Дружина адвоката і правозахисника Гао Чжишена, якого було визнано міністерством юстиції КНР «одним з десяти кращих адвокатів Китаю» вперше оприлюднила його статтю, яку адвокат написав у січні 2009 року.
#img_left#Представляємо вашій увазі цю статтю відомого адвоката, яка була ексклюзивно надана для публікації на сторінках The Epoch Times.
Говорячи від усього серця
Перед Богом і посеред величезного вільного і цивілізованого світу, немає зла, якого Комуністична партія Китаю (КПК) була б не в змозі створити. Це дійсно шокує!
Незважаючи на те, що в Китаї 1 млрд. 300 млн. громадян, моя родина, що позбавлена підтримки, може бути такою самотньою і безпорадною!
До вересня 2007 року, було всього чотири людини в Китаї, які відмовилися слідувати вказівкам китайської комуністичної партії, і продовжували відкрито дружити зі мною. У результаті, один із них постійно переслідувався поліцією, інші троє були викрадені у вересні і піддалися жорстоким побиттям і катуванням.
У 2008 році Ху Цзя, який відмовлявся виконувати накази КПК, поміщений у в’язницю. Хуан Ян була викрадена і перебуває у в’язниці з послідовниками духовної практики Фалуньгун, де вона зазнала жорстоких тортур. Крім того, Хуан чула і бачила, що послідовники Фалуньгун страждають від тортур ще страшніше. Під страхом тортур у нинішньому Китаї ніхто не сміє відкрито спілкуватися зі мною.
Зараз мені надзвичайно важко що-небудь зробити, щоб мій голос був почутий. Крім того, я постійно знаходжуся в небезпеці. Протягом більше трьох років влада задіяла великі людські ресурси та кошти, а також застосувала нещадні методи, щоб змусити мене замовкнути.
У листопаді минулого року, коли я жив у готелі, поліція жила в одній кімнаті зі мною, позбавивши мене особистої свободи. Вони фактично досягли своєї мети – залишили мене в живих, зробивши безпорадною людиною. Я часто жартуючи кажу дружині: «Шість мільярдів людей живуть разом як у великому селі, але наша сім’я (КНР – прим ред.) відокремлена від світу».
Із давніх давен люди вважали, що добро відплатиться добром, а за зло буде покарання.
Сторонні думають, що моя родина веде вкрай жалюгідне існування. Насправді, моя дружина постраждала найбільше. Я оптиміст по своїй природі, та я вірю у Творця.
Навіть коли я був замучений до клінічної смерті, біль була тільки у фізичному тілі. У серці, яке заповнюється Богом, немає місця для болю і страждань. Я часто голосно співав із двома дітьми, але моя дружина ніколи не приєднувалася до нас. Незважаючи на всі мої зусилля, вона в серці все ще відчуває себе нещасною.
Їй заподіює страждання те, що наша дочка Ке Ке не може ходити до школи. Оскільки їй було заборонено ходити до школи, я був у розпачі. Що може бути більш травмуючим для батьків? Відчуваючи великий подив та обурення, я безперервно висловлював протест владі. Моя дружина була на межі психічного розладу.
Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб закликати тих друзів, які ще користуються певною мірою свободи, продовжувати демонструвати свою турботу про Го Фейксіон, і допомогти моїй дружині і дітям. Коли компартія наймає головорізів усюди в Китаї, коли дух нашого народу падає, ми повинні стати героями, такими як Го, який бореться за людей.
Ці мужні герої: Го Фейксіон, Ху Цзя, Ян Тяньшуй, Чень Гуанчен, Сюй Ванпін, Ван Бінчжан і Го Цюань, які жертвують і ризикують своїм життям, щоб захистити свободу в Китаї, є справжньою її надією. Якщо ми запропонуємо допомогу їм та їхнім близьким сьогодні, нашим дітям і онукам не буде соромно за нас завтра, коли вони звернуться назад на цю главу історії.
Ми знаємо в наших серцях, що у нинішньому Китаї стає все складніше знайти доброту і моральні цінності. Досвід Ху Цзя – ще одне тому свідчення, це не тільки важко, але й небезпечно – бути моральною людиною в Китаї.
З давніх давен люди вважали, що добро відплатиться добром, а за зло буде кара. Однак ця віра була зруйнована в сьогоднішньому Китаї, де ідеологія Комуністичної партії проникла в кожну сферу суспільства.
У старі часи, коли традиції поважали, люди дотримувалися доброчесних і моральних цінностей. У теперешньому Китаї відстоювання моральних цінностей і доброти вирване з коренем. Комуністичний режим Китаю став синонімом аморальності і зла.
Так зване «економічне диво» у Китаї ґрунтується на варварському руйнуванні навколишнього середовища. Хоча люди радіють економічному розвитку, що призвело до поверхневого процвітання Китаю, вони закривають очі на непоправну шкоди для навколишнього середовища в країні, і жорстоку реальність, яка говорить про те, що 70 відсотків китайського населення позбавлені соціальних прав.
У нинішньому Китаї, люди бояться вживати питну воду, робочі молочних комбінатів бояться пити молоко, яке виробляють, фермери бояться вживати вирощений врожай, а виробники продуктів харчування бояться їсти продукцію, яку роблять.
Це переважна реальність. Люди прикидаються, що не бачать реальності і заперечують істину. Це стало тенденцією в Китаї – відкидати красу і поклонятися потворності. Джерелом усіх цих проблем є комуністична партія Китаю.
Розбещений уряд Китаю зробив правилом придушувати все хороше і заохочувати погане, що формує світогляд китайців. У майбутньому, при такій владі суспільство стане абсолютно аморальним. Поза конкуренцією ті, у кого влада, формують потужні угруповання. Корумпована система правосуддя в Китаї збуджує ще більше ненависті і огиди в усіх верств населення, які постраждали від економічних реформ. Протести і насильство відбуваються по всьому Китаю, вводячи його у ще одне порочне коло.
Китай є суспільством, позбавленим цивільних прав. Це не позбавлення громадянських прав деяких членів суспільства, нині більшість населення Китаю позбавлене громадянських прав.
Компартія Китаю дуже пишалася проведенням у 2008 році в Пекіні Олімпійських ігор, які дозволили режиму проявити своє тоталітарне правління на цій грандіозній спортивній події. КПК замінила олімпійський дух тоталітаризмом.
Програми у північнокорейському стилі на олімпійській церемонії відкриття та закриття втілювали авторитарну культуру, в тому числі «мирний підйом» у Китаї. Піснями та танцями на іграх заглушили крики по допомогу людей китайського суспільства, чиї права знехтувала компартія Китаю.
Я дізнався, коли я був у Сіньцзяні, що натовп вздовж вулиці, який вболівав за естафету Олімпійського факела, був найнятий китайською владою. Насправді, кожна людина і кожна родина на шляху естафети Олімпійського вогню отримали застереження: ніхто не повинен відкривати вікна чи двері. Ніхто не повинен вивішувати жодних банерів або викрикувати гасла. Інакше, вони будуть розстріляні снайперами на вулицях.
Зовнішній світ не знав, що за оплесками естафети Олімпійського вогню стояли насильство і погрози КПК. Це приклад того, як компартія контролює народ, пригнічує голос китайського народу, щоб представити помилковий образ Китаю в світі.
Деякі з владноможців в Китаї повинні зрозуміти, що всі помилкові враження, які виробляє компартія Китаю, не врятують її від загибелі. Надзвичайно дорога пропаганда не зупинить корупцію серед китайських чиновників, а поліція не зменшить протести у всьому Китаї.
Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб висловити мою щиру подяку всім, хто стурбований майбутнім Китаю.
Я хотів би закликати більше китайців із-за кордону співпрацювати разом для створення демократичного Китаю.
Я хотів би закликати демократичні та релігійні групи наполегливо виступати за мирне перетворення Китаю на демократичну державу.
Я хотів би запропонувати створення комітету з прав людини, який представить інтереси кожного, чиї права людини були порушені в Китаї. Зрештою, таких жертв в Китаї більше, ніж можна порахувати. Випадки порушень повинні бути представлені в Комітет з прав людини при ООН та інші організації у світі.
Я хотів би також рекомендувати засновникам видань із захисту прав людини у всьому світі щодня висвітлювати назви міст та імена жертв, чиї права були порушені. Комітету з прав людини пропонується мати відділення в різних провінціях і містах Китаю, щоб вони могли збирати звіти про порушення прав людини в Китаї.
Комітет може мати різні робочі групи, які фіксують порушення релігійної свободи, прав апелянтів, фермерів, позбавлених своїх земель, людей, чиї будинки були знесені без їх згоди, а також переслідуваних за участь у демократичному протесті в Пекіні в 1989 році, який закінчився розстрілом студентів. Демократичне врядування означає, що є можливість допомогти тим, хто страждає від порушень прав людини.
Я пропоную людям, готовим вжити заходів, і всім китайцям, які не сприймають тоталітарний режим, у тому числі, етнічним групам, які прагнуть до автономії, об’єднатися. Крім того, вони повинні використовувати мережі мовлення, щоб розповісти громадянам про переваги федеральних автономних об’єднань провінцій. Нехай вони знають: це природно приведе до реалізації автономії для етнічних груп.
Нова система також буде мати потребу в створенні системи медичного обслуговування, пенсій та інших спільних заходів соціального забезпечення, розвитку незалежної судової системи, щорічної компенсації для жертв переслідування диктаторів та розслідуванні злочинів, скоєних особами, які очолювали комуністичну партію.
Ми повинні ефективно поширювати наші ідеї, подібно до того, як доктрини «Дев’яти коментарів про комуністичну партію Китаю» поширені для підвищення обізнаності людей.
Крім того, я окремо закликаю спільноти у межах і за межами Китаю докладати всіх зусиль, щоб врятувати Го Цюаня і Лю Сяобо. Арешт Лю Сяобо показує безсоромність нинішнього режиму.
Я не можу не звернутися до китайських демократів і активістів з прав людини. Зараз багато хто з демократів і активістів з прав людини не виступають за зміни, вони стали відомі як опортуністи. Вони закривають очі на переслідування Фалуньгун з боку китайського комуністичного режиму, ніби його не існує. Але воно, тим не менш, є найбільш жахливим і жорстоким переслідуванням в історії Китаю.
Після того як я публічно висловився за послідовників Фалуньгун, деякі зв’язалися зі мною в приватному порядку, мене назвали радикалом. Це свого роду потурання найбільшому злу, яке коли-небудь існувало у Китаї, що зробило переслідування їхніх співвітчизників ще більш жорстоким.
Боротьбу з насильством шляхом голодування я почав мирно і в рамках закону, але ті демократичні активісти, хто в гонитві за славою, замість того щоб надати будь-яку підтримку, згуртувалися разом, щоб критикувати мене. Серед тих, хто критикують, деякі навіть прикриваються ім’ям справедливості, щоб напасти на мене. Вони не зупинилися навіть після того, як я потрапив за ґрати, це дійсно змушує мене зітхнути з жалем.
Чому вони це роблять? Шанс висловитися для мене буває не так уже й часто, але сьогодні я повинен зробити це ясно: ці дії йдуть від темної сторони людської природи! Вашої егоїстичною природи! Припиніть негайно! Незалежно від того, наскільки вміло ви можете сформулювати ваші безсоромні погляди, все це марно. Після тортур і страждань, я піднімаю свій справжній голос від болю. Хоча це неприємно чути, це безумовно не голос гніву.
Сьогодні всі прихильники компартії Китаю в світі повинні знати той факт, що компартія є злом, в її природі відсутня доброта. Однак багато хто з цих прихильників компартії стали частиною темної політики, переслідуючи свої матеріальні інтереси. Інші прихильники обмануті її витонченою брехнею, не розуміють злу природу компартії, і навіть оспівують її.
Нарешті, я хотів би подякувати тим друзям за межами країни, які дійсно піклуються про права людини у Китаї. Дякую Скотту [Едвард Макміллан-Скотт, віце-президент Європейського союзу], Манфреду Новаку [екс-спеціальний доповідач ООН з питань тортур], двох Девідів [Девід Кілгур та Девід Мейтас, номінанти Нобелівської премії миру і автори «Кривавої жнив»: доповіді про видаляння органів у практикуючих Фалуньгун у Китаї] в Канаді, пані і панів з Європейського Союзу! Ви дали нам свою самовіддану моральну підтримку, і надію в боротьбі за свободу і права людини.
Публікація цієї статті може стати причиною чергового мого викрадення. Викрадення [режимом компартії] є частиною мого життя. Якщо це станеться ще раз, то нехай це станеться!
Гао Чжишен,
1 січня 2009
***
У 2001 р. міністерством юстиції Китайської Народної Республіки Гао Чжишен був визнаний «одним з десяти кращих адвокатів Китаю». Починаючи з 2004 р., Гао Чжишен, адвокат-правозахисник і християнин, вів численні справи, пов’язані з порушенням прав людини. Він став першим китайським адвокатом високого рангу, який публічно засудив переслідування прихильників духовної практики Фалуньгун, написавши про це кілька відкритих листів лідерам китайської компартії, а також лист до Конгресу США. У листах він детально описував результати свого власного розслідування злочинів, скоєних по відношенню до послідовників Фалуньгун з боку китайської влади в порушення конституції КНР.
У листопаді 2005 р. його адвокатська контора в Пекіні була закрита пекінським управлінням юстиції. 15 серпня Гао Чжишена заарештували за звинуваченням у «підбурюванні до повалення державної влади». 12 грудня 2006 р. відбувся суд, на який не був допущений адвокат, найнятий родиною Гао. 22 грудня Гао Чжишена засудили до 3 років ув’язнення з відстрочкою виконання вироку на 5 років за статтею за «підбурювання до повалення державної влади». Його також на рік позбавили політичних прав.
У червні 2007 р. Американська рада судових адвокатів призначила Гао нагороду «За мужню адвокатську роботу». У тому ж році були опубліковані його мемуари «A China More Just» («Більш справедливий Китай»).
Про те, що пережив адвокат під час свого першого зникнення, він написав у статті «».
