У Голівуді 24 лютого відбулася ювілейна 80-а церемонія вручення Премії "Оскар".
#img_gallery#
Blog
-
Двострунна ерху зачаровує всіх, хто її чує
Один з найпопулярніших традиційних китайських музичних інструментів – «ерху» – своїм звучанням здатний передати навіть велику трагедію. Незалежно від того, швидкий чи повільний музичний темп – інструмент ерху виробляє меланхолійний звук, незрівнянно красивий, але все ж таки сумний.
#img_left#Музика в Китаї, не менш стародавня, ніж сама 5 000-річна цивілізація країни, спочатку була призначена не для розваги, а для очищення думок. За традиційним повір’ям вважалося, що звук може впливати на всесвіт і приводити його в гармонію.
Сини шляхетних родин були змушені вивчати музику як один з чотирьох обов’язкових предметів. Таким чином, той, хто виконував музику лише для розваги, не користувався великою пошаною.
У цій культурі з’явився ерху.
В порівнянні з традиційними китайськими інструментами, ерху молодий – його історія налічує всього 1 000 років. Він був завезений в північні райони Китаю не ханьскими племенами, і його назва дослівно означає «двострунний варварський інструмент» за його походження серед національних меншин. Селяни грали на ньому народні пісні, що описують повсякденне життя, на зразок лову риби і випасу худоби.
З часом ерху стали часто використовувати в ансамблях або в оркестрі Пекінської опери, але він все ж таки не користувався достатньою пошаною, і його не використовували як сольний інструмент.
Ерху став одним з найпопулярніших і впізнаних китайських інструментів, і багато західних жителів відчули на собі його чарівливість під час першого всесвітнього показу по телебаченню «Нова династія Тан» (ТБ НДТ) Гала-концерту, присвяченого китайському Новому Року в 2004 р.
У цих барвистих виступах за допомогою музики і танцю була показана справжня традиційна китайська культура. У 2006 р. концерти пройшли в 32 головних містах по всьому світу, а в 2008 р. вони пройдуть в більш, ніж 50 містах; очікується, що загальна кількість глядачів, які побували на ньому, досягне півмільйона чоловік.
На концертах ерху, що зачарувала глядачів м’яким виразним звуком, завоювала велику популярність. Славнозвісна виконавиця ерху, пані Ци Сяочунь, яка виступала з соло на ерху на концертах, присвячених китайському Новому року, навчилася грати на інструменті у свого батька.
«Під час уроків нас часто оточували натовпи людей, що уважно стежили за нами і слухали нас протягом багатьох годин, хитаючи головою і притупуючи ногами. Тепер я розумію, чому мій батько терпів такі муки, щоб зробити з мене музиканта ерху – він хотів, щоб я успадкувала серце і душу китайського мистецтва і за допомогою музики давати надію, радість і внутрішню силу тим, хто прагне до світла і краси, незважаючи на несприятливі умови. Він був великим батьком».
Хоча ерху іноді називають двострунною скрипкою, сидячий музикант тримає її на колінах вертикально, а не горизонтально. Її виготовляють з щільної деревини, наприклад, з рожевого дерева або з чорного (ебенового) дерева, і складається вона з маленької звукової коробки, покритою зміїною шкірою – традиційно шкірою пітона – і довгого тонкого грифа, злегка зігнутого на кінці. Дві сталеві струни замінили традиційні шовкові струни. Смичок з бамбука і білого кінського волоса безперервно рухається між двома струнами.
Ця маленька коробка має багато унікальних якостей, які роблять інструмент важким для освоєння. У ній відсутня грифова накладка, і, щоб знайти правильну ноту, струни треба притискувати так, щоб не торкнутися грифа. Звук видається, коли смичок, натертий каніфоллю, щоб збільшити тертя, проходить між струнами, примушуючи зміїну шкіру вібрувати; для створення звуку використовуються обидві сторони смичка. Струни розташовані так близько, що на них граєш, як на одній.
Спочатку використовуваний тільки в ансамблі або в традиційному китайському оркестрі, пізніше ерху був піднятий Лю Тяньхуа (1895-1932) до рангу сольного інструменту. Лю ввів новий смичок і новий спосіб перебору струн, оскільки він також навчався грі на західній скрипці. Це було ще в ті часи, коли ерху вважався народним інструментом і не використовувався «серйозними» музикантами. Його найвідоміша мелодія, що стала зараз класичною, має назву «Друга весна відображає місяць».
Ци Сяочунь говорить, що стародавня китайська культура підтримувала гармонію між небом і землею і пошану до життя і природи – цінності, які знайшли віддзеркалення у Виставі, присвяченій китайському Новому Року. Вона говорить, що її праця – це її дар багатьом людям в Китаї, які розділяють любов до музики, схожу на ту, що відчував її батько. Участь у Виставі допомагає їй здійснити мрію її батька. «Я сьогодні знаходжуся на сцені заради того, що мій батько вважав своєю місією в житті: заради збереження суті і краси традиційної китайської культури для майбутніх поколінь».
Пем Макленнан. Велика Епоха
-
Апелянти закликають уряд повернути їм їхні права та гідність (фото)
#img_left_nostream#Уранці 29 лютого апелянти, що приїхали до Пекіна зі всієї країни, намітили провести прес-конференцію на тему «Ситуація з правами людини». Але ця інформація стала відомою місцевій владі й вона направила до місця запланованої прес-конференції агентів служби безпеки, які не дозволили апелянтам та іноземним кореспондентам пройти до місця проведення заходу й прес-конференція не відбулася.27 лютого 12 709 апелянтів передали представникам Постійного Комітету КПК підписаний ними відкритий лист, в якому виражалася вимога: «Поверніть нам наші права та гідність», а також заклик до представників уряду повернути китайським громадянам їхні основні права й свободи: свободу слова, друку, зборів, демонстрацій і створення союзів.
Апелянт із провінції Хебей пан Чен Інцай розповів: «Коли ми приїхали до місця проведення прес-конференції, практично весь район був оточений міліцією. Поряд стояло 6-7 міліційних машин. Апелянти виходили з автобусів і відразу ж потрапляли до рук міліції. Всього було затримано 50-60 чоловік, а нашій невеликій групі вдалося втекти».
Інший апелянт із провінції Шаньсі пан Ван Ліцюн також повідомив: «Нас затримали й привезли в район Мацзялоу. Нас тут 200-300 чоловік. Нам дали трохи поїсти, і зараз нас збираються відправити додому. Ми чекаємо супровідників із своїх провінцій».
Незважаючи на сильні перешкоди влади, деяким апелянтам усе ж удалося протягом близько 20 хвилин дати інтерв’ю японським кореспондентам і зробити декілька фотографій.
У відкритому листі від апелянтів керівникам країни, мовиться, що зараз у Китаї кількість апелянтів уже досягла 10 млн. Ці люди відображають численні глибокі проблеми китайського суспільства. Кількість апелянтів збільшується тому, що відбуваються все більш широкомасштабні порушення прав людей з боку адміністративної й судової влади.
Версія китайською
Довідка:
Китайські апелянти – це численні китайські громадяни, що зазнали несправедливого або незаконного ставлення до себе місцевої влади, а також різних організацій, що належать владі. Ці люди подають апеляції у встановленій законодавством формі до відповідних державних інстанцій.
Боячись втратити свої посади, місцеві чиновники всіма силами прагнуть перешкодити апелянтам звернутися в інстанції провінціального або ж столичного рівня, для цього вони тримають штат агентів, завданням яких є за допомогою залякувань, побиття і навіть арештів та ув’язнень змусити апелянтів замовкнути.
Після дисидентів та інакодумців, ця категорія людей є найпильнішим об’єктом уваги і контролю комуністичної влади, яка строго стежать, щоб із ними не контактували іноземні репортери, а також строго блокує репортажі про них усередині країни.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream##img_center_nostream# -
Вечірні сумочки – милий серцю аксесуар (Фотоогляд)
Маленька сумочка – невід’ємна частина вечірнього туалету. Якщо правильно підібрати, то вона піднімає настрій і підкреслює Вашу індивідуальність, в іншому разі, становить собою всього лише вмістище потрібних і непотрібних жіночих штучок.
Сьогоднішні моделі не обмежують фантазію: кокетливі стрази й шовк, по-дівочому задиркувата шкіра-лак або класична «під крокодила». Збіг квітів, текстури, стилю туфель і сумочки.
#img_gallery#
-
Винний скарб нації ‘бродить’ у Закарпатті
Усе, що бачиш ти, – видимість тільки одна
Тільки форма – а суть нікому не видно.
Сенсу цих картинок зрозуміти не намагайся –
Сядь спокійно в сторононьці і випий вина!
(Омар Хайям)#img_left_nostream#Закарпаття – найбільш благодатне місце в Україні для винограду. Тут весна настає вже в березні, а сніговий період триває всього лише один місяць. Завдяки помірно континентальному кліматові та захисту гір тут одвіку вирощують кращі винні сорти.
За найбільш відповідний рельєф для винограду вважається горбиста місцевість, яка в Закарпатті переважає. Тут рівнина займає тільки одну п’яту частку всієї території. Виноградники протягнулися на південно-західних схилах Карпат, а також на частинах середньодунайської низовини.
У пошуках винного скарбу нації ми вирушили до Ужгорода до відомого в цих краях дегустатора Федора Шандора, який нам повідав про всі таємниці сонячного напою.
Як нам розповів Федір, окрім самого напою, дуже важливу роль має ємність, або, простіше кажучи, келих, фужер, склянка, чарка й таке інше. Раніше склянки для вина робили з бичачої шкіри, так як головним уважався не вигляд, а її функціональність.
#img_right#А ось мартіні, наприклад, пили спочатку селяни Італії, які, щоб не померти від спеки, зачерпували суміш фруктів, що перебродили, з травами широкими кам’яними фужерами, які й стали прототипами сучасних келихів для улюбленого напою на вечірках.
Але все ж повернімося до вина. Цей напій дуже ніжний і примхливий. Він не любить ні шуму, ні струсів, ні тепла. За традицією келих із вином треба тримати тільки за ніжку. Пити треба повільно, поєднуючи з певними продуктами, щоб відчути багатий аромат і неповторний смак.
Мюллер-Тургау (Muller-Тhurgau). Дегустація почалася з білого вина. Воно вважається живим, тому його треба спочатку збовтати, щоб утворився подвійний обідок – показник того, що у вині є алкоголь. Потім треба глибоко вдихнути аромат, зробити невеликий ковток, збовтати вино в роті й лише після цього проковтнути.Цього разу ми пили вино віком один рік і два місяці – цілком достатній термін. Як сказав Федір, чим старший сонячний напій – тим він гірший, чого не скажеш про коньяки. Вони чим старші, тим вважаються дорожчими.
У поєднанні з Мюллер-Тургау нам запропонували спробувати хуст – білий сир, що має м’який смак і зроблений із коров’ячого й козиного молока.
Совіньон (Sauvignon). Продовжили дегустацію ми ще одним білим вином із незвичайним різким ароматом і смаком, у поєднанні із сиром, який не знайти на полицях магазинів. Селіський – так називається цей унікальний сир, в якого навіть оболонка їстівна. Він також має специфічний запах і м’який смак. Щоб дійсно сповна насолодитися його ароматом, треба розрізати голівку сиру і дати йому полежати кілька годин.
#img_left_nostream#Каберне-Совіньон. Після білих вин ми перейшли до дегустації червоних. Цей сорт свого часу прославив Закарпаття. Як нам пояснив дегустатор, навіть якщо його збовтати, обідка не побачиш, оскільки в червоному вині є дубильні речовини, які додають напою терпкості. Ми відразу ж провели експеримент на своїх келихах. Як і казав Федір, обідка ми так і не набовтали.
Каберне-Совіньон нам запропонували у поєднанні з бринзою з овечого молока, яку також дуже складно знайти на прилавках магазинів. Вона має незвичайний смак і небагато солоніша за звичайної бринзи.
Цвайгельт. Після Каберне ми насолодилися ще оригінальнішим смаком й ароматом, тому що нам запропонували спробувати червоне вино не із сиром, а із шкварками. Я вперше чула про таке оригінальне поєднання. На смак виявилося не менш оригінально.
Дегустацію ми завершили, скуштувавши напій, який п’ють тільки сомельє. Але спочатку треба пояснити: дегустатори вина, щоб не пошкодити свій найважливіший і найніжніший рецептор, що відповідає за нюх, ніколи не п’ють вина. Але ж вони теж люди, і на заміну вину вони винайшли для себе інший не менш смачний напій, який, проте, не зіпсує головне їхнє надбання – ніс.
Закарпаття славиться не лише винами, але і коньяками, настоянками, медовухою, а ще медом, сиром, красивою землею та, звичайно ж, відкритими і добрими людьми. Не варто багато розповідати. Одного візиту буде достатньо, щоб полюбити цю землю назавжди й повертатися сюди знову й знову.
-
У провінції Сичуань почали утворюватися великі провалля в землі
#img_left_nostream#Ніні вже протягом кількох днів у селі Байко в різних місцях осідає ґрунт, внаслідок чого виникають провалля, найбільше з яких діаметром 10 метрів і приблизно 10 метрів завглибшки. Причини таких явищ поки невідомі. Відповідні організації проводять дослідження. Місцеві селяни нажахані.21 лютого в околицях села Байко м. Дачжоу провінції Сичуань почав осідати ґрунт, і почали утворюватися великі провалля. Про це повідомив сайт «Новини Дачжоу».У повідомленні наводиться розповідь 54-річної селянки Ху Сінчжи, яка першою виявила появу проваль. Рано вранці вона пішла скопувати землю, після чого зібралася піти на гору за дровами. Пройшла близько 2 хвилин і раптом почула позаду себе гуркіт. Коли вона озирнулася, то побачила, що три кипарисові дерева, під якими вона тільки що сиділа, безслідно зникли, а навколо на великій площі утворилося глибоке провалля.
Дізнавшись про те, що трапилося, місцеві селяни дуже затурбувалися. А після того, як з’явилися ще декілька проваль, вони взагалі не насмілюються виходити виконувати сільгоспроботи. Один селянин сказав, що вони тепер бояться спати в своїх будинках, побоюючись що нове провалля може засмоктати під землю.Місцева влада обгородила мотузком місце утворення проваль і оголосила, що заборонено підходити до них ближче ніж на 40 метрів.
У районі, де почали утворюватися провалля, немає і ніколи не було шахт або тих чи інших гірських розробок. Причина того, що відбувається, поки залишається невідомою. Відповідні організації вже приступили до проведення досліджень.
-
Німеччина — країна замків (фотоогляд)
Пропонуємо вашій увазі фотоогляд пам’яток Німеччини, країни старовинних соборів і замків…
#img_gallery#
-
Якщо трохи підняти завісу «наддержави» (фотоогляд)
Ці люди не користуються Інтернетом, не виступають на телебаченні, і ми можемо навіть не знати про їхнє існування. Деякі вважають, що нагадуючи про них, можна стимулювати китайську владу почати більше піклуватися про свій народ. Але не потрібно покладати такі великі надії. Якщо, подивившись на них, буде зачеплена навіть маленька частинка нашого серця, то цього вже достатньо.У кожного з них є своя зворушлива історія. Їх називають «не впливова категорія людей». Оскільки у них немає впливу, то їхнє життя дуже нелегке; оскільки у них немає впливу, то в них практично немає права голосу. В китайських ЗМІ та в інтернет-блогах майже немає інформації про них, і дуже рідко зустрічаються їхні постаті.
#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# -
У Пекіні триває «передолімпійська зачистка»
Починаючи з 20 лютого в Пекіні посилилася хвиля арештів послідовників Фалуньгун. Аналітики кажуть, що це пов’язано з так званою великою «передолімпійською зачисткою» Пекіна і що, скоріше за все, влада видала нове розпорядження стосовно цього. Співробітники численних служб і відомств, із якими вдалося зв’язатися кореспондентові телефоном, під різними приводами відмовилися дати інтерв’ю щодо цих подій.
#img_left#За повідомленням сайту minghui з 20 по 22 лютого в Пекіні було арештовано близько 20 послідовників Фалуньгун. Нині вони містяться в камерах попереднього ув’язнення. Під час їхнього затримання та обшуку їхніх квартир їм не пред’являли ніяких ордерів.
Кореспондент «Великої Епохи» спробував зв’язатися з міським управлінням громадського порядку, відділеннями міліції різних районів, слідчими ізоляторами і декількома офісами системи адміністративного управління, щоб дізнатися про ситуацію. Але після того, як він представлявся й повідомляв тему, яка його цікавить, йому під різними приводами відмовлялися дати інтерв’ю.
Аналітики вважають, що такі масові арешти, це не випадковість, а, швидше за все, із вищих рівнів керівництва країни прийшло нове розпорядження, яке, дуже можливо, пов’язане з Олімпіадою. Китайська компартія отримала право на організацію Олімпіади, пообіцявши поліпшити ситуацію з правами людини, але фактично вона намагається використати Олімпійські ігри як рятівну соломинку для зміцнення своєї влади, яка дуже похитнула.
Лін Юй. Велика Епоха