Blog

Нобелевский комитет присудил премию за 2012 год Европейскому союзу за его действия в предотвращении войн и стабилизации обстановки в Европе, сообщает Би-би-си.

#img_left#В этом году на Нобелевскую премию мира претендовал 231 кандидат. Из них букмекерским фаворитом назвали американского военнослужащего Брэдли Мэннинга, который передал WikiLeaks похищенные секретные документы. За разглашение госсекретов на родине ему грозит смертная казнь.

Так же в числе ожидаемых нобелевских номинантов букмекеры называли Симу Самар, Мэгги Гобран, Оскар Элиас Бискет Гонзалес, «Эхо Москвы» и Юлию Тимошенко.

Церемония вручения награды состоится по традиции 10 декабря в Осло, в день смерти основателя пяти Нобелевских премий (четыре из них вручаются в Стокгольме).

Сумма награды составит 8 млн шведских крон ($1,2 млн).

У Короля африканського народу Отумфуо Осей Туту II в Норвегії, куди він приїхав на бізнес-конференцію, вкрали валізу з коштовностями.

#img_left#Пограбування сталося в шикарному готелі Radisson Blu Plaza Hotel, де зупинився монарх під час перебування в Осло, передає GhanaWeb.

За словами лідера Гани, у валізі містилися церемоніальні коштовності (символи влади), яким немає ціни: вони передавалися у спадок протягом багатьох поколінь і використовувалися виключно на королівських урочистостях.

Інцидент стався біля стійки реєстрації готелю. Невідомий схопив валізу з золотими коштовностями і швидко зник. Однак кадри події зафіксовані камерами відеоспостереження, тому викрадача можна буде відшукати і повернути награбоване власнику народу ашанті, зазначили в поліції.

У Короля африканского народа Отумфуо Осей Туту II в Норвегии, куда он приехал на бизнес-конференцию, украли чемодан с драгоценностями.

#img_left#Ограбление произошло в шикарном отеле Radisson Blu Plaza Hotel, где остановился монарх во время пребывания в Осло, передаёт GhanaWeb.

По словам лидера Ганы, в чемодане находились церемониальные драгоценности (символы власти), которым нет цены: они передавались по наследству в течение многих поколений и использовались исключительно на королевских торжествах.

Инцидент произошёл у стойки регистрации отеля. Неизвестный схватил чемодан с золотыми драгоценностями и быстро скрылся. Однако кадры произошедшего были запечатлены камерами видеонаблюдения, поэтому похитителя можно будет отыскать и вернуть награбленное владельцу народа ашанти, отметили в полиции.

Починаючи з 2002 року, в Росії з’явився цілий список літератури, в якій влада угледіла прояви екстремізму. Потрапив у цей список і один з листів великого російського письменника Льва Толстого. Правозахисники вважають, що закон, який дозволив створити такий список, суперечить Конституції РФ і порушує права людини.

#img_right#Журналіст Великої Епохи поспілкувався щодо цього списку екстремістської літератури в Росії з правозахисником і юристом Максимом Гафіяком.

— Що це за нашумілий Закон «Про протидію екстремістській діяльності»? З чого все почалося?

Максим Гафіяк: У Росії ввели Закон «Про протидію екстремістській діяльності», на підставі якого вже прийнято чимало рішень російських судів, які, можна сказати, сколихнули цілий пласт проблем, пов’язаних зі сферою моральності і сферою духовності.

З’явився так званий список екстремістської літератури, авторство якого дуже сумнівне, на одній з конференцій представників російської православної церкви в одному з регіонів Росії. Цей список висувався як якийсь дискусійний матеріал, але після цієї конференції його взяли на озброєння чиновники, які на підставі цього списку почали виносити певні рішення на адресу національних, релігійних та інших конкретних організацій.

— Що потрапило в список екстремістської літератури?

Максим Гафіяк: Список дуже великий, розбитий на кілька частин. В основному він спрямований проти російських національних рухів, що відроджують давні традиції, і просто російські національні рухи, а також проти мусульманських організацій, туди потрапили за рішенням судів організації Фалуньгун і Свідки Ієгови, а також окремі деякі книги.

— Для чого потрібно було приймати такий закон і засновувати цей список?

Максим Гафіяк: Саме існування такого списку — це вже кричущий акт невігластва, некультурності і агресії, це лобіювання якихось вузьких кіл в Росії і явно не спрямоване на благо Росії, як суспільства і як держави.

— Напевно, для його створення потрібні експертні висновки, думки фахівців? На підставі чого або кого складалися списки?

Максим Гафіяк: Для складання подібного списку жодного серйозного експерта в цій області не запрошували. Не були залучені ні провідні спеціалісти у царині релігієзнавства, ні провідні академіки в галузі гуманітарних наук, ні провідні діячі культури Россії, які могли б дійсно створити найбільш сприятливий ґрунт для розвитку і зростання російської культури, яка не є надбанням вузьких чиновницьких кіл, або релігійних кіл.

Російська культура — це надбання всього людства, всього світу. І такі списки — це грубе вторгнення у створення цієї культури, в саму історію цієї культури, тому що рішення судів у Росії приймалися не тільки щодо діючих якихось організацій або знову написаних якихось творів. Відомий випадок, коли суд прийняв рішення визнати екстремістською одну з картин російського художника Васнєцова.

— Чи не можуть ці списки розпалити міжнаціональні або міжрелігійні конфлікти?

Максим Гафіяк: Якщо торкнутися самого цього списку і рішень, які приймаються на його підставі, то це ще й дуже живе й гаряче підґрунтя для процвітання зловживань з боку деяких чиновників. Адже не секрет, що не кожен чиновник є високоосвіченою і моральною людиною, не кожен чиновник є мислителем і патріотом своєї країни.

Перебуваючи на своїй посаді, може він і робить якісь корисні речі, але він багато може не розуміти і не знати. І свої особисті судження він може залишати для себе, але коли ці судження переходять в ранг якихось державних рішень, рішень судів або рішень про переслідування якихось організацій, або заборони публікацій, заборони розповсюдження якихось книг або журналів, видань, то це провокує ворожнечу як міжетнічну, так і релігійну, міжнаціональну і міжкультурну.

У Росії багато різних національностей і культур, багато різних прошарків суспільства, філософій, релігій і поглядів. І вони можуть бути іноді діаметрально протилежними, але мудрість і сила повинна бути у внутрішній політиці Росії, щоб дуже делікатно, дуже трепетно в цьому всьому різноманітті тримати світ. Але цей світ не може нав’язуватися вогнем і мечем, а також заборонами.

— Ви не лише правозахисник, але й досвідчений юрист. Як з правової точки зору можете охарактеризувати цей закон?

Максим Гафіяк: Закон про екстремістську діяльність дуже невиважений, дуже сирий і юридично «дірявий». Він дає підґрунтя для зловживань. Жодна людина не може нормально сприйняти такого ставлення до себе, коли її несправедливо в чомусь принижують або ображають. А цей список саме робить підґрунтя для таких образ, принижень і утисків. Це завдає величезної шкоди тим пріоритетним цінностям, які є і повинні бути в російському суспільстві.

— Ви сказали, що в цей список потрапила література духовного вчення Фалуньгун (або його ще називають Фалунь Дафа), течії, яке з 1999 року зазнає гонінь з боку комуністичної партії Китаю. А Росії чим вони не догодили?

Максим Гафіяк: Росія прагне зміцнити свої союзницькі відносини з Китаєм перед обличчям деякого тиску і протистояння із західним світом. Однак такі речі, які стосуються особистого вибору кожного громадянина Росії, не можуть бути нав’язані: що йому читати або не читати, у що йому вірити, а в що не вірити, що сповідувати, а що не сповідувати. Зрозуміло, якби були якісь агресивні дії, наприклад, від представників організації Фалуньгун у самій Росії, але забороняти людям сповідувати вчення, яке не несе в собі нічого, щоб порушувало, наприклад, Кримінальний кодекс Росії, як мінімум незрозуміло.

Ніяких закликів до порушень у вченні немає, значить, його не потрібно забороняти. А правомірність вчення і його об’єктивність в історичному плані, в духовному плані — це ж річ дискусійна. І обговорювати це можна тільки на дискусійних майданчиках. Тільки делікатно і висококультурно, навіть високоморально підходити до обговорення подібних речей. Живий процес, дискусійний процес у суспільстві має бути присутнім. Не може бути у всіх одного погляду на різні речі. У тому-то й сила російського суспільства в сучасному світі, що завжди було безліч поглядів.

Те ж саме забороняти книги. Це вже взагалі повернення в дрімуче неандертальське середньовіччя. Для вивчення і дискусії повинна бути відкрита будь-яка література, будь-які джерела. А для того, щоб люди не робили помилок, прочитавши ту чи іншу книгу, не почали провокувати, наприклад, якісь конфлікти і насильство, то для цього в суспільстві є дискусійні майданчики, є культура, телебачення, кіно, газети, форуми, де можна спілкуватися. І чим вище рівень дискусій на ці теми, і чим частіше ці дискусії проходять, тим більше у людей можливості прийняти правильне рішення.

— Цікаво, як на цей список реагує російський народ…

Максим Гафіяк: Російське суспільство саме по собі має досить здоровий імунітет культури, щоб відлущити все зайве самостійно, без допомоги чиновників, судів та радників від певних релігійних структур, які мають пріоритетне або монопольне становище в російському суспільстві.

З історії можна навести дуже відомий факт, що до того, як сталася християнізація Русі, найперші громади з появи апостола Андрія на Русі мирно і дружно співіснували разом зі слов’янськими язичницькими традиціями і релігіями, які на той час були. Ніхто нікого не гнав, не переслідував і не пригноблював. Російське суспільство саме по собі не має схильності до агресії та насильства.

— Яке майбутнє у цього закону? Чи має він право на існування?

Максим Гафіяк: Закон про протидію екстремістській діяльності прописує певні санкції. Правомірності в них ніякої, і вважаю, що такий закон — це велика ганьба для російської юридичної науки.

Потрібно розгортати дискусію в суспільстві, обговорення перегляду цього закону, виходити на депутатів і робити неодноразові спроби. Я думаю, що це найбільш ефективне рішення, щоб у цю дискусію були залучені не лише прості люди, але і люди впливові, люди культури і науки, щоб влада відчула, що ставлення в суспільстві до цього зовсім інше, і що людям вже не нав’яжеш старого і зашореного поняття «вороги». Це процес, звичайно, не швидкий, але найефективніший.

За останні два тижні в ЦВК надійшло близько 200 заявок від кандидатів-мажоритарників про зняття їх з виборів.

#img_right#З передвиборної гонки вибувають в основному кандидати з українських глибинок. Серед них продавці-консультанти, трактористи та пенсіонери.

«Реальних кандидатів серед тих, хто зійшов з дистанції, ― одиниці. Решта є технічними. Вони зробили свою справу і тепер подають заявки про відмову балотуватися. Нічого дивного в таких процесах немає», ― прокоментував «5 телеканалу» ситуацію голова комітету виборців України Олександр Черненко.

За його словами, таких технічних кандидатів балотувалося не менше 2/3, щоб істинні висуванці могли отримати більше «своїх людей» у дільничних комісіях.

Раніше глава Центрвиборчкому Жанна Усенко-Чорна повідомляла, що в мажоритарних округах внаслідок масових відмов кандидатів виникла проблема з друком бюлетенів. ЦВК постійно доводилося вносити зміни в тексти виборчих бюлетенів, через що неможливо було розпочати повноцінний друк.

У той же час, всім, хто зійшов з дистанції, ЦВК не буде повертати їхні застави, а це не менше 13 тис. грн кожному.

За последние две недели в ЦИК поступило около 200 заявок от кандидатов-мажоритарщиков о снятии их с выборов.

#img_right#Из предвыборной гонки выбывают в основном кандидаты из украинских глубинок. Среди них продавцы-консультанты, трактористы и пенсионеры.

«Реальных кандидатов среди тех, кто сошёл с дистанции ― единицы. Остальные являются техническими. Они сделали своё дело и теперь подают заявки об отказе баллотироваться. Ничего удивительного в таких процессах нет», ― прокомментировал ситуацию «5 телеканалу» глава комитета избирателей Украины Александр Черненко.

По его словам, таких технических кандидатов баллотировалось не менее 2/3, чтобы истинные выдвиженцы могли получить больше «своих людей» в участковых комиссиях.

Ранее глава Центризбиркома Жанна Усенко-Черная сообщала, что в мажоритарных округах из-за массовых отказов кандидатов возникла проблема с печатью бюллетеней. ЦИК постоянно приходилось вносить изменения в тексты избирательных бюллетеней, из-за чего невозможно было начать полноценную печать.

В то же время, всем сошедшим с дистанции не будут возвращены их залоги, а это не менее 13 тыс. грн каждому.

Телеведуча та правозахисниця Наталя Розинська 11 жовтня повідомила під час прес-конференції в Києві, що 15 жовтня до Київського апеляційного господарського суду прийдуть тисячі людей та підприємців, які будуть вимагати звільнити столичний Лук’янівський ринок від рейдерських атак.

#img_left#Якщо суд не задовольнить вимогу Прокуратури повернути у комунальну власність Києва Лук’янівський ринок, то юрист Наталя Розинська готова оголосити голодовку разом із підприємцями.

«І тоді знайдуться люди, на чолі зі мною, які почнуть безстрокову голодовку. Голодуватимемо стільки, скільки знадобиться, щоб повернути ринок громаді міста Києва», — сказала Н.Розинська.

Денис Хоменко, представник ініціативної групи підприємців, звернувся до громади шевченківського району, щоб зібрати підписи на захист Лук’янівського ринку. За останні чотири місяці було зібрано 7,5 тис. підписів жителів Києва, які вимагають повернути у комунальну власність один із найстаріших ринків Києва.

«Це був дійсно жах, коли люди дізнавалися правду про свій район, про тих людей, які вкрали та продали ринок, про тих, за яких раніше вони віддавали свої голоси. Я не можу висловити те, як люди готові були нам допомагати як днем, так і вночі», — розповів Денис Хоменко.

За словами заступника директора Лук’янівського ринку Романа Ропотана, підприємцям досі не пояснили, що саме планує зробити з ринком його нова власниця ВАТ «Квіткова галявина».

«П’ятий місяць вони працюють на ринку і все розказують, яке було погане колишнє керівництво. Хай вони скажуть, що будуть робити з цим ринком, для чого вони все це роблять. Якщо мета взагалі його зачинити, то хай об’являть це людям», — сказав Роман Ропотан.

Нагадаємо, що у травні цього року близько 300 озброєних молодчиків, які діяли в інтересах нового керівництва ринку в особі ВАТ «Квіткова галявина», здійснили силовий захват Лук’янівського ринку, що супроводжувався бійками, використанням димових шашок та погрозами.

Новий власник посилається на документ купівлі-продажу на аукціоні комплексу «Лук’янівський ринок». Продаж ринку став можливим після підписання колишнім головою Шевченківського району Віктором Пилипишиним навесні 2010 року рішення про включення цілісного майнового комплексу «Лук’янівський ринок» до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.

Телеведущая и правозащитница Наталья Розинская 11 октября сообщила во время пресс-конференции в Киеве, что 15 октября в Киевский апелляционный хозяйственный суд придут тысячи людей и предпринимателей, которые будут требовать освободить столичный Лукьяновский рынок от рейдерских атак.

#img_left#Если суд не удовлетворит требование прокуратуры вернуть в коммунальную собственность Киева Лукьяновский рынок, то юрист Наталья Розинская готова объявить голодовку вместе с предпринимателями.

«И тогда найдутся люди, во главе со мной, которые начнут бессрочную голодовку. Будем голодать столько, сколько понадобится, чтобы вернуть рынок общине города Киева», — сказала Н.Розинська.

Денис Хоменко, представитель инициативной группы предпринимателей, обратился к обществу Шевченковского района, чтобы собрать подписи в защиту Лукьяновского рынка. За последние четыре месяца было собрано 7,5 тыс. подписей жителей Киева, которые требуют вернуть в коммунальную собственность один из старейших рынков города.

«Это был действительно ужас, когда люди узнавали правду о своём районе, о тех людях, которые украли и продали рынок, о тех, за которых ранее они отдавали свои голоса. Я не могу выразить то, как люди готовы были нам помогать как днём, так и ночью», — рассказал Денис Хоменко.

По словам заместителя директора Лукьяновского рынка Романа Ропотана, предпринимателям до сих пор не объяснили, что именно планирует сделать с рынком его новая хозяйка ОАО «Цветочная поляна».

«Пятый месяц они работают на рынке и всё рассказывают, какое было плохое прежнее руководство. Пусть они скажут, что будут делать с этим рынком, для чего они всё это делают. Если цель вообще его закрыть, то пусть объявят это людям», — сказал Роман Ропотан.

Напомним, что в мае этого года около 300 вооружённых молодчиков, которые действовали в интересах нового руководства рынка в лице ОАО «Цветочная поляна», осуществили силовой захват Лукьяновского рынка, сопровождавшийся драками, использованием дымовых шашек и угрозами.

Новый владелец ссылается на документ купли-продажи на аукционе комплекса «Лукьяновский рынок». Продажа рынка стала возможной после того, как бывший председатель Шевченковского района Виктор Пилипишин весной 2010 года подписал решение о включении целостного имущественного комплекса «Лукьяновский рынок» в перечень объектов коммунальной собственности, подлежащих приватизации путём продажи на аукционе.

Близько 150 компаній з різних країн світу готові вкласти свої інвестиції в розвиток Донбасу і вже попередньо підтвердили свою участь у V Міжнародному інвестиційному саміті DIIS (DONBASS INTERNATIONAL INVESTMENT SUMMIT), який пройде в Донецьку 17―19 жовтня.

#img_left#У ці дні тут же, у виставковому комплексі «Експодонбас», пройде і виставка інвестиційних проектів. У заходах візьмуть участь перші особи держави, у тому числі Президент України Віктор Янукович, повідомляє прес-служба Донецької обласної держадміністрації.

«Донецький регіон відкритий для всіх, хто хоче співпрацювати в галузі залучення інвестицій в економіку області. Перш за все, в розробку і використання альтернативних джерел енергії та сучасних технологій на підприємствах області. Ми підтримуємо європейські стандарти і принципи», ― заявив губернатор Донецька Андрій Шишацький вчора в прес-клубі Брюсселя, де проходить презентація Донецької області.

Саміт DIIS в цьому році стане подвійною ювілейною подією: виповнюється рівно 5 років з дня зародження найбільшого в країні бізнес-форуму та 80 років з дня заснування Донецької області. Головна його тема ― залучення інвестицій в економіку області та значущих проектів для регіону, а також реалізація Програми економічних реформ на 2010―2014 рр., наголошується в прес-релізі Адміністрації.

У зібранні українського та міжнародного бізнесу візьмуть участь такі великі банки, як «Бетен», Промінвестбанк, «Креді Агріколь Банк», «Альфа-Банк», Німецьке Товариство з Міжнародного Співробітництва GIZ GmbH, Торговий Дім «Сі Ді Ай Груп», фінансово-промислова група «СКМ» Рината Ахметова, яка залучає міжнародні консалтингові компанії та ін.

Около 150 компаний из разных стран мира готовы вложить свои инвестиции в развитие Донбасса и уже предварительно подтвердили своё участие в V Международном инвестиционном саммите DIIS (DONBASS INTERNATIONAL INVESTMENT SUMMIT), который пройдёт в Донецке 17—19 октября.

#img_left#В эти дни тут же, в выставочном комплексе «Эксподонбасс», пройдёт и выставка инвестиционных проектов. В мероприятиях примут участие первые лица государства, в том числе Президент Украины Виктор Янукович, сообщает пресс-служба Донецкой областной госадминистрации.

«Донецкий регион открыт для всех, кто хочет сотрудничать в области привлечения инвестиций в экономику области. Прежде всего, в разработку и использование альтернативных источников энергии и современных технологий на предприятиях области. Мы поддерживаем европейские стандарты и принципы», ― заявил губернатор Донецка Андрей Шишацкий вчера в пресс-клубе Брюсселя, где проходила презентация Донецкой области.

Саммит DIIS в этом году станет двойным юбилейным событием: исполняется ровно 5 лет со дня зарождения крупнейшего в стране бизнес-форума и 80 лет со дня основания Донецкой области. Главная его тема ― привлечение инвестиций в экономику области и значимых проектов для региона, а также реализация Программы экономических реформ на 2010―2014 гг., отмечается в пресс-релизе Администрации.

В собрании украинского и международного бизнеса примут участие такие крупные банки, как «Бетен», Проминвестбанк, «Креди Агриколь Банк», «Альфа-Банк», Германское Общество по Международному Сотрудничеству GIZ GmbH, Торговый Дом «Си Ди Ай Групп», финансово-промышленная группа «СКМ» Рината Ахметова, которая привлекает международные консалтинговые компании и др.