#img_right#Одним з таких лікарів був Бянь Цюе. Нижче наводиться одна історія, що трапилася із ним:
Одного разу правитель царства Ци захворів дивною хворобою. Цілими днями він перебував у неясному стані свідомості, часто закривав голову подушкою і довго спав непробудним сном.
Придворні лікарі були розгублені, ніякі їхні методи лікування не допомагали. І ось, коли весь імператорський двір був у розпачі, старший євнух згадав, що знає одного вправного цілителя на ім’я Бянь Цюе.
Дружина імператора відразу ж послала за ним. Бянь Цюе оглянув хворого і сказав імператриці і принцу: «Хворобу великого правителя можна вилікувати, але якщо я це зроблю, він накаже мене вбити».
Родичі хворого в один голос вигукнули: «Як таке може бути! Якщо ти його вилікуєш, він навпаки щедро віддячить тобі!»
Лікар похитав головою, але погодився і сказав, що повернеться через деякий час.
Через кілька днів почався сильний дощ. Бянь Цюе пішов до палацу. Він не сів у паланкін і не взяв парасольку, а йшов по грязюці під рясним ливнем.
Промоклий до нитки, весь у грязюці, лікар зайшов у царську опочивальню. Імператор лежав на ліжку, накривши голову подушкою. Не знімаючи навіть взуття, Бянь заліз на ліжко і недбало зіштовхнув монарха на підлогу, а сам увесь у багнюці розвалився на царському ложі.
Від падіння правитель прокинувся і остовпів від небаченого нахабства брудного бродяги. За мить він отямився і вибухнув гучною лайкою. Від його крику, здавалося, тремтіли стіни.
Слуги, почувши це, вбігли в кімнату. Вони не розуміли, що відбувається, переводячи погляд то на розлюченого імператора, що сидів на підлозі, то на брудного лікаря, який розлігся на царському ложі.
Побачивши, що слуги стали свідками його вкрай жалюгідного становища, імператор розгнівався ще більше.
«Негайно схопити цього дикого невігласа і прилюдно відрубати йому голову», – закричав він.
Імператриця і син монарха спробували його вмовити скасувати страту, але той нічого не хотів чути.
Стражники вивели Бянь Цюе з царських палат, до нього підійшла імператриця і він сказав: «Сьогодні великий імператор був у великому гніві. Його хвороба вже повністю пройшла, більше не треба давати йому ніяких ліків. Я образив імператора, за що належить смертна кара, про що я вам і говорив раніше. Прошу лише про одне, не рубайте мені голову, а посадіть під дзвін, під яким я помру від задухи».
Імператриця передала це прохання чоловіка і той погодився.
Лікаря посадили під стоячий на землі дзвін. Він вирив невелику ямку, щоб через неї поступало повітря і став чекати.
Через три дні імператор відчув себе абсолютно здоровим, а коли рідні натякнули, що його вилікував Бянь Цюе, цар розкаявся і звелів негайно підняти дзвін, хоча вже не сподівався побачити цілителя живим.
Проте завдяки своєму хитрому способу Бянь Цюе залишився цілим і неушкодженим. Імператор запитав, чому він використав такий дивний метод лікування? І великий лікар відповів: «Хвороба Вашої величності сталася через сильну перевтому. Ви занадто багато займалися державними справами, у вас у серці було занадто багато занепокоєнь та переживань, що і призвело до депресії. Цю хворобу можна було вилікувати, тільки змусивши Вас сильно розсердитися і випустити з серця всю меланхолію».
Імператор здивувався такій відповіді і визнав, що Бянь Цюе дійсно вправний лікар, після чого щедро йому віддячив.
