Після проголошення 6 грудня Днем Збройних Сил України – на противагу всім звичного 23 лютого – з кожним роком святкування Дня захисника Вітчизни втрачає свою масштабність, як до речі, і Збройні Сили взагалі. З 1 млн. 200 тис. військовослужбовців, які були в Україні за радянських часів, залишилось лише 240 тис. При тому, що оптимальна кількість військовослужбовців у розвинутій країні повинна складати 0,5-0,8% від загальної кількості населення.
#img_left#Проте й таку кількість військовослужбовців наша держава не може в достатньому обсязі профінансувати. Тільки в минулому році Збройні Сили недоотримали 1 мільярд 200 мільйонів. А ті кошти, що надійшли, були виділені нерівномірно по місяцях, більша частина – наприкінці року, коли їх уже неможливо було використати.
За словами заступника голови Громадської Ради при Міністерстві оборони України Анатолія Лопати, ця величезна недовиплачена сума могла бути спрямована на підвищення бойової підготовки, модернізацію, продовження ресурсу старих і закупівлю нових зразків техніки, на вирішення соціальних питань тощо.
Але ситуація дедалі загострюється, – недофінансування буде ще більшим: бо згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік" передбачається виділення Міністерству оборони 8,4 млрд. грн., у той час, як його річна потреба була визначена у сумі 13,1 млрд. грн.(виходячи з оборонного планування та Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки). Тобто бюджетний план становить лише 64% від потреби цієї галузі на рік. А це, в свою чергу, безпосередньо впливає на грошове забезпечення військовослужбовців, яке стало ще нижчим порівняно з 2006 роком – за рахунок того, що тепер вони сплачують внески до Пенсійного фонду.
Приміром, розмір грошового забезпечення військовослужбовця за контрактом першого року служби становить 346 грн. (!). Схожа ситуація і з молодшими офіцерами. Грошове забезпечення лейтенанта, яке становить 883 грн., на 200 грн. менше середнього розміру заробітної плати по Україні, яка у листопаді 2006 року становила 1103 грн.
Командир окремої бригади у військовому звані „підполковник", який має вислугу понад 15 років і несе відповідальність за понад 1000 військовослужбовців та 200 одиниць сучасної бойової техніки, отримує 1600 грн. У той же час, на екранах моніторів у метро крутять оголошення, в яких пропонують роботу вантажників із зарплатнею 1500 гривень. Чи можна говорити при цьому про престиж військової служби?
„Такий стан справ викликає велике занепокоєння і, у подальшому, може призвести до непоправних наслідків, адже рапорти на звільнення подають, в першу чергу, молоді офіцери, які нещодавно закінчили військові вузи і легко можуть набагато більше заробити у цивільному житті. Крім того, рапорти на звільнення пишуть досвідчені старші офіцери – полковники та генерали, які могли б передати свій досвід. – зауважив на прес-конференції „Захисники Вітчизни потребують захисту" Вілен Мартиросян, голова Спостережної Ради із захисту прав людини в Україні.
За його словами, винними в цій ситуації є депутати Верховної Ради, Кабінет Міністрів та чиновничий апарат взагалі, який не тільки не бажає змінити цю ситуацію, але й не дає нормально працювати команді міністра оборони Анатолія Гриценка. „Якщо у 2007 році держава не вирішить питання про суттєве підвищення рівня грошового забезпечення офіцерів – то офіцерський корпус просто розвалиться. Тоді можна все що завгодно робити – міняти міністра оборони чи начальника Генерального штабу, але все одно ніхто вже не впорається з відновленням боєздатності Збройних Сил.
