У Києві 2 лютого у Національному музеї Тараса Шевченка свою персональну виставку «Містерія літочислення» презентувала співачка, письменниця і майстриня Анжеліка Рудницька. Експозиція налічує понад 150 робіт, серед яких декоративні тарілки, подушки-думочки, вовняні гобелени у традиційній українській техніці, а також вишиті полотна-мініатюри у власній техніці етномодерну.
За вісім років майстриня створила дванадцять великих циклів робіт і вперше представила всі твори разом. За словами художниці, своїми полотнами вона прагне об’єднати Україну.
«Тепер місія виставки — зшити любов’ю Україну, — каже співачка. — Хай політики намагаються роздерти її на дві частини, але ми знаємо, що ми всі однакові, і ми всі любимо нашу країну».
Як розповіла письменниця, коли виставка експонувалася у Парижі, то, дивлячись на її модельну зовнішність, ніхто не вірив, що це її власні роботи.
«У мене видивлялися, чи поколоті мої пальці, чи дійсно я знаю, що таке голка», — розповіла Анжеліка Рудницька.
Її подруга і заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак упевнена, що Анжеліці вдалося передати етнику і душу української нації: «Я переконана, що Анжеліка несе унікальну місію, вона шляхом ідентифікації української душі на сучасний лад показала всю її унікальність та красу завдяки вишивці».
Але, на думку члена Національної ради, ці роботи мають ще дещо унікальне — це ключ щастя.
«Всі вони неймовірно радісні та сонячні, — каже Лариса Мудрак. — До хвороби, коли її паралізувало у 2004 році, Анжеліка не творила таких речей. Вона пройшла той шлях, який проходять справжні митці і справжні генії. Анжеліка була поза зоною комфорту, поза зоною щастя і, пройшовши крізь це, викарбувала нове щастя».
«Мати такі роботи вдома — це справжня насолода», — зізналася скрипалька, заслужена артистка України, Богдана Півненко, донька народного художника і кераміста Івана Марчука.
Відвідувач виставки Дмитро відзначив не лише художні полотна, а й їх оформлення.
#img_gallery#
«Вишиті картини мають чудові ескізи, теплу фактуру, а ось гобелени значно скромніші, можливо через те, що фактура зовсім інша, а ескізи, ймовірно, розроблялися для мініатюрних вишиваних полотен, — каже Дмитро. — Але оформлені роботи геніально, знімаю капелюх, адже знаю, що підібрати паспарту і рамку до картин неймовірно складно».
Журналіст та ведуча Оксана Соколова, яка разом із Анжелікою Рудницькою навчалася на факультеті журналістики Київського національного університету ім.Т.Шевченка, переконана, що майстриня і подруга має неабияку працездатність.
«Кожен раз, коли я з нею якийсь час не бачусь, а потім зустрічаю, то дивуюся, скільки вона за цей час зробила, — каже Оксана Соколова, — розумію, що в іншої людини на це пішло б років п’ять, а у Анжеліки — кілька місяців».
Але кількість не впливає на якість. Український поет та власник приватного дитячого видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович у цьому переконаний.
«Дуже гарно сказав головний художник видавництва „А-ба-ба-га-ла-ма-га“, який сказав, що яка велика виставка і немає халтури, — каже Іван Малкович. — Тут твориться, як живе. Такий космос душі промовляє до багатьох. Виставка є дуже українською і одночасно інтернаціональною. Картини затишні і камерні, але справляють протилежне враження».
Твори Анжеліки Рудницької вже побували в музеях і галереях як українських, так і закордонних. У Південній Кореї у 2010 році майстриня була нагороджена званням «Світовий майстер». На творчому рахунку співачки вже понад ста виставок по всьому світу, серед яких близько сімдесяти є персональними.
Виставка «Містерія літочислення» стане стартом великого арт-туру містами України.
