Що таке дольмени?
#img_left_nostream# Дольмени – це кам’яні споруди, мегаліти. Походить це слово від бретонського: дол – стіл, мен – камінь. Дольмени становлять собою побудови з ваговитих кам’яних плит кварцового пісковику. Хто був у горах Кавказу, на лісовому схилі гірського масиву річки Пшада, в районі Геленджика, той бачив ці древні споруди. Там їх близько сотні. А взагалі, кавказьких дольменів налічується близько 3 000, і розташовані вони в прибережній смузі Ставропольського краю, яка тягнеться від Новоросійська до Очамчири (Грузія) на 400 км. Завширшки ця смуга йде в гори на 75 км, майже до Майкопа.
Проте дольменів у світі значно більше, близько 9 000. Вони розкидані по всій Землі – по берегах Середземного моря, у Франції, Іспанії, Португалії, є вони і в Англії, Індії, на Мальті, Корсиці, Сардинії, Сицилії, в Північній Кореї, в Палестині і Туреччині, в Болгарії і в інших місцях. Припускають, що відомий Стоундхендж також відноситься до дольменів.
Вік кавказьких дольменів – більше семи тисячоліть. Кавказькі дольмени відрізняються особливістю кам’яної обробки. Часто на фасадній плиті дольмена змальований портал – брами, тобто вхід у світ, інколи подвійний портал, який символізує вхід до іншого світу, потойбічного. Ще є сфери – це символіка сонця, і півсфери, що означають, очевидно, місяць. У більшості розкопаних дольменів у фронтальній плиті є круглий отвір. Він закривається кам’яною пробкою. Інколи цю пробку вдається знайти, але багато вже зруйновано часом. На пробці теж є малюнок, найчастіше – зображення сонця.
Тайна століть
Яке призначення було у цих кам’яних споруд? З якою метою зводилися багатотонні побудови з матеріалу, якого немає в окрузі на десятки кілометрів, і чому треба було доставляти камінь саме в ці місця, зазнаючи чималих труднощів? Однозначної відповіді поки немає. За однією версією, дольмени – це культові споруди людей, що мешкали тут 4-7 тисяч років назад. Можливо, це місця поклоніння або місця поховання. За іншою – похоронні пам’ятки древніх горців, що жили в III-II тисячоліттях до нашої ери. В адигейського народу, наприклад, дольмени називаються сирпун, що в перекладі – будинок карлика. Значить, там жили карлики?! Але деякі дослідники припускають, що дольмени залишили на землі велетні, люди, зріст яких перевищував 5-6 метрів. Такі люди жили за минулої цивілізації, набагато розвиненішої, ніж наша. Вони будували дольмени в строго визначених місцях – «місцях сили», вважає краєзнавець-геолог Станіслава Фіалковська. Ось чому кам’яні глиби кварцового пісковику доставляли саме сюди, в «живі точки» планети. Таке трактування цілком переконливе, оскільки напевно відомо, що храми і монастирі на Русі відвіку зводилися лише в тих місцях, які вказували люди, що присвятили себе служінню Богові та що мали дар передбачення.
Походження сили
За минулої цивілізації (за однією з теорій, людство багато разів гинуло і відроджувалося, і тому багато разів утворювало цивілізацію) жила раса велетнів. Ці люди мали високий інтелект і мали надздібності. У них не було брудних думок і поганих енергій, тому вони мали великі знання, – знання про те, як жити у згоді з природою, в гармонії з Космосом, і вони будували своє життя за цим принципом. Але коли людство тієї раси почало псуватися, коли з’явилася образа, ненависть, злість, агресія, тобто людство почало мутувати, деякі, незаражені поганими енергіями люди, йшли в гори, будували собі такі кам’яні споруди, проникали туди, закривали отвір пробкою і там розпочинали медитацію. Вони розчиняли свої знання в камені пісковику. Таким чином, знання дійшли до наших днів. Так пояснює провідник по дольменах Раїса Кардаполова.
Чому раніше дольмени не були виявлені? Чому тільки в наші дні їх стали відкривати?
«Жителі дольменів» уміли захищати свою територію від дозвільних людей. Вони закривали її за допомогою надздібностей, щоб люди не могли туди проникнути. Але сьогодні – справа інша. Сьогодні, коли людство нестримно котиться вниз, коли його мораль перебуває на критичному рівні, необхідно врятувати людей від катастрофи. Для цього потрібні особливі знання. Їх можна «прочитувати», будучи біля дольменів. Кожен дольмен – немов книга мудрості, кожен має певний вид знань. У дольменів є свої імена – дольмен Гармонії, дольмен Сили духу, дольмен Мудрості, дольмен Роду та інші.
Велич і могутність дольменів
Окрім свого незвичайного зовнішнього вигляду, дольмени приваблюють людину ще однією особливістю – незвичайними відчуттями. Багато хто відмітив: коли підходиш до якогось дольмена, виникає запаморочення, слабкість, трапляється біль голови або, навпаки, легкість у тілі. Або раптом з’являється енергія. Все може бути.
Олександр Зіменко, автор цих фотографій дольменів, оглядаючи ці місця, вирішив сісти відпочити біля одного мегаліта, ледве прикрив очі і раптом відчув, що поряд з ним знаходиться щось грандіозне. Незвичайна велич і могутність відчувалася в нім! Потім він дізнався, що це дольмен Сили духу. А коли підійшов до іншого дольмена і притулився до нього, відпустив себе, то в голові цю ж секунду виникла ясна думка: це Бібліотека дольменів. Насправді, бібліотека – точніша назва, – подумав він, – а не Село дольменів, як тут називають цю групу (як представив екскурсовод).
Дольмени мають величезну енергетику, яка впливає на людину, і, як правило, благотворно, – пояснює Раїса Кардаполова. – Потрібно лише не чинити їй внутрішнього опору. Краще, якщо людина розслабиться. І тоді кожен може відчути енергію. Інші можуть заснути – це добре. Деякі люди, особливо ті, хто живе недалеко і часто відвідують ці місця, відчувають тут себе легко. Виникає відчуття радості, легкої ейфорії, у людини немов крила виростають. Тому людей знову тягне сюди прийти. Часто у людини прокидаються якісь думки, або їй даються якісь знання, про які він не підозрював раніше. Але це трапляється з тією людиною, яка готова прийняти подібні речі. Якщо людина замислюється в житті над тим, навіщо він прийшов у світ, для чого живе, для чого був народжений Творцем, йому будуть дані знання.
Зв’язок світів
Біля одного з дольменів Олександр відчув холод і відтік енергії, немов простір втягувався в якийсь вир. Потім він з’ясував причину: виявляється, це був Дольмен Життя і Смерті. Людині непідготовленій небезпечно перебуати поряд з ним, мабуть, тому краще уникати таких контактів. Але за уявленнями будівельників дольменів, життя і смерть нерозривні одне від одного, світ живих і світ мертвих взаємозв’язані та являють собою замкнутий круг. У цьому немає нічого містичного, тільки люди багато речей сприймають як містику.
Біля одного з дольменів мандрівник відчув різкий запах, такий, що захотілося піти. Квітковий запах чи то герані, чи то іншої кімнатної рослини був дуже густий. Через хвилину-іншу все минулося. Це ще одна особливість дольменів: вони спілкуються між собою запахами, як пояснили старожили тих місць.
Усе тече…
У районі Геленджика, селища Відродження, в районі річок Папай і Пшада, в місцях, де розташовані дольмени, завжди повно туристів. Любителі древніх таємниць нерідко відвідують ці краї. Проте строго наукових відомостей про дольмени мало. Але все тече, все міняється…
