Свого часу Цзен Цінхуну вдалося легко піднятися на щаблі політичної драбини, оскільки він був головним учасником «фракції принців» — дітей партійних функціонерів та ветеранів партії. Йому також допомагали колеги та підлеглі батька, Цзен Шана.
#img_left#Маючи дружні стосунки з колишнім лідером партії Цзян Цземінєм, у 1986 році Цзен став заступником секретаря парткому Шанхаю, відповідальним за пропаганду. Під час своєї діяльності у Шанхаї, Цзен розробляв і вдосконалював важливі документи і пропагандистські матеріали. Він став відомий як «офіційне перо» №1 Шанхаю, тобто він знав, як писати пропагандистські статті.
Цзен приглянувся Цзян Цземіню після врегулювання інциденту з шанхайською газетою World Economic Herald у 1989 році. Ця газета була заснована в 1980 році і мала репутацію однієї з найбільш ліберальних газет Китаю.
Згідно з книгою «Принци Китаю», у квітні 1989 року директор відділу пропаганди шанхайського комітету компартії Чень Чжилі побачила новину в гонконгській газеті про те, що газета World Economic Herald збирається опублікувати статтю «На згадку про конференцію Ху Яобана». Стаття підтримувала демократичний рух у Пекіні.
Цзен негайно повідомив про це Цзян Цземіню. А Цзян наказав Цзеню і Ченю поговорити з головним редактором газети Цінь Беньлі. Цзен і Чень попросили Ціня видалити матеріали, що стосуються питань демократії, але той відмовився.
Тоді Цзян подзвонив Ціню і сильно вилаяв його за порушення партійних принципів. Незабаром після цього Цзян відправив «робочу групу» до редакції газети World Economic Herald.
Цзян Цземінь високо оцінив дії Цзен Цінхуна за виявлення «проблеми» у газеті на ранній стадії. Пізніше Цзян закрив World Economic Herald, а редактора заарештували.
Через місяць Цзян Цземінь став генеральним секретарем компартії. Потім Цзян і тодішній прем’єр Лі Пен, який підтримав придушення студентів на площі Тяньаньмень в 1989 році, спільно підписали офіційне призначення Цзена на пост заступника начальника головного управління Центрального комітету компартії Китаю (ЦК КПК).
Збір бруду
Після того як Цзена призначили на цю посаду в 1993 році, він став брати участь у всіх державних і військових справах, окрім економічних питань, які перебували у віданні Державної ради (вищий виконавчий орган Китаю).
Як пишеться у книзі «Принци Китаю», Цзен проводив «розслідування» разом зі службою національної безпеки і швидко зібрав докази про корупцію, розкрадання і хабарництво багатьох центральних і регіональних чиновників. Це була потужна інформація, що зробила Цзена другою впливовою особою в Китаї після Цзяна.
Цзен отримав дані про більш ніж 20 великих справ, які він міг використати для шантажу головних посадових осіб уряду і регіональних чиновників. Цієї інформації було достатньо, щоб укріпити владу Цзян Цземіня.
Атака на Хуана
За словами високопоставленого джерела у Пекіні, на 16-му Всекитайському з’їзді компартії Цзян наполягав на тому, щоб збільшити число членів Постійного комітету Політбюро з семи до дев’яти осіб. Він хотів, щоб його угруповання з 5 чоловік займало домінуюче положення в цьому вищому органі влади країни і, таким чином, обмежувало вплив Ху Цзіньтао та не давало йому впроваджувати свою політику. Підкреслюючи некомпетентність Ху Цзіньтао, вони створювали атмосферу, сприятливу для заміни Ху Цзіньтао на Цзена.
Цзян мав «праву і ліву руки», які очолювали два угруповання у владі. Одна з них була в Шанхаї на чолі з Хуан Цзюем і Чень Лян’юєм, а інша в Пекіні, яку очолював Цзен. Цзян не очікував, що «ліва рука» почне відрізати «праву».
Коли Цзен Цінхун був у Шанхаї, він продовжував сваритися з Хуан Цзюєм. Після того, як Ден Сяопін відвідав південний Китай, щоб просунути економічні реформи у 1992 році, місцева влада Шанхаю, особливо члени кліки Цзяна Хуан Цзюй і Чень Лян’юй, зробили величезні статки. Цзен перебував у Пекіні і міг тільки із заздрістю спостерігати.
Молодша сестра дружини Хуан Цзюя Юй Лівень монополізувала нафтовий ринок в Шанхаї. Шанхайський адвокат з прав людини Чжен Енчун сказав, що Юй Лівень контролювала 60 автозаправних станцій у Шанхаї.
«Пізніше Державна рада запропонувала, щоб „державні компанії“ Sinopec і China National Petroleum Corporation викупили і управляли всіма АЗС у країні, у тому числі й у Шанхаї. Sinopec і China National Petroleum Corporation контролюються Цзеном і Чжоу Юнканом, тому що Цзен колись був чиновником у нафтовій промисловості», — сказав Чжен.
За словами Чжена, Юй Лівень відмовилася підкоритися, тому що вона не хотіла, щоб величезні прибутки від бізнесу йшли Цзену і Чжоу. «Сім’я Хуана була дуже впливовою. Вони відмовилися піти на поступки. Сім’я Хуана контролювала економічне життя в Шанхаї», — каже Чжен.
Джерело з Пекіна вважає, що якби п’ять членів фракції Цзяна трималися разом у Постійному комітеті Політбюро, то вони могли б контролювати цей орган. Тоді Ху Цзіньтао не зміг би зняти Чень Лян’юя і атакувати Хуан Цзюя. У підсумку особиста образа Цзена на Хуана обернулася для фракції Цзян Цземіня тим, що Цзен підтримав план Ху Цзіньтао з розгрому шанхайської кліки, лояльної Цзяну.
Джерело також каже, що напад Цзена на шанхайську кліку спричинила його заздрість. Цзен намагався зміцнити свою владу, залякуючи інших членів партії, щоб залишитися при владі на наступний термін після 17-го з’їзду партії.
Зусилля Цзена щодо усунення Хуан Цзюя і Чень Лян’юя налякали інших членів фракції Цзяна в Постійному комітеті — У Банго, Цзя Цінліня і Лі Чанчуня, що відштовхнуло більшість членів комітету від Цзяна у бік Ху Цзіньтао. В результаті, це призвело до того, що більшість членів цього комітету на 17-му з’їзді компартії висловилося за те, що відправити Цзена на пенсію.
Це основна причина, чому Цзен покинув Постійний комітет політбюро у 2007 році і вийшов на пенсію на початку 2008 року.
