Про те, як вплинув комунізм на Україну, чи потрібно перейменувати вулиці з комуністичними назвами і чому Україна зберігає комуністичні пам’ятки, розповів Великій Епосі Ігор Лісодід, голова Оргкомітету підготовки міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства.
#img_left#— Пане Ігоре, чи можете у двох словах сказати, як вплинув комунізм на Україну? У фізичному і духовному плані?
Ігор Лісодід: Комуністи принесли у цей світ власні світогляд, віру, цінності, а, відповідно й сприйняття всього, що їх оточувало. Все це ґрунтувалося на запереченні Бога й духовних основ на яких декілька століть тримався світ й розвивалося цивілізоване людство.
Уявімо собі, що до народу прийшли ті, хто запропонував в обмін на віру в Бога й столітні цінності — міф про волю, землю, мирне життя й рівність та право розпоряджатися світом за канонами, які пропонували українцям комуністи. Інакше кажучи, українцям запропонували продати душу. Таких, які повірили, або були байдужими, виявилося достатньо, щоби втілювати свої задуми ужиття. Тих, хто не підкорявся й чинив спротив, брутально винищували, що призвело до психологічної травми цілої нації.
Інша частина українців, щоби вижити мусила пристосовуватися до нових умов життя. Таких зомбували й примушували працювати на комуністичну систему. Через декілька десятиліть «життя» при комунізмі (новій формі рабовласництва й деспотії) Україна перетворилася на тюрму народів — суцільний концтабір в якому життя людини не мало жодної цінності.
Комуністи називали людей матеріалом, який був потрібний для всесвітнього панування комуністів та їхньої ідеології. Для втілення божевільних ідей використовувалися відповідні методи, які ґрунтувалися на революційній доцільності й праві робочого класу панувати у світі й чинити терор й насильство над всіма іншими.
Одним з ефективних методів досягнення мети й керування людською свідомістю була комуністична міфологія й суцільна брехня (слово «неправда» є занадто м’яким для цього випадку). А це формувало новий, комуністичний світогляд мільйонів людей. Більшість з цих мільйонів перетворилися у нову форму людей, яких називають «совєцькі» люди. Ця категорія людей ще вчора підтримувала комуністичні злочини проти людства, а після падіння комуністичної системи у межах впливу СССР перетворилася на ракову пухлину, яка й досі отруює свідомість молоді й тримає у полоні комуністичних міфів й виправдовує комуністичні злочини.
Тому в Україні ще досі шанобливо зберігаються пам’ятники комуністичним злочинцям, винних у фізичному й духовному винищенні мільйонів українців. Керівництво країни з числа державних мужів також перебуває в полоні отруйних міфів, тому гальмуються життєдайні реформи й оздоровлення суспільства, тому зберігається загроза повернення комуністів до влади. Декілька років громадськість намагається звернути увагу керівництва країни на загрозу, яка криється у статутних й програмових документах КПУ, що дозволяє заборонити діяльність комуністичної партії й використання їхньої ідеології. Нажаль, влада сприймає КПУ інакше. І це сумно.
Я навмисно не цитую класиків марксизму, щоби не відволікатися від головного. Для цитування цих класиків марксизму потрібна інша тема розмови.
— Як Ви вважаєте, чи потрібно перейменувати вулиці, які зберігають радянські назви? І що це дасть Україні?
Ігор Лісодід: Так, потрібно. Через назви вулиць увічнюється пам’ять осіб на честь яких названі вулиці. Імена злочинців, а тим більше великих злочинців потрібно зберігати в пам’яті людей, але у спосіб, який дозволяє не прославляти й шанувати їх, а застерігати й ганьбити, щоби люди сприймали історію через позитив і негатив. Тоді це мало би виховне значення, особливо для молоді.
Окрім цього хотів би зробити наголос ще й на суттєвому моменті. Як може спільнота, яка зазнала принижень, моральних збитків й людських жертв через геноцид славити своїх катів? Те, що відбувається у нас може мати два пояснення. Одне — це неусвідомлення народом того, що відбувається і це свідчення психічної хвороби цілого суспільства. Друге пояснення — Україною досі керують ті, хто сповідує комуністичну ідеологію, а, відтак й зацікавлений увічнити пам’ять, героїзувати Сталіна, Леніна та їхні злочини. Суспільство через радіо й телебачення не спростовує комуністичні міфи й сьогоденну брехню комуністів, яка спотворює уяву частини людей, а мовчазно дозволяє отруювати свідомість.
— Згідно з недавнім дослідженням 2012-го року, в Україні центральних вулиць з ім’ям Леніна найбільше за кількістю серед інших назв. Як Ви вважаєте, чому після здобуття незалежності їх не перейменовують? Така ж ситуація і з пам’ятниками Леніну.
Ігор Лісодід: Найстрашніші пута не на руках, а у мозку. Державою й тими, хто приходив до влади у державі, досі не зроблено нічого для очищення України від страшної спадщини. Давно мав би відбутися суд над комуністичними злочинцями, внаслідок якого комуністична ідеологія повинна бути засудженою, компартія забороненою, а у підручниках й не лише історії — ім’я Леніна, Сталіна, К. Маркса й цілої когорти їхніх сподвижників були би поруч з ім’ям Гітлера.
Хоча у січні 2010 року апеляційний суд Києва дав оцінку голодомору в Україні, але далі справа не пішла. Д.Табачник, як міністр освіти й науки назвав рішення суду нелегітимним, а суспільство на такі дії не відреагувало. Більше того, влада регіоналів дозволила комуністам, як своїм колегам організовувати святкування дня «соціалістичної революції». А це означає, що злочини комуністів не лише не будуть покарані, але суспільство й далі буде триматися у полоні комуністичних ідей.
Висновок простий — суспільство хворе й не спроможне саме очиститися від важкої хвороби. Минулі вибори до Верховної Ради й місцевих органів свідчать про те, що сталіністи й ленінці узурпували владу в Україні через фальсифікації, погрози, репресії до активної частини громадян. А адекватної оцінки того, що відбувається, немає, а відповідно немає й дій. Суспільство обдурене й паралізоване. Має бути допомога світової спільноти. Міжнародний суд над комунізмом, його ідеологією й виконавцями злочинів дозволив би змінити свідомість українців й прихильників комунізму розвинених країн Європи.
— Коли Україна усвідомить своє минуле і шкоду, яку завдав комунізм українцям?
Ігор Лісодід: Сподіватися на те, що час вилікує не варто. Цього не відбудеться, якщо не будуть зроблені кроки світової спільноти. Якщо буде дана оцінка міжнародним судом, тоді повинні бути прийняті відповідні рішення у Європарламенті й інших міжнародних організаціях. Частково Європарламент і ПАРЄ дали оцінку злочинам комунізму, але справа не завершена. У Європі чекають відповідних кроків від США. Якщо українці самі не подужають хвороби, то потрібна допомога, хоча б з огляду на те, що комуністична ідеологія є небезпечною формою хвороби суспільства, яке несе загрозу не лише Україні, але й більшості світу.
Допомогу у лікуванні мають надавати засоби інформації — телебачення й Інтернет у першу чергу.
