Blog

#img_left_nostream#
Великобританець виграв у розіграші європейської лотереї EuroMillions джек-пот у розмірі 185 € млн., повідомляє портал лотереї.

Переможцю пощастило вгадати комбінацію з п’яти цифр плюс дві додаткові. Крім того, в цьому розіграші ще одинадцять її учасників виграли по 2,44 € мільйона.

Попередній джек-пот лотереї становив 130 € млн. Його власником також виявився великобританець.

Лотерея EuroMillions проводиться в дев’яти країнах Європи: Швейцарії, Франції, Австрії, Іспанії, Португалії, Великобританії, Бельгії, Люксембурзі та Ірландії.

Розіграш проходить щоп’ятниці.

Міністерство освіти не включило до державного замовлення частину магістерських програм Києво-Могилянської академії. Таким чином, студентів позбавили можливісті безкоштовно навчатися за двома програмами.

#img_left_nostream#«Журналістика» та «Соціальна робота» – ці дві програми академії залишилися без бюджетних місць, повідомляє прес-служба Києво-Могилянської академії.

Рішення Міністерства освіти було несподіваним для адміністрації вузу, оскільки вони вже закінчили прийом абітурієнтів на бюджетну форму навчання за цими спеціальностями.

«7 липня закінчився прийом заяв, а на наступний день нам повідомили, що «0» місць. На програму подали заяви 60 осіб. З них мало хто зможе заплатити за рік 19 тисяч грн., не працюючи», – прокоментував директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко.

Тепер президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт намагається «достукатись» до Міністерства освіти, щоб там обгрунтували причину урізання держзамовлення для академії.

А тим часом випускники академії не стали втрачати часу і заснували фонд для оплати навчання кращих студентів. Таким чином, школа журналістики зможе забезпечити стипендіями частину студентів за контрактною формою навчання.

Засновники фонду планують зібрати від спонсорів і жертводавців близько 1,5 млн. грн. до 1 вересня 2011 року, щоб профінансувати 30 кращих абітурієнтів.

Російський меценат і колекціонер Ігор Возяков передав Україні старовинну ікону «Покров Богородиці» XVI століття, яка була викрадена з Львівського музею в 1984 році. повідомляє ZAXID.NET з посиланням на директора Національного музею ім. А. Шептицького у Львові Ігоря Кожана.

#img_left_nostream#Власник ікони заявив про бажання повернути святиню на своє історичне місце – до Національного львівського музею ім. А. Шептицького. «Покров Богородиці» була викрадена з музею 26 років тому разом з іншими 22 іконами. Купив І. Возяков її рік тому в Європі за 350 € тисяч. Коли він її ретельно додивився, то зрозумів, що це музейна річ (за ознаками реставрації).

Меценат передав ікону Львівському музею безкоштовно, можна сказати – подарував. Зараз працівники Київської обласної митниці в Борисполі завершили всі митні процедури по імпорту антикваріату в Україну і завтра ікона «Покров Богородиці» буде повернена до музею.

На даний час Львівському музею ім. А. Шептицького повернули вже одинадцять ікон, і днями обіцяють передати ще одну, знову ж таки – з Росії.

На главу Афганістану Хаміда Карзая і губернатора південної провінції Гельменд Гуляба Мангала було скоєно терористичний напад у Кандагарі 13 липня, коли вони поверталися з похорону убитого зведеного брата президента.

#img_left_nostream#Незважаючи на те, що на похоронах були прийняті ретельні заходи безпеки, теракт все ж таки відбувся. Однак ніхто з глав не постраждав. При вибуху двох снарядів були поранені тільки чотири охоронці губернатора, повідомила щоденна газета The Daily Telegraph. Ключовою метою терористів був президент Афганістану Хамід Карзай.

Відповідальність за вибухи взяли на себе члени терористичного угруповання «Талібан». Вони ж відповідальні і за вбивство зведеного брата президента Ахмеда Валі Карзая.

49-річний Ахмед Валі Карзай – один із значущих політиків Афганістану, був убитий напередодні – 12 липня своїм же головним охоронцем Сардаром Мохаммадом у своєму будинку. Після вбивства він тут же наклав на себе руки, повідомляє BBC.

Ахмед Валі Карзай звинувачувався американськими спецслужбами в заступництві угруповання «Талібан» і наркобізнесі. Президент Афганістану категорично відкидає звинувачення проти свого брата.

Експерти побоюються, що вбивство Ахмед Валі Карзая може стати причиною ескалації насильства на півдні Афганістану і дестабілізації ситуації в країні.

#img_right#Митний союз наклав тимчасове обмеження на імпорт м’ясо-молочної продукції з 28 підприємств України, повідомила прес-служба Россільгоспнагляд.

Таке рішення було прийнято за результатами переговорів відповідних ветеринарних органів країн-учасників Митного союзу – Росії, Білорусі та Казахстану. Тимчасові обмеження введені у зв’язку з невиконанням ветеринарно-санітарних вимог і норм інспекції Росії.

Обмеження діятимуть протягом одного місяця до подання документів про усунення недоліків, виявлених інспекцією та наявності гарантійних сертифікатів ветслужби України, відповідних нормам Митного союзу.

Право поставок м’ясо-молочної продукції в Росію, Білорусь і Казахстан збережено трьом українським підприємствам, але за умови усунення недоліків ними, виявлених у ході інспекції. А саме Техмолпрому, Хмельницькій маслосирбазі і Снятинській Новій птахофабриці.

Не пройшли інспекційну перевірку Митного союзу 22 підприємства України. Шість підприємств (МОЛІС, м’ясокомбінат «Зоря», Зевс ЛТД, Молочний Дім, Конотопм’ясо, Білоцерківський молочний комбінат) не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам.

Відомі письменники та діячі культури Росії звернулися до адміністрації Яндексу не видавати за запитом їхніх авторських публікацій у своїй пошуковій системі «піратський контент».

#img_left_nostream#Відповідний відкритий лист із проханням про захист авторських прав, адресований генеральному директору Яндекса Аркадію Волож, і що є на сайті Лента.ру, розіслало книжкове видавництво «Ексмо».

Як сказано в листі: «Більшість російських пошукачів сприяють недобросовісним користувачам у пошуку ресурсів, де знаходяться вкрадені авторські роботи». Письменники закликають Яндекс наслідувати приклад Google і фільтрувати посилання на піратський контент при пошуковому запиті, якщо є скарга від правовласників.

Однак письменники не можуть зобов’язати пошукач Яндекс видаляти піратський контекст із пошукового запиту, згідно російським законам. Як заявили юристи: «Це право його доброї волі». Раніше прес-секретар Яндекса О. Манджиков заявляв, що вони не підуть на фільтрацію будь-яких сторінок за результатами пошуку, оскільки це акт цензури та порушення прав користувачів на вільний пошук інформації.

Відкритий лист підписали такі автори як Дар’я Донцова, Тетяна Устинова та Тетяна Полякова, Андрій Кончаловський і Леонід Парфьонов, Ганна Литвинова і Юлія Висоцька, Андрій Макаревич та інші.

Зі свого боку Google вже почав співпрацювати з російськими авторами. Так, у квітні 2011 року після заяви «Ексмо», він на підставі закону США – без судового втручання, видалив 446 посилань на 106 піратських сайтів з пошукової видачі.