Вчені виявили, що створіння Bathochordaeus charon поглинає досить великі частинки пластику. Потім мікропластик виходить з його організму і осідає на дно, де може стати здобиччю мешканців океанічних глибин.
Bathochordaeus charon належить до покривників класу аппендикулярії, які живуть на віддалі від морського дна. Істоту було відкрито у 1899 році та названо на честь Харона, який за давньогрецькою міфологією перевозить душі померлих через річку Стікс.
Тварина, яку ще називають Величезною аппендикулярією (Giant Larvaceans), має цікаву будову. Її тіло завдовжки не більше 10 см оточене липкою оболонкою — «будиночком», через який фільтрується морська вода. Будиночок складається із двох структур. Перша, зовнішня, схожа на велику прозору хмару і може сягати 1 м у діаметрі. Через другу, внутрішню, яка менша і за формою подібна на круасан, проходять відфільтровані частинки, якими харчується тварина.
Коли фільтр забивається, Величезна апендикулярія скидає старий будиночок і заселяється у новий. Вона викидає зі свого тіла вже готовий будиночок у зменшеному вигляді, а потім надуває його порухами хвоста.
Усе це стало відомо вченим лише нещодавно, коли з’явилась можливість зняти Bathochordaeus charon на відео під водою, адже ця істота живе на глибині 100 метрів, вона дуже тендітна і вивчати її складно.
Не так давно вчені вирішили дослідити, якого розміру частинки мікропластику може захоплювати Величезна апендикулярія, а також наскільки швидко ці частинки потім досягають дна. Для цього вони помістили 25 особин у резервуар і висипали поряд з ними мікропластик діаметром від однієї сотої до двох третин міліметра.
Приблизно через 12 годин захоплені фільтрами частинки пройшли через кишечник тварин і вийшли назовні із фекаліями. Як виявилося, апендикулярії проковтнули мікропластик усіх розмірів.
Вчені підрахували, що фекальні гранули із пластиком тонуть зі швидкістю 300 метрів на день. А відкинуті будиночки-фільтри, у яких також містяться захоплені частинки, тонуть зі швидкістю 800 метрів на день. Таким чином, мікропластик падає на дно океану, де просувається далі харчовим ланцюжком — після того як його поглинають різні глибоководні істоти.
Звіт про дослідження було опубліковано у журналі .
Читайте далі:
Незвичайна істота їсть каміння і переробляє його на пісок
Медузи старші за динозаврів на сотні мільйонів років, — дослідження
Більше сотні тонн океанського сміття зібрала команда вітрильника «Kwai»
