На персональній виставці дизайнера Олександри Дейзі Гінсберг можна дізнатися, як пахли вимерлі квіти, і побачити дику природу Марса.
У Музеї дизайну Vitra із Великобританії шість проектів, які створювалися в період від 2009 до 2019 року. Своїми роботами вона намагається викликати у глядачів емоції та питання про взаємодію технологій і довкілля.
Усі проекти дизайнера розроблялися в тісній співпраці з експертами у сфері техніки, мистецтва, історіографії та соціальних наук.
«Я використовую дизайн, щоб ставити запитання»
Олександра Гінсберг каже, що дизайн може допомогти нам задуматися про вибір, який ми робимо, а також про наші справжні цінності та про цінності, які ми просуваємо. Вона вважає, що в основі дизайну лежать оптимізм і бажання зробити світ кращим.
Своєю виставкою «» Олександра намагається спонукати людей до дії, хоча і не пропонує при цьому конкретних рішень.
«Ми розглядаємо природу і технологію як окремі речі, — говорить вона. — Ми створюємо нові технології і знищуємо природу, але зрештою ми є її частиною. Найчастіше рішення наших проблем є соціальними, а не технологічними».
Resurrecting the Sublime — «Відроджуючи величне» (2019)
Цей проект складається з декількох частин: інсталяції що передає аромат, відео, зображень і документального фільму. Для відтворення запаху вимерлих квітів було використано ДНК зі зразків, які зберігаються в бібліотеці рослин Гарвардського університету.
The Wilding of Mars — «Дикий Марс» (2019)
У проекті задіяно візуальні ефекти, які демонструють колонізацію Марса рослинами без участі людини. Олександра пояснює, що це інший спосіб поглянути на життя на інших планетах. Відео різних проростаючих рослин демонструються паралельно на шести екранах.
Designing for the Sixth Extinction — «Проектування для шостого вимирання» (2013)
У назві цього проекту використано словосполучення із книги журналістки Елізабет Колберт. Публіці представлено декілька істот, винайдених із використанням синтетичної біології. Одна з них — слимакоподібне створіння із коротким терміном існування, здатне нейтралізувати викликану забрудненням кислотність ґрунту.
Growth Assembly — «Вирощування деталей» (2009)
Розробка являє собою проект генетично модифікованих рослин, які зможуть «плодоносити» частинами певних товарів. Як припускає дизайнер, у ДНК рослин можна закодувати конструкції товару, і потім збирати їх просто з гілки.
E. Chromi — «Кольорова паличка» (2009)
Проект являє собою шкалу, яка ілюструє можливості використання спеціально розроблених бактерій на 100 років вперед. Розробники припускають, що вжиті з їжею бактерії, які виділяють кольорові пігменти, зможуть сигналізувати про наявність порушень в організмі.
The Synthetic Kingdom — «Синтетичне королівство» (2009)
У даному проекті дизайнер представила декілька об’єктів, у яких використано переосмислені функції деяких органів людського організму. Наприклад, один з винаходів — легені, які можуть відчувати окис вуглецю (чадний газ, який ми вдихаємо під час куріння).
Як вважає Олександра Дейзі Гінсберг, сучасна біотехнологія ставить нас перед певним вибором. З одного боку, вона пропонує нам деяку владу і, можливо, більш здорове майбутнє, а з іншого — будь-які живі винаходи потребують контролю.
Виставка «Better Nature» спонукає нас шукати відповіді на запитання: чи достатньо розвинене у людства почуття відповідальності, щоб створювати синтетичні життя і таким чином втручатися у природу?
Читайте далі:
Шкідливі нітрати й нітрити скоро буде замінено натуральними консервантами з рослин
Вчені зможуть створювати на 3D-принтері тканини людини
Незвичайна інсталяція Pollution Pods: вдихніть повітря різних міст Землі
