Інтернет-гіганта Google змусили піти з Китаю, оскільки він став жертвою боротьби за владу в комуністичній партії Китаю, — повідомив Великій Епосі високопоставлений чиновник у Пекіні. Ця інформація частково дублює дані з депеші американського посольства за січень 2010 року, яка опублікована сайтом Wikileaks.
Листівки, листи та квіти покладені біля логотипу Google в офісі пошукача в Пекіні, 23 березня 2010 року — в день, коли Google оголосив про намір закрити своє представництво китайською мовою на материковому Китаї. Як з’ясувалося з нових відомостей, до цього доклали свою руку опальні чиновники Чжоу Юнкан і Бо Сілай спільно з китайським пошукачем Baidu. Фото: Feng Li/Getty Images
Кампанія направлена проти Google розпочалася в березні 2009 року в готелі «Хунлі» у великому мегаполісі Чунцін. У той час в Пекіні проходило щорічне засідання китайського парламенту.
Тодішній глава компартії Чунціна Бо Сілай зустрівся з керівником китайського інтернет-пошукача Baidu Лі Яньхунем через регіонального менеджера Цзян Чжи.
Бо Сілай запропонував допомогти Baidu побороти його головного конкурента Google і, таким чином, стати монополістом на китайському ринку. Цзян Чжи запевнив Бо Сілая, що Лі одразу погодився на цю пропозицію.
Бо пообіцяв у разі співпраці Baidu з чиновниками Чунціна вигнати Google з Китаю, зняти цензуру зі статей, які критикують лідера партії Ху Цзіньтао, прем’єра Вень Цзябао і Сі Цзіньпіна, наступника Ху. Крім того, у цих статтях, на вимогу Бо, колишній лідер партії Цзян Цземінь повинен показуватися у вигідному світлі. Бо наголосив, що матеріали з критикою Сі Цзіньпіна особливо важливі, і Лі погодився.
Читайте інші статті з останніх подій в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Аналітики по Китаю відзначають, що боротьба за владу, що загострилася останнім часом, імовірно, призведе до реформування політичної системи країни.
Боротьба за владу
Бо Сілай, нещодавно звільнений з усіх партійних постів, належить фракції Цзян Цземіня, яка веде багаторічну боротьбу за владу з негласною фракцією нинішнього лідера Ху Цзіньтао і прем’єра Вень Цзябао.
До інших членів фракції Цзяна належать Цзен Цінхун, глава китайського парламенту і власник готелю «Хунлі», де Бо зустрівся з Лі; Чжоу Юнкан, глава політико-юридичної комісії — органу, що подібний до фашистського гестапо, і Ло Гань, попередник Чжоу на цій посаді.
Усіх членів фракції Цзяна об’єднує те, що вони брали участь у великомасштабному придушенні послідовників духовної практики Фалуньгун, яке розв’язав Цзян у липні 1999 року.
На думку аналітиків, багаторічна боротьба за владу, яка стала надбанням громадськості з початку лютого цього року, була викликана страхом фракції Цзяна бути покараним за злочини, вчинені проти Фалуньгун.
Після того, як колишній начальник міліції Чунціна Ван Ліцзюнь відвідав американське консульство у спробі отримати політичний притулок, стало відомо про те, що члени фракції Цзяна, зокрема Бо Сілай і Чжоу Юнкан, планували повалити Сі Цзіньпіна, коли той стане лідером компартії в кінці цього року.
Дані про передбачуваний державний переворот підтвердили джерела в американському уряді та джерела китайського закордонного сайту Boxun.
Якби Бо Сілай став лідером партії, це вирішило б проблему, перед якою стоять члени фракції Цзяна. Бо Сілай ніколи б не закликав до відповідальності інших партійних чиновників, причетних до цього злочину, включаючи Цзяна. До того ж, за кордоном на нього подано 13 позовів за його активну участь у переслідуванні Фалуньгун.
Таким чином, Бо Сілай і Чжоу Юнкан змовилися, щоб розгорнути інформаційну війну проти Сі Цзіньпіна і його союзників.
Кампанія проти Google
Після березневої зустрічі Бо Сілай і Лі Яньхун почали готувати кампанію проти Google. Першою спробою стали звинувачення у тому, що Google надає доступ до порно-сайтів.
18 червня 2009 року інформаційний центр, що відслідковує нелегальний інтернет-контент у Китаї, який тісно пов’язаний з китайським пошукачем Baidu, опублікував статтю з критикою на Google. У ній пошуковик звинувачували в тому, що він поширює порнографію в китайській Мережі.
Тим же днем Чжоу Юнкан направив головуючого міністерством громадської безпеки зустрітися з керівником китайського представництва Google. На цій зустрічі були озвучені звинувачення в поширенні порнографії в китайському інтернеті і плани щодо згортання діяльності Google в Китаї. Пошуковик тоді проінформували, що закордонні сайти, на яких розміщувалася порнографія, тепер не доступні для пошуку в китайському Google.
Коли пропартійне агентство «Сіньхуа» опублікувало новину про цю зустріч, міністерство громадської безпеки навіть не згадувалося, а лише згадувалося посилання на «профільне міністерство».
Того ж дня китайське центральне телебачення CCTV транслювало програму про порнографічну інформацію, що ніби-то поширювалася Google. Ця програма викликала невдоволення і скептицизм у глядачів Китаю.
Багато китайських інтернет-користувачів писали, що це була сфабрикована кампанія проти Google. Деякі припустили, що за цією кампанією стоїть пошуковик Baidu.
Користувачі провели всебічне розслідування і з’ясували, що один з героїв у програмі про Google, який назвав себе студентом Гао Йе, насправді був стажистом на телебаченні. Це підтвердило підозру, що програма була сфабрикована.
21 червня Чжу Гуан, представник Baidu, зазначив в інтерв’ю журналу China Computer World, що Baidu не має ніякого відношення до критики щодо Google, і що Baidu відмовляється коментувати цю ситуацію.
25 червня Пекінська рада з контролю інформації в інтернеті на своїй щорічній зустрічі засудило повідомлення закордонних ЗМІ, які критикують видворення Google.
У липні в китайському інтернеті поширилася стаття про те, що вагітну дівчину зі школи №7 Цзяньнань у Шанхаї змусили показати свої груди чотирьом хлопцям.
Китайський режим заявив, що в поширенні цієї історії замішаний Google, який імпортує непристойні сайти в Китай. Слідом за цим було повідомлено, що режим виділив 41,7 млн юанів ($6,6 млн) для посилення контролю над інформацією в інтернеті.
Спритні китайські користувачі інтернету виявили, що згадана школа взагалі не існує і що зображення було зроблено за допомогою фотошопу.
У відповідь на це прем’єр Вень Цзябао і Сі Цзіньпін заявили, що відносини між міжнародними інтернет-виданнями та китайським урядом слід правильно врегулювати, а випадок з Google зам’яли.
Мабуть, звинувачення в поширенні порнографії не викликало гнів у китайців по відношенню до Google. Гуандунська державна щоденна газета «Наньфан» опублікувала результати дослідження, згідно з яким 84,5% з опитаних 230 тис. чоловік не хочуть, щоб Google пішов з Китаю.
Після того, як Вень Цзябао і Сі Цзіньпін зупинили нападки на Google, директор китайського пошуковика Baidu Лі Яньхун занепокоївся. У липні 2009 року Baidu більше не дозволяв з’являтися в пошуковику статтями, які знеславлюють Сі Цзіньпіна.
Однак Бо Сілай вигадав інший шлях, щоб змусити Baidu допомагати в реалізації його плану. У той час Бо проводив кампанію по боротьбі з організованою злочинністю «удар по чорним». На думку критиків, він використовував її для того, щоб присвоювати майно підприємців.
Бо наказав чотирьом фірмам в Чунціні перерахувати на рахунки Baidu фінансові кошти під виглядом благодійності. З кінця 2009 року було перераховано близько 230 млн юанів ($36 млн).
У жовтні 2009 року Бо знову поговорив з віце-президентом відділення Baidu в Чунціні Чжан Фенці і попросив її передати Лі Янхуну наступне послання: «Я знаю спосіб, як напевно змусити Google піти з Китаю». У тому ж місяці Baidu знову розблокував в пошуковику негативні статті про Сі Цзіньпіна.
Хакерська атака
У середині грудня китайські хакери атакували поштову систему Google. Вони діяли під керівництвом Чжоу Юнкана.
Щоб збити з пантелику громадськість, хакери атакували близько 20 інших компаній, що працюють у фінансовій, промисловій, науково-технічної та телекомунікаційній сферах. Вони також зламали Google-пошту (Gmail) багатьох правозахисників.
Джерела Google сказали, що ця хакерська атака була комплексною. Згідно Бі-Бі-Сі, хакери скористалися недоліками у браузері Internet Explorer, щоб атакувати пошту Google.
Тим часом, Google не стверджував, що атака організована китайським режимом, але його експерти вказали, що вона виходила з державних відомств КНР. У січні 2010 року Google опублікував заяву про нову стратегію щодо Китаю.
«Ми вирішили, що більше не хочемо продовжувати фільтрувати інформацію в нашому пошуковику, і тому ми будемо обговорювати з китайською стороною роботу нашого пошукача без цензури у рамках законодавства, якщо це вийде», — йшлося в заяві. У заяві також йшла мова про те, що були виявлені хакерські атаки щонайменше до 20 компаній та поштових скриньок правозахисників. Google зазначив, що ці події змусили його переглянути доцільність ведення бізнесу в Китаї.
29 червня Google повідомив, що всі користувачі китайського Google автоматично переадресовуються на гонконгську версію пошукача. Таким чином, Google згорнув свою діяльність в Китаї.
Тим часом, Чжоу Юнкан і Бо Сілай наказали державній пропаганді публікувати статті про те, що відхід Google пов’язаний з економічною вигодою. У підсумку, ця інформації просочилася в закордонні ЗМІ, включаючи китайські, що само по собі збило громадськість з пантелику і приховало те, що насправді відбулося.
У березні 2010 року Бо Сілай і Чжоу Юнкан знову зустрілися з керівником Baidu. Згідно з джерелами в дисциплінарної комісії КНР, вони знову продумали «ретельний план для реалізації онлайн-кампанії проти Ху Цзіньтао, Вень Цзябао і Сі Цзіньпіна».
Baidu все ще дотримується політики фільтрації негативної інформації щодо Ху Цзіньтао, Веня і Сі, згідно джерелу з дисциплінарної комісії. Проте негативні повідомлення можна знайти, коли вводиш слова «hujintao», «wenjiabao» і «xijinping», написані за допомогою піньінь (система запису китайських ієрогліфів латиницею).
Поширювані статті мають такі заголовки: «Цзян Цземінь хоче викрити сина Ху Цзіньтао, що загруз у корупції «або «Сі Цзіньпін — розпусник, який бавиться з жінками в Чжецзяні перед своєю другою дружиною». Такі негативні статті зазвичай з’являються після опівночі, а до 8 ранку за пекінським часом зникають.
Таким чином, Чжоу і Бо Сілай успішно реалізували свій план, поширивши чутки про корупційні справи, пов’язані із сином лідера партії Ху Хайфена і сином прем’єра Вень Юньсуном, а також інформацію про те, що дочка Сі Цзіньпіна має сексуальні стосунки з кількома іноземцями.
Наразі Ху Цзіньтао і Вень Цзябао посилили контроль над Чжоу і Бо: щодо першого ведеться внутрішнє розслідування, другий заарештований.
У той же час, міністр пропаганди Лі Чанчунь, соратник Цзян Цземіня і член постійного комітету політбюро партії, підтримує інтернет-пошуковик Baidu. На одній з партійних зустрічей він сказав: «Baidu — це національний бренд Китаю в інтернеті, і його репутацію ганьбити не варто».
Цзен Цінхун і Чжан Децзян, віце-прем’єр Держради КНР, яких призначили наглядати за містом Чунцін замість Бо Сілая, також підтримали думку Лі.
На тій же зустрічі Ху, Вень і Сі наполягали на проведенні «чистки» в пошуковику Baidu, однак Лі замість цього запропонував відслідковувати джерела чуток, що поширюються.
Таким чином, 31 березня агентство «Сіньхуа» повідомило, що близько тисячі людей заарештовано за звинуваченням у поширенні чуток у мікроблогах.
Крім того, останнім часом прихильники Ху Цзіньтао і Вень Цзябао всередині компанії інтернет-пошукача Baidu розблокували запити на такі теми: «Shen Yun Performing Arts» (нью-йоркська міжнародна художня трупа, що відроджує традиційну китайську культуру), «4 червня», «Фалуньгун», «вилучення органів», так зване «самоспалення на площі Тяньаньмень», «злодіяння Бо Сілая і його дружини» і «темна історія Чжоу Юнкана».
Тим часом, платформа для початку розслідування щодо пошуковика Baidu вже створена. Джерелом з дисциплінарної комісії компартії було сказано: «Скажімо так,зверху тиснуть з приводу якнайшвидшого проведення чистки в Baidu, причому тиск більш інтенсивний, ніж у відношенні справи Бо Сілая. Якщо це не зробити відповідним чином, то деякі чиновники втратять свої посади, включаючи глав регіонів».
Ті, хто знайомий зі специфікою китайського інтернету, можуть зрозуміти, що ці слова дуже вагомі.
———————————-
Читайте інші статті про останні доленосні події в Китаї у спецрубриці Великої Епохи «Китайський режим переживає кризу». Оглядачі Китаю відзначають, що розпалена боротьба за владу, ймовірно, призведе до реформування політичної системи країни. Прослідкуйте, як розвивалася ця боротьба в хронологічному порядку. Дізнайтеся в обличчя головних фігурантів боротьби за владу в правлячій верхівці Китаю.
