяв поліпшенню зимового настрою [1]. Подальші докази потенціалу вітаміну D в боротьбі із зимовою депресією були отримані з досліджень, в яких люди вживали 600 або 4000 одиниць вітаміну D щодня протягом, принаймні, шести місяців. Обидва дозування вітаміну D привели до поліпшень настрою учасників і загального стану їх здоров’я. Велику користь отримали люди, що вживали більшу дозу вітаміну [2].

    Жир тріски, як і інші риб’ячі жири, також багатий на жирні кислоти Омега-3. Вони бувають двох основних видів: докозагексаєнова кислота (ДГК) і ейкозапентаєнова кислота (ЕПК). Вживання цих жирів у великих кількостях було пов’язане із зменшенням ризику серцево-судинних захворювань таких, як серцевий напад та інсульт. Жири Омега-3 здійснюють природну протизапальну дію на організм. Існує думка, що ця біохімічна перевага може частково пояснити, чому жир тріски допомагає при таких захворюваннях, як остеоартрит і ревматоїдний артрит. І так само як вітамін D ці жири також корисні для мозку. ДГК має велике значення для конструктивної цілісності мозку, тоді як ЕПК грає важливішу роль в щоденній роботі мозку. Жири Омега-3 запобігають і/або покращують стани при багатьох розумових хворобах, включаючи депресію і недоумство.

    Протягом зими необхідно вживати по 1-2 чайних ложки риб’ячого жиру в день для задоволення потреби організму у вітаміні D і жирах Омеги-3. На щастя, зараз у продажу є ароматизований риб’ячий жир (часто з лимоном, або апельсином), що є хорошою альтернативою для тих, хто не любить смак чистого риб’ячого жиру.

    Посилання:
    1. Lansdowne AT, et al Vitamin D3 enhances mood in healthy subjects during winter. Psychopharmacology (Berl). 1998; 135(4): 319-23.
    2. Vieth R, et al. Randomized comparison of the effects of the vitamin D3 adequate intake versus 100 mcg (4000 IU) per day on biochemical responses and the wellbeing of patients. Nutrition Journal 2004; 3:8 http://www.nutritionj.com/content/3/1/8