Blog

Основатель Чань-буддизма (Дзэн — яп.) Бодхидхарма личность легендарная. Он известен своей мудростью, прозорливостью и следованию учению Махаяны, школы «Большой колесницы». Брахман по происхождению он посвятил свою жизнь самосовершенствованию, отвергнув почести высшей касты. Хотя родился он в южной Индии, судьба связала его жизнь с Китаем, куда Бодхидхарма отправился по наставлению своего учителя проповедовать истину. Именно в Поднебесной он и прославился как первый патриарх Шаолиня и основатель кунг-фу, как человек самосовершенствующийся и проявляющий удивительные способности.

Бодхидхарма настолько знаменит и почитаем, что и по сей день легенды и предания о его жизни снова и снова открывают людям тайну чистой дхармы*, истины человеческой жизни.

Настоящие заслуги

Император У-ди, основатель династии Лян, известный своим почитанием буддизма, спросил своего гостя Бодхидхарму: «С начала своего правления я построил столько храмов, помог стольким монахам, переписал столько священных книг, что трудно перечислить. Высоки ли мои заслуги? «На это Бодхидхарма ответил: «Здесь никакой заслуги нет». «Почему же так?» — забеспокоился правитель. «Всё это мелочи, которые только могут способствовать перерождению на небесах. Ваши усилия всё ещё основываются на корысти, они очень эфемерны, как тень, падающая от тела», — сказал Бодхидхарма. Услышав такой ответ, император спросил: «Что же тогда достойно настоящих заслуг?» — «Отбросить все заботы и освободить сознание, когда и тело, и собственное „я“ находятся в покое, — прозвучал ответ, — Этого не достичь упрямыми устремлениями».

Переплыть реку на соломинке

Держа путь в северное царство Вэй Бодхидхарма проявлял необычайные способности. Когда его путь преградила река Янцзы, он просто переплыл её на маленькой бамбуковой ветке.

Выражение «переплыть реку на соломинке» сегодня очень популярно среди китайцев.

Умение лечить и видеть взаимосвязь вещей

Одна легенда рассказывает, что Бодхидхарма часто сидел под деревом у дороги. Наблюдая за мимо проходящими людьми, Бодхидхарма видел их болезни и часто предлагал помощь.

Однажды по дороге проходил военачальник. Бодхидхарма обратился к нему со словами: «У тебя серьёзная болезнь, без лечения тебе не прожить и девяти дней. Я могу помочь тебе». Военный, чувствуя себя прекрасно, воспринял эти слова за ерунду и очень разозлился.

Бодхидхарма же сказал: «Ты потратил слишком много энергии на злость, поэтому жить тебе осталось три дня, но я ещё могу тебя вылечить». В ответ прозвучали лишь ругательные слова.

Тогда Бодхидхарма сказал: «К сожалению, жить тебе осталось всего день, и я больше не в состоянии ничем помочь».

Военачальник, несмотря на предостережения, беспечно поехал домой и в тот же день скончался.

Кусты чая

По просьбе монахов Бодхидхарма поселился в монастыре Шаолинь, где был назван первым патриархом. По преданию, именно в шаолиньском монастыре он основал систему «Движения рук восемнадцати архатов» — искусство шаолиньского кунг-фу, слава о котором, как и о самом Бодхидхарме, облетела весь мир.

9 лет Бодхидхарма провёл в медитации, просидев лицом к стене пещеры на вершине горы Суншань, недалеко от монастыря Шаолинь. Одним из испытаний для него стал сон, который победил Бодхидхарму. Проснувшись, он в раскаянии вырвал свои глаза и бросил их наземь. Говорят, что в месте, где упали глаза, выросли кусты чая. По преданию, именно с этого времени монахи стали употреблять этот тонизирующий напиток.

Одна сандалия

После смерти Бодхидхарму похоронили на горе Сюнэршань (Медвежье Ухо). Но на этом удивительные события, сопровождавшие Бодхидхарму всю его жизнь, не окончились.

Однажды государственный служащий Сунъюн, возвращаясь с Запада, увидел Бодхидхарму, одиноко шедшего по Памиру и держащего в руке посох с одной сандалией. На приветствие Сунъюна монах ответил, что направляется в рай. «Наш император устал от жизни», — добавил Бодхидхарма. Ничего не поняв, Сунъюн прибыл в столицу и сразу же узнал, что император Сяо-Мин умер, а на трон взошёл новый император Сяо-Чуань, который, услышав о необычном происшествии, приказал открыть гроб Бодхидхармы — там лежала только одна сандалия.

Легенды о жизни Бодхидхармы служат новым поколениям примером огромной мудрости, самоотверженного следования пути совершенствования, удивительные способности, которые может открыть в себе человек.

* Дхарма (санскр. धर्म, dharma, «закон», «правило») — путь благочестия, «универсальный закон бытия», Высшая Истина.

Бодхідхарма є засновником Чань-буддизму (Дзен — яп.). Це дуже легендарна особистість, відома своєю мудрістю, прозорливістю та відданістю вченню Махаяни — «Великої колісниці». Він був брахманом за походженням. Проте своє життя присвятив самовдосконаленню, відкинувши почесті найвищої касти. Хоча народився він у південній Індії, доля пов’язала його життя з Китаєм, куди Бодхідхарма вирушив за настановою свого вчителя проповідувати істину. Саме в Піднебесній він прославився як перший патріарх Шаоліня і засновник кунг-фу, як людина, що самовдосконалюється і проявляє надзвичайні здібності.



Бодхідхарма настільки знаменитий і шанований, що й досьогодні легенди та перекази про його життя знову і знову відкривають людям таїну чистої дхарми*, істини людського життя.

Справжні заслуги

Імператор У-ді, засновник династії Лян, відомий своїм шануванням буддизму, запитав свого гостя Бодхідхарму: «З початку свого правління я побудував стільки храмів, допоміг стільком монахам, переписав стільки священних книг, що важко перелічити. Чи високі мої заслуги?» На це Бодхідхарма відповів: «Тут ніякої заслуги немає». «Чому ж так?» — занепокоївся правитель. «Все це дрібниці, які лише можуть сприяти переродженню на небесах. Ваші зусилля все ще зав’язані на користі, вони дуже ефемерні, як тінь, що падає від тіла». Почувши таку відповідь, імператор запитав: «Що ж тоді достойне справжніх заслуг?» — «Відкинути всі турботи, і звільнити свідомість, коли і тіло, і власне «я» здобули спокій. Цього не досягти впертими устремліннями» — прозвучала відповідь.

Перепливти річку на соломинці

У подорожі до північного царства Вей Бодхідхарма проявляв надзвичайні здібності. Коли його шлях уперся в річку Янцзи, він просто переплив її на маленькій бамбуковій тростинці.

Вислів «Перепливти річку на соломинці» сьогодні дуже популярний серед китайців.

Уміння лікувати і бачити взаємозв’язок речей

Одна легенда розповідає, що Бодхідхарма часто сидів під деревом біля дороги. Коли мимо проходила людина, то Бодхідхарма бачив її хвороби та пропонував допомогу.

Якось дорогою проходив воєначальник. Бодхідхарма звернувся до нього зі словами: «У тебе серйозна хвороба, і без лікування тобі не прожити й дев’яти днів. Я можу допомогти». Військовик, почуваючи себе чудово, сприйняв ці слова за нісенітницю і дуже розлютився.

Бодхідхарма ж мовив: «Ти витратив надто багато енергії на емоції, тому жити тобі лишилося три дні, та я ще можу тебе вилікувати». У відповідь пролунали лише лайливі слова.

Тоді Бодхідхарма мовив: «На жаль, жити тобі лишилося всього день, і я більше не в змозі нічим зарадити».

Воєначальник, не зважаючи на перестороги, повернувся додому і того ж дня помер.

Кущі чаю

9 років Бодхідхарма провів у медитації, просидівши лицем до стіни печери на Шаолінській вершині гори Суншань, недалеко від монастиря. Одним з випробувань для нього став сон, який заколисав Бодхідхарму. Прокинувшись, Бодхідхарма у каятті вирвав свої повіки і кинув їх додолу. Кажуть, що в місці, де впали повіки, виросли кущі чаю. За переказами, саме з цього часу монахи почали вживати цей тонізуючий напій.

За проханням монахів Бодхідхарма поселився у монастирі Шаолінь, де був названий першим патріархом. За переказами, саме в Шаолінському монастирі він започаткував систему «Рухи рук вісімнадцяти архатів» — мистецтво шаолінського кунг-фу, слава про яке, як і про самого Бодхідхарму, облетіла увесь світ.

Один черевик

Після смерті Бодхідхарму поховали на горі Сюнершань (Ведмеже Вухо). Та на цьому надзвичайні події, що супроводжували Бодхідхарму все його життя, не скінчилися.

Якось державний службовець Сун’юн, повертаючись із Заходу, побачив Бодхідхарму, що самотньо йшов Паміром, тримаючи в руці посох з одним черевиком. На запитання Сун’юна, чернець відповів, що прямує у рай. «Наш імператор втомився від життя» — додав Бодхідхарма. Нічого не зрозумівши, Сун’юн прибув до столиці і відразу ж дізнався, що імператор Сяо-Мін помер, а на трон зійшов новий імператор Сяо-Чуань, який, почувши незвичайну пригоду, наказав відкрити труну Бодхідхарми — там лежав лише один черевик.

Легенди про життя Бодхідхарми показують новим поколінням приклад величезної мудрості, самовідданого прямування шляхом самовдосконалення, надзвичайні здатності, які може відкрити в собі людина.

*Дха́рма (санскр. धर्म, dharma, «закон», «правило») — шлях благочестя, «універсальний закон буття», Вища Істина.

*Арха́т (санскр. अर्हत्, «гідний») — в буддизмі — людина, яка досягла повного звільнення від людських пристрастей і вийшла з «колеса перероджень», але не володіє всевіданням Будди.