«Я не прийняв кривавих грошей від уряду, який убиває свій власний народ», — говорить Джеффрі ван Мідлбрук, винахідник із Силіконової долини.
Підприємець Джеффрі ван Мідлбрук в Пайонір-парк, місто Маунтін-В’ю, шт. Каліфорнія, 14 травня 2013 р. Мідлбрук відмовився від фінансування Китаєм досліджень і розробок на $60 млн після того, як дізнався про те, що китайський режим видаляє органи у в’язнів совісті.
Фото: Jasper Fakkert/Велика Епоха
Скановане креслення частини винаходу Джеффрі ван Мідлбрука. Винахід Мідлбрука потенційно може допомогти зменшити забруднення від спалювання викопного палива.
Документ надав Джеффрі ван Мідлбрук
Відсканований примірник листа від колишнього міністра оборони Леона Панетти Джеффрі Ван Мідлбруку від 8 грудня 2008 року. Панетта повідомив Мідлбруку, що з боку держави США фінансування, ймовірно, не надійде.
Документ надав Джеффрі ван Мідлбрук
Джеффрі ван Мідлбрук, ерудит і винахідник із Силіконової долини, у 2006 році придумав спосіб, як при переробці сміття відокремлювати газ. Якщо здійснювати це у промислових масштабах, це потребуватиме значних грошових вливань.
Мідлбрук винайшов цю систему у своїй майстерні. Домігшись того, що вона запрацювала у дрібному масштабі, він відправився на пошуки фінансування всередині країни. Проте ні уряд, ні приватні компанії не побажали надати таку суму грошей, яка була необхідна для впровадження винаходу від рівня майстерні до промислових масштабів.
Після цього з 2011 року почали надходити пропозиції з Китаю. Мідлбрук двічі зустрічався з делегацією компартії: з провінції Хубей у Сан-Хосе у 2011 р. та з провінції Цзянсу в Сан-Франциско в лютому 2012-го.
Будучи пов’язаними з університетом в Китаї і отримуючи фінансування від влади, вони запропонували йому і його діловому партнеру 60 млн доларів для фінансування наукових досліджень та розробок. Згідно з пропонованими умовами, Джеффрі повинен був працювати в лабораторії цього китайського університету. Йому б виділили вчених, інженерів і необхідне обладнання для того, щоб впровадити винахід у промислових масштабах. Це було на початку 2012 р. Переговори проходили успішно.
До травня 2012-го китайський партнер Мідлбрука, вчений, який здобув освіту в Массачусетському технологічному інституті (MІT), проводив переговори з китайською делегацією, і вже займався організацією поїздки до США для них. Поїздка мала відбутися у вересні.
Китайці були вкрай зацікавлені винаходом Мідлбрука, зважаючи на його потенційне застосування у просуванні чистих вугільних технологій. Китай є найбільшим у світі споживачем вугілля, і забруднення від його спалювання при виробленні електроенергії дуже велике. У Китаї щороку близько півмільйона людей помирають від захворювань, пов’язаних із забрудненням повітря, і спалювання вугілля підвищує рівень чорного смогу, який душить китайські міста.
У той час Мідлбрук почав читати новини, що публікуються на сторінках Великої Епохи про те, що китайські військові госпіталі вирізають органи у десятків тисяч в’язнів совісті, переважно послідовників Фалуньгун, мирної духовної практики. Він прочитав про страшні тортури й безперервні репресії з боку керівництва країни. Після цього він відмовився вести справи з китайцями.
«Коли я почав це читати, мене стала дуже мучити совість, — каже Мідлбрук. — З одного боку, ось над моєю головою висять 60 млн доларів, які обіцяв мені Китай. Це дуже спокушало. Надзвичайно важко отримати фінансування досліджень і розробок нових технологій. Це складний процес, про яку б технологію не йшлося».
Мідлбрук продовжив: «Ось уряд іншої країни тримає гроші у нас перед носом, і потім я починаю читати про жахливі речі, що відбуваються в Китаї. Я подумав: „Я не можу цього зробити. Я не можу взяти ці гроші. Я не можу виїхати в Китай. Незалежно від того, наскільки значущою є моя технологія, незалежно від того, скільки грошей вони збираються вкласти, я не можу взяти гроші у Китаю“».
Друзі питали його: «Чому ж ти не можеш взяти гроші, розвинути технологію на благо світу, а потім, піднявшись фінансово, використовувати це для того, щоб зробити щось хороше?» Мідлбрук відповів: «Узяти їхні гроші, значить узяти криваві гроші. Якщо це правда, що вони вбивають людей заради органів і все це доходить до верхніх рівнів уряду, а я й уявити собі не можу, як може бути інакше, я не можу продати свою технологію і отримати фінансову вигоду, якою б корисною для поліпшення навколишнього середовища ця технологія не була».
Він додав: «Як я можу взяти ці гроші, знаючи, що люди втрачають свої життя, щоб я міг отримати ці гроші. Я не можу так вчинити».
Мідлбрук проходив навчання у сфері геології та інженерії. Він винайшов безліч пристроїв, і деякі з них знайшли комерційне застосування.
Його система відділення газів використовується на кількох пристроях, які витягують деякі небажані сполуки з відпрацьованих газів, перетворюючи їх на рідину. Наприклад, ця система може вловлювати двоокис вуглецю, діоксид сірки і сірководень. Після того, як вони перетворяться в рідку форму, їх можна потім нейтралізувати і використовувати у сільськогосподарських або промислових цілях, а не викидати в атмосферу.
Серед інших винаходів Мідлбрука щит безпеки для бензопилки, 360-градусний тороїдальний фотоапарат, універсальна система дистанційного управління пристроєм, що попереджає крадіжки, і горизонтальний клапан каналізаційної труби, який він винайшов у 1991 році, і за яким нині ведуться переговори щодо підписання контракту.
Вже кілька десятиліть він керує компанією Invention Dynamics LLC у Північній Каліфорнії, США. В одній статті в тижневику Monterey County Weekly зазначалося, що в кінці 1970-х він виконував «роботу електрика, тесляра і сантехніка» для домашнього офісу компанії Гарі Кілдалл (Gary Kildall), одного з піонерів виробництва персональних комп’ютерів, у прибережному місті Пасіфік Гров, шт. Каліфорнія.
Близько шести місяців після того, як він повідомив колезі про те, що не підпише угоду, Мідлбрук написав листа до редакції Великої Епохи з подякою за «журналістську чесність, принаймні, за ту чесність, на яку здатні всі люди, коли повідомляють про щось». Потім журналісти Великої Епохи зв’язалися з ним, щоб переконатися, чи дійсно він відмовився від 60 млн доларів через те, що його замучила совість.
Він сказав, що написав у газету «щоб указати на проблему, а не з метою возвеличити себе». Мідлбрук говорить, що сподівається на те, що уряди і великі корпорації, а «не такі маленькі хлопці як я», сприймуть порушення прав людини в Китаї більш серйозно. «Великі компанії повинні докласти зусиль. Це аморально, надзвичайно аморально, і так ми не ведемо бізнес».
Мідлбрук надав докладний опис свого винаходу і дозволив редактору розглянути дві патентні заявки. Він представив фотографію частини пристрою, а також лист від колишнього міністра оборони Ліона Панетти (Leon E. Panetta) зі схваленням одного його винаходу, який дозволяє відокремлювати чадний газ CO2. Панетта писав: «Ймовірно, уряд є найбільш підходящим джерелом фінансування. Однак я повинен попередити вас, що фонди для таких проектів обмежені, враховуючи поточний стан економіки». Це був грудень 2008 року.
Записи переговорів Мідлбрука з китайською стороною знаходяться у його колишнього китайського партнера, який керував переговорами, і чиє ім’я Мідлбрук попросив не називати. «Я не хочу, щоб хтось постраждав», — сказав він, посилаючись на той факт, що сили безпеки Китаю і компартії, як відомо, жорстоко карають тих людей, які розповідають про порушення китайським режимом прав людини.
Якщо Мідлбрук назве ім’я свого колишнього партнера, який є етнічним китайцем, виріс у Китаї і продовжує відвідувати своїх китайських родичів і вести там бізнес, то це може зробити цю людину мішенню, і його бізнес-інтереси або безпека опиняться під загрозою.
У цього партнера знаходиться цілий ряд винаходів, які спрямовані на очищення води промислових відходів з використанням мікроорганізмів. Цей винахід спочатку планувалося запускати в комерційну розробку разом з камерами поглинання, винайдені Мідлбруком. Велика Епоха провела незалежну перевірку особистості цього партнера.
Щоб отримати додаткову інформацію, журналісти Великої Епохи зв’язалися з іншим знайомим Мідлбрука, Рейнальдо Гарсією (Reinaldo Garcia), драматургом, музикантом і колишнім журналістом. Гарсія щойно закінчив писати сценарій фільму, заснованого на ідеї Мідлбрука. Він сказав, що побачив повідомлення Мідлбрука в соціальній мережі Facebook кілька місяців тому. У тому повідомленні згадувався той факт, що Мідлбрук відхилив фінансування своїх досліджень з боку Китаю після того, як дізнався, що китайський режим видаляє органи у в’язнів совісті.
«Я подумав, що, можливо, він просто хвалиться. Можливо, він просто програв справу, але виправдовується тим, що зайняв принципову моральну позицію», — згадує Гарсія свої думки. «Це правда?», — запитав він про це у Мідлбрука і швидко отримав підтвердження після перевірки достовірності облікового запису. «Він не соромився пояснювати ці речі і дуже толково розповідав про те, що коїться в Китаї, і як він протестує проти цього. Він міг би отримати їх гроші на проведення досліджень».
Неможливо дізнатися, чи буде технологія, яку винайшов Мідлбрук, успішно впроваджена в промислових масштабах. «Коли речі розвиваються у широких масштабах, виникають складнощі, які ви не можете передбачити, — каже Мідлбрук. — Але, я думаю, що він [винахід] міг би розвиватися в подальшому і принести велику користь».
Він продовжив: «Це схоже на поведінку тих людей, які знали, що відбувалося в концтаборах Освенцима (в Аушвіце) і закривали на це очі. Я вважаю, що подібне відбувається в Китаї, коли вбивають людей заради їх органів. Це китайський Освенцим. Я знаю про це з вашої газети. І навіть якщо мої винаходи не будуть утілені в життя, я можу подивитися на себе в дзеркало і сказати: „Я не торкався цих кривавих грошей уряду, який убиває свій народ“».
