Учаcть молодих дівчат з групи підтримки стало вже невід’ємною частиною будь-якого спортивного явища у США. На це шоу приходять подивитися не з меншим задоволенням, ніж на гру улюбленого спортсмена.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Сім’я – яке ємке слово: сім я. Такою вона й була протягом багатьох століть. Вона об’єднує подружжя, дітей і батьків; включає два, три, а іноді і чотири покоління.
#img_left#Союз двох людей ще не складає повноцінну сім’ю; такою вона стає тільки з народженням дітей. І ось дитина народилася. Разом з народженням дитини виникають проблеми виховання.
Як прищепити їй загальнолюдські цінності й такі якості, як чесність і честь, гідність і благородство, любов до людей і працьовитість, уміння бути вдячним і великодушним?
Певний досвід виховання дитини є в кожного з нас: ми засвоїли його від своїх батьків, від бабусь і дідусів. І ми починаємо з любові. Навіть тоді, коли дитина ще зовсім мала, вона вже засвоює інтонацію батьків, сприймає емоційну атмосферу сім’ї, вчиться слухати і чути гармонію звуків, відгукуватися на ласку і цінувати красу.
Але батьківська любов повинна бути любов’ю в ім’я майбутнього вашої дитини, на відміну від любові в ім’я задоволення власних миттєвих батьківських відчуттів. Не можна підміняти дійсну любов батьківським егоїзмом.
Бажання викликати прихильність до себе дитини за будь-що, а в наш час часто за допомогою грошей і дорогих подарунків, заб’є в дитині відчуття щирої подяки і безкорисливої любові до батьків.
Сліпа, безрозсудна батьківська любов змішає в свідомості дитини систему етичних цінностей. І тоді, раніше або пізніше, перед батьками повстане питання: бити чи не бити?
"Хто нехтує різкою, той ворог своєму сину; той же, хто любить свого сина, час від часу карає його", – так сказав відомий мудрець цар Соломон. А ось ще один уривок зі Священного писання: "Хто любить своє дитя, той тримає його під різкою, і лише за цих умов він дочекається від свого чада утіхи і радощів. Хто ж, навпаки, ставиться до свого дитяти м’якосердо, той хворіє на його рани і лякається всякий раз, коли дитина заплаче.
Розбещене дитя стає таким же надмінним, як дикий кінь. Не давай дітям волю з раннього віку, не пробачай їм дурощі".
І якщо виникло питання: бити або не бити, то відповідь, на мій погляд, однозначна – бити. Але бити без злості, без зайвих емоцій, знаходячись в спокійному стані. І пояснивши дитині дуже точно і ясно, за яку провину її карають. Інакше, покарання не досягне своєї мети, а викличе лише озлобленість і бажання наступного разу уникнути цього покарання у будь-який спосіб.
Хочу помітити, що виховання – процес обопільний. Ми виховуємо дітей, вони виховують нас. Ми виступаємо для дітей як зразок. Голова сім’ї повинен бути прикладом для наслідування хлопчикам, дівчатка повинні брати приклад з матері. А тому, караючи дитину, обернемо свій погляд і на себе.
І поставимо собі питання: а чи гідні ми того, щоб наші діти брали з нас приклад; а чи дотримуємося ми біблейських заповідей – не вбий, не вкради, не забажай дружини ближнього свого; а чи шанобливі ми до батьків і старших? І поміркуємо над цим. І будемо думати над цим завжди.
І тоді виховання дасть радість і нам, і нашим дітям, і покарання буде прийнято з вдячністю, якщо не зараз, то пізніше, коли діти виростуть. І виховуватимуть своїх дітей так, як навчили їх ми. І тоді сім’я буде – сім я.
Гра – це не розвага, це підготовка дитини до дорослого відповідального життя. Вона завжди була пов’язана з сімейними традиціями, працею і діяльністю дорослих, оточенням дітей турботою і увагою.
#img_right#Іграшки, котрі використовувалися як елемент гри, їх тематика і форми знаходилися в тісному взаємозв’язку з матеріальним життям суспільства, з розвитком його духовної культури, а також відображали еволюцію поглядів на виховання.
Як і сьогодні, першою іграшкою дитини в давнину було брязкальце. Постукуючи ним, матері співали дитині колискові пісні. Окрім цього, брязкальце виконувало роль оберега – відгонило злих духів.
Безцінні скарби культури залишили подальшим поколінням стародавні цивілізації Єгипту, Греції і Риму. Найбільш ранні відомі нам іграшки Давнього Єгипту датуються Ш тисячоліттям до н.е. Це зроблені з дерева фігурки корів, крокодилів, тигрів.
Пізніше (приблизно у 1 столітті до н.е.) в іграшці виник образ коня – саме в цей час єгиптяни могли дізнатися про існування колісниці й коня від кочових племен. Багато іграшок не збереглося, але залишилися їх зображення на античних вазах.
Біля 4-х тисяч років тому виник і такий вид іграшки як лялька. Велику кількість ляльок залишили античні Греція і Рим. Ігрові ляльки робилися з глини, дерева. Вони часто були рухомі. В цей же час з’явилися і обручі з надітими на них кільцями для дзвону; гойдалки у формі лавки; бабці; кістки – все це були улюблені дитячі забави.
У стародавніх іграшках підкуповує щирість, теплота і любов, з якою вони робилися.
Доля іграшок в середні віки залишається нез’ясованою. Перші відомості відносяться вже до нового західноєвропейського життя. Примітивні ремісничі іграшки (флейти, свистки, кулі) звозилися на базар іграшок до Нюрнберга і Страсбурга.
У ХVI столітті паризькі іграшкарі розпочали, як самостійну спеціальність, виготовлення ляльок на замовлення. Ціни на такі іграшки були дуже високі. Найцікавішими з німецьких іграшок є знамениті лялькові будинки. Лише на великі свята дітям дозволялося милуватися такими іграшками.
Народна іграшка є спадщиною подібно до рідної мови, казки, пісні. Народні іграшки перевірені дитячою любов’ю до неї, дитячою грою. Іграшці кожного народу властиві свої національні традиції.
У російській народній іграшці немає надуманості, при створенні її інтереси дітей і дорослих близькі один одному, а тому вона і милувала око, і розвивала творчість, і вчила розуміти навколишнє середовище, вчила опановувати основи праці дорослих. Народна іграшка несе в собі художню культуру народної творчості, розвиває самобутні риси естетики свого народу.
Не тільки у первісних людей, але й у народів з стародавньою культурою в похованнях, поряд з померлою дитиною, знаходять іграшки. Саме цей звичай допоміг зберегти їх до наших днів. І він же говорить про любов дітей до іграшки.
Уронили мишку на пол.
Оторвали мишке лапу.
Все равно его не брошу,
Потому что он хороший.
Ці нехитрі вірші з мого дитинства дуже точно показують відношення мого покоління до іграшки. Ми гралися улюбленою іграшкою протягом декількох років.
Ляльки, які я робила разом з мамою, були моїми улюбленими ляльками. Їм я шила перші плаття, їм робила зачіски, їх укладала спати і лікувала від застуди. Все це стало в нагоді мені в житті. Хлопчики грали в "индійців"- стріляли з лука, але, хочу відмітити, не в людей або тварин, а в мішень – хто точніше. Ігри в дерев’яний меч розвивали спритність, командні ігри з м’ячем виробляли навички спільної діяльності.
Сьогодні діти практично усунені від праці дорослих; вони все довше грають, замість того, щоб жити; і іграшка стає все більш надуманою, все більш холодною. Треба визнати – ми лінуємося виховувати своїх дітей. Чим би дитя не тішилося, лише б не плакало, і ми біжимо в магазин – адже простіше за все утішити дитину за допомогою нової іграшки.
Дитині нічого не потрібно винаходити – ми все пропонуємо їй у готовому вигляді. Лялька Барбі з приголомшливою швидкістю обростає купованим майном: одягом, взуттям, косметикою, аксесуарами; вона має бой-френда – вдумайтеся в це! Кого ж виховає така іграшка? Думаю – "користувачів", "споживачів" – і тільки.
Подивіться навколо: адже це солодко-рожеві "барбі" ходять по вулиці, їздять в дорогих автомобілях. Вони усюди: на екранах телевізорів в нескінченних конкурсах на різних "міс", вони в реаліті-шоу, вони на обкладинках журналів. Лялькові дівчатка з ляльковими думками і такими ж ляльковими серцями. І жити вони хочуть в такому ж ляльковому будиночку…
Хотілося б посміятися – але не смішно; хочу нагадати: лялька – це зображення людського тіла і, хочемо ми чи ні, вона несе в собі певну магію. Пройде час, і наші діти займуть наше місце в дорослому світі. Такий закон. Яким він буде – цей світ, залежить від нас, від тих, кого ми виховаємо.
На думку доктора Альберта Галабурди (Albert M. Galaburda), всього в розвитку дислексії, від якої страждає від 3 до 10% населення, можуть брати участь "до дюжини" різних генів. Таким чином, на сьогодні вченим вдалося виокремити принаймні чверть відповідальних за дислексію генів, що вже дає можливість створення засобів генетичної діагностики захворювання. Імовірно, працездатна методика тестування буде створена протягом найближчих декількох років.
Доктор Джефрі Грюєн (Jeffrey R. Gruen) з Медичної школи Єльського університету в своїй доповіді на засіданні Спільноти описав один з генів, відповідальних за дислексію, – ген DCDC2. Сильно ослаблений варіант цього гена зустрічається у кожного п’ятого обстеженого дислексика, і значить, в їх мозку міститься значно менше білка, кодованого цим геном. Функція цього білка, за словами Грюєна, поки що невідома.
Другий ген Robo1, виявлений професором молекулярної фізики доктором Юхой Кере (Juha Kere) із стокгольмського Королівського інституту, розташований на третій хромосомі і відповідає за розвиток аксонів, що зв’язують праву і ліву півкулі мозку. Зниження активності цього гена спричиняє недостатній розвиток дендритів в районах мозку, задіяних при читанні, повідомляє Елементи, посилаючись на .
Комети впродовж більшої частини свого існування знаходяться в середовищі з низькою температурою на великій відстані від сонця. Їх відносно незмінний склад несе важливу інформацію про народження Сонячної системи. 4 липня 2005 року американський космічний апарат Deep Impact зіткнувся з кометою Темпеля-1 для вивчення внутрішньої частині її ядра.
Космічний апарат масою 370 кг врізався в комету зі швидкістю близько 10,2 км/с. За розрахунками вчених, у результаті зіткнення на поверхні небесного тіла повинен був утворитися кратер діаметром близько 100-125 метрів і відбутися викид речовини. В результаті, зіткнення привело до випаровування 4500 тон води і, на диво, ще більшої кількості викинутого пилу.
Незадовго до зіткнення космічний телескоп "Хаббл" зняв струмінь пилу, що виривається з крижаної комети, але в даний момент незрозуміло, чим був викликаний цей спалах. Зонд Rosetta з надчутливими приладами для досліджень комет був використаний для обстеження комети Темпеля-1 до, в час і після зіткнення.
Встановлені на Rosetta камери системи OSIRIS сфотографували протяжний викид пилу при зіткненні, використовуючи різні фільтри, завдяки цьому вдалося зміряти як вміст у викиді водяної пари, так і поперечний перетин хмари пилу, що утворилася при зіткненні. Після цього вчені змогли почати роботу з обчислення співвідношення води і пилу і дійшли висновку, що комета складається з великої кількості пилу, що скріпляє льод, а не з льоду, що містить пил.
При цьому вчені не змогли знайти підтвердження збільшення активності спалахів на кометі після зіткнення. Грунтуючись на цьому, було зроблено висновок, що спалахи на кометах пов’язані із зіткненням їх з метеоритними тілами. Учені також сподіваються зробити тривимірну реконструкцію хмари пилу навколо комети за допомогою комбінацій зображень, одержаних за допомогою системи OSIRIS і обсерваторій на Землі, повідомляє Компьюлента з посиланням на офіційний сайт ЕКА.
«У 30-х Гітлер говорив про те, що збирається зробити, ми нехтували цим протягом багатьох років. У 90-х, терористи сказали нам, що вони збираються зробити, і ми знову нехтували цим».
Якщо ті, хто не в змозі вчитися на історичних помилках, приречені повторювати їх знову, то Захід, можливо, знову приречений зіткнутися з ще одним звірячим і добре озброєним тираном, яка стратегічно зв’язала себе з Росією, переслідує своїх власних людей, і загрожує своїм сусідам під виглядом “возз’єднання”.
#img_right#У комуністичному Китаї люди тисячами переслідуються і перебувають у в’язниці за їх релігійні вірування, їх етнічну приналежність, їх слова і вчинки. Останніми роками Китай двічі оголошував Сполучені Штати своїм “головним ворогом.” У 1994р. китайський генерал сказав: “Перед лицем явного втручання американців у наші внутрішні справи. І повалення нашої соціалістичної системи, ми повинні інтенсивніше підсилювати свої Збройні сили”. А в1998 Chinese Defense White Paper сміливо заявила про те, що Китай повинен “ввести мир в двадцять перше сторіччя”.
У 30-х і 40-х американці дізнавалися про те, що відбувається в світі з кінохронік. Дійсна природа нацистського режиму могла зберігатися в таємниці, поки не стало надто пізно і сіт опинився у стані війни. Сьогодні будь-хто може дізнатися про те, що відбувається усередині комуністичного Китаю простим натисненням клавіші на комп’ютері, і кожен журналіст і мережеве ЗМІ можуть одержати інформацію про події в світі за лічені секунди.
Так чому ж Захід знову ігнорує сигнали та уроки історії? Хіба новини за межами Китаю не досить ясні, щоб привернути нашу увагу?
14 липня 2005 року китайський генерал загрожував Сполученим Штатам ядерною війною, відзначаючи, що якщо США стримає свою обіцянку захистити Тайвань від нападу Китаю, Китай знищить сотні міст Америки : «.нам доведеться відповісти (на захист Сполученими Штатами Тайваню) ядерною зброєю.», «.американцы повинні бути готові до того, що сотні (їх) міст будуть знищені».
Це було не першою загрозою Китаю Сполученим Штатам ядерною війною, і не другою. А третьою.
4 липня 2005 року Китай і Росія обговорювали сумісний план “Нового Світового Порядку", конкретизуючи свій намір переробити все, починаючи з світової економіки до військових структур окремих країн. Цей новий договір є найсерйознішим китайсько-російським союзом з часів Хрущова і Мао Цзедуна.
У серпні 2005-го, Китай і Росія вперше провели спільні військові навчання, вказуюче на могутнє зміцнення їх військових взаємостосунків. Щоб пояснити навчання, Китай використовував дипломатичну двозначність, заявляючи про те, що їх метою було навчання китайських військових протистояти “тероризму.” Китай був не в змозі пояснити, чи були направлені військові кораблі і навчання по висадці десанта для протистояння Військово-морським Силам ісламського Джихаду, Аль-Каїди або будь-якої іншої терористичної групи.
Згідно звіту Пентагону, на початкок цього року було підраховано, що реальні витрати Китаю на озброєння втричі перевищують оголошені ним $30 мільярдів, примушуючи Секретаря Безпеки США пана Дональда Рамсфельда запитати: “Раз ніяка країна не загрожує Китаю, виникає питання: Чому ростуть ці інвестиції? Навіщо потрібні великі і «розв’язуючі руки» закупівлі, що продовжуються?”
Відповідь на непряме питання пана Рамсфільда може бути знайдена у висловах лідерів і діях Китаю минулих років.
Китай:
* Двічі оголосив Америку своїм головним ворогом
* Використовував уявну загрозу китайському соціалізму з боку США, як аргумент для “інтенсифікації” гонки озброєнь
* Заявив, що Китай повинен стати “світовим лідером”
* Тричі загрожував ядерною війною Сполученим Штатам
* Приєднався до Росії, оголошуючи про “Новий Світовий Порядок”
* Вперше провів об’єднані військові навчання з Росією
* Таємно збільшував свої витрати на безпеку, не маючи жодного справжнього ворога в світі
Чи ясно розумів Захід загрозу Третього Рейху перед тим, як в Другій Світовій війні загинуло 50 мільйонів чоловік?
У 1946, Уїнстон Черчиль сказав: “За всю історію ніколи не було війни (як Друга Світова війна) якій легше було запобігти своєчасними діями, але ніхто не слухав. Ми не повинні дозволити знову цьому відбутися”.
Якщо Захід знову не в змозі усвідомити попередження Черчиля, історія може не тільки повторитися, вона може дуже сильно перевершити себе.
Майкл Ськроккаро. Велика Епоха
Саксайуаман перебуває в 1,5 км над Куско. Саксайуаман – яскравий приклад будівельної майстерності інків. Ця міцність складена з масивних брил, що важать по 40-50 тонн, а вага однієї з них висотою 9 і шириною 4 метри – цілих 125 тонн! Це один із самий великих камінів у всій Південній Америці! Каміння, з яких побудована древня фортеця, підігнані один до одного дуже щільно. При цьому стіни з величезних каменів інки будували, не знаючи колеса, важеля, користуючись тільки похиленою площиною.
Місто Теотиуакан займає площу в 23 км2, а його найвеличніша споруда піраміда Сонця висотою 64,5 м. – наймогутніша піраміда світу. Стіни піраміди Сонця зсередини були вимощені шаром слюди, що доставлялася із Бразилії за 2000 км.
МАЧУ-ПІКЧУ багатоярусний комплекс майданів, водорозподільних каналів, лазень, дворів, житлових будинків, палаців і храмів. Будівлі були складені з величезних гранітних блоків без розчину. Вміло оброблені камені були щільно підігнані один до одного таким чином, що між ними не можна було просунути навіть лезо ножа.
Кожний блок оброблявся під різними кутами. Зайнявши своє місце, він повністю з’єднувався із сусідніми. Така кладка набагато збільшувала міцність стін, що дуже важливо в Андах, де часто трапляються землетруси".
У ЧИЧЕН-ІЦА храм Кукулькан зорієнтований по сторонах світу з найвищою точністю, що має 365 щаблів із чотирьох сторін, а в дні осіннього й весняного рівнодення на північних щаблях з’являється сонячне зображення змія, якого древні жителі Чичен-Іци приймали за сходження бога Кукулькана на землю. Піраміда Кукулькан побудована з незвичайного каменю: якщо постукати по ньому, він видає металевий звук.
Також вражають нашу уяву стародавні споруди у формі бездоганно заточеної кулі! Гігантські кулі вчені знаходять у багатьох частинах світу: Коста-Ріке, Мексиці, Бразилії, США, Австралії, Непалі, Єгипті, Румунії, Казахстані, на Алтаї, у Криму, на Кавказі (у Грузії, Кабардино-Балкарії, Північної Осетії) і навіть на Землі Франца- Йосипа.
Найвеличніші кам’яні кулі Коста-Ріки досягають трьох метрів у діаметрі й важать близько 16 тонн. А найменьші, не більше дитячого м’ячика – десять сантиметрів у поперечнику. Кулі розташовуються групами від трьох до півсотні штук. Низки куль складалися в гігантські трикутники, квадрати, кола… Вибудовувалися в прямі лінії, точно орієнтовані по осі " північ-південь"…
Якими інструментами працювали древні майстри, як зуміли додати каменю правильну кулясту форму? За допомогою яких пристосувань "перекочували" з місця на місце кулі – гіганти, складаючи з них точні геометричні фігури
Залишається, звичайно, загадкою й те, яким чином ці багатотонні величезні кулі доставлялися через джунглі й болота з каменоломень, віддалених від місця знахідки на кілька десятків кілометрів. На жаль, на більшість цих питань немає задовільних відповідей".
#img_left_nostream#Всі думають, що якщо зуби не болять, то до стоматолога ходити не обов’язково. Насправді це не так, адже виявити перші ознаки може тільки фахівець. На ранніх стадіях лікування проходить максимально ефективно й у найкоротші строки.
Ми зовсім легковажно ставимося до стану своїх зубів, але ж неврологи Гейдельбергського університету стверджують, що поганий стан зубів приводить до всіляких захворювань внутрішніх органів: нирок, печінки, шлунка.
Дуже рідко ми відвідуємо ортодонта, а видалення навіть одного зуба – привід для візиту. Після втрати двох зубів, потрібно вже просто поспішати на прийом і не пізніше 2-3 тижнів після видалення. Зникнення зубів загрожує тим, що зуби, які залишилися, починають зрушуватися, що надалі буде заважати при протезуванні.
Але це не єдине, що треба очікувати від хвороб зубів – при видаленні зубів порушуються структури нервової системи головного й спинного мозку. Гинуть нейрони й змінюються регуляція внутрішніх функцій організму. Відомо, що причиною пародонтозу є захворювання внутрішніх органів і саме їх потрібно лікувати в першу чергу, інакше лікування просто ясен буде мати чисто косметичний і короткочасний ефект.
Багато з людей думають, що успадкований від батьків фактор у стані зубів відіграє основну роль. Насправді при профілактиці карієсу саме догляд відіграє головну роль. Потрібно пам’ятати, що часто рекламовані зубні пасти насправді можуть і не мати обіцяного ефекту. І відчуття свіжості не є доказом чистоти порожнини рота. Тому до вибору пасти треба підійти більш серйозно.
Якщо «вони проклятущі!» нагадали про себе, то можна пополоскати содою, ромашкою, шавлією, валеріаною. І терміново до лікаря!
І ще кілька порад для збереження здоров’я ваших зубів:
1.Чистите два рази в день.
2.Відвідуйте стоматолога два рази на рік.
3.І не суньте ніс не у свої справи.
Оксана Тюменцева. Велика Епоха, Україна
Я отримав 12-ти сторінкове видання "Фалуньгун сьогодні". Нагорі першої сторінки фотографія двох жінок, що виконують те, що на Заході назвалося б "гімнастика" – слово XVII-го століття, що походить від грецького "gymnos" – "голою", оскільки стародавні греки тренувалися без одягу. Ці дві жінки на фотографії не голі, а носять звичайний для сьогоднішнього Заходу одяг для занять спортом. Вони займаються Фалунь Дафа, що бере початок у стародавній китайській практиці цигун. З цигун тісно зв’язано Тай Цзи – комплекс рухів, що нагадує балет для вдосконалення балансу і витонченості.
Підраховано, що зараз існує 75 мільйонів практикуючих Фалунь Дафа в Китаї і 25 мільйонів в інших країнах, включаючи Сполучені Штати.
Сьогодні Фалунь Дафа не більш дивний, ніж західна "вранішня розминка" або індуська йога, така популярна до недавнього часу на Заході. Але поряд з фотографією двох жінок, які займаються вправами Фалунь Дафа (на відміну від західної вранішньої розминки або індуської йоги) вимальовувався неймовірний заголовок "Замучені до смерті за виконання цього".
Заходу і СНД знайомі переслідування в сталінській Росії та гітлерівській Німеччині
Почнемо з того, що переслідування, не говорячи вже про тортури, приховуються. У сталінській Росії проходили загальні вибори із загальним виборчим правом. Зрозуміло, що понад 99% з ентузіазмом голосували за Сталіна і його підлеглих. Адже навіть Уолтер Дюранті, московський кореспондент New York Times, писав, що Сталін був "найбільшим політичним лідером світу в історії». Той факт, що нацисти винищили приблизно 12 мільйонів цивільного населення, став відомий громадськості на демократичному Заході тільки тоді, коли союзницькі війська увійшли до нацистських концтаборів. Раніше цей факт був відомий тільки союзницькій розвідувальній авіації, що фотографувала ці табори.
Замучити до смерті за виконання вправ, призначених для поліпшення здоров’я, – Сталін або Гітлер вважали б це за дурний жарт.
Ну добре. Присутніх 4 червня 1989 року на площі Тянь-ань-мень (Пекін) подавили бронетанками. Це було зрозуміло. Жертви були принесені в ім’я мирного обмеження абсолютизму – злочин, що мав місце і в сталінській Росії, і гітлерівській Німеччині, хоча влаштувати публічне видовище різанини, як урок всім іншим – було зроблено, виходячи з китайського абсолютизму.
Диктатор Цзян Цземінь розглядав не тільки студентів з площі Тянь-ань-мень як потенційну небезпеку для своєї влади, оскільки будь-яка спроба ввести яку-небудь конституційну форму правління могла б закінчиться його відставкою (як це трапилося через два роки з Горбачовим у Росії), але з іще серйознішими для нього наслідками. Цзянь Цземінь навіть боїться практикуючих Фалунь Дафа, причому до такої міри, що їх мучать до смерті, згідно повідомлень Міжнародної Амністії, Комітету ООН проти Тортур, Державного Департаменту США, Boston Globe, Wall Street Journal та інших західних громадських джерел інформації.
"Замучити до смерті" за виконання вправ для поліпшення здоров’я підриває міжнародний престиж Цзян Цземіня, не дивлячись на "дружбу" Заходу з диктатором Китаю. Та все ж, він ігнорує свій міжнародний престиж заради своєї власної безпеки.
Виклик західній громадській думці стає очевидним з огляду на поводження пекінської поліції з Рупертом Вінгфілд Хейсом, кореспондентом ВВС в Пекіні, за його власний репортаж. Коли (на тій же самій площі Тянь-ань-мень!) проходив мітинг протесту проти арешту 14 іноземних (!) практикуючих Фалуньгун, він пішов туди, щоб освітити цю подію. Коли він йшов назад до машини ВВС, щоб передати повідомлення, перед ним різко загальмував поліцейський автомобіль і його забрали в сусідній відділок міліції. Там вже знаходилося декілька інших іноземних журналістів, і з одним з них він розговорився.
"Припинити розмови!" – закричав один з поліцейських, і після того, як кореспондент ВВС став заперечувати, схопив його за горло і підпер до стіни. Після чого його допитували протягом двох годин.
Поліція знала, що не могла запобігти появі в новинах ВВС репортажу, і подія стала б відома керівництву, можливо, навіть самому Цзянь Цземіню.
Все це відбувалося не з китайцями, приреченими на суспільну німоту, а з людьми з Заходу, які повідомляють новини всьому світу.
Отже, якщо страх підриву влади (і можливо самого уряду) "зсередини" примушує диктатора ігнорувати, кидати виклик і боротися так з демократичним Заходом навіть в даний час, що ще цей страх може спровокувати, коли він володітиме ядерною зброєю, здатною знищити Захід і таким чином примусити його до беззастережної капітуляції?
Побоювання диктатора зрозумілі. Не всі китайці реагують на жорстокість диктатора з побоюванням, покорою або "патріотичним" захопленням. 7 жовтня я отримав е-мейл від Пао-пао Хсін:
«Вітаю….
Цікаво дізнатися, що китайський народ все ще існує. 1-го жовтня 2005 року велика кількість протестуючих пройшла через китайський квартал Сан-Франциско, закликаючи покласти край диявольському режиму комунізму, який був встановлений і підтримував свою владу за рахунок масових вбивств більше 100 000 000 чоловік за останні 50 років (навіть 80 років, оскільки КПК була заснована в 1921 році).
З повагою, Пао-пао Хсін
Але щоб стало з Пао-пао Хсіном, студентами 1989 року з площі Тянь-ань-мень або сьогоднішніми послідовниками Фалуньгун без демократичного Заходу і його співчуття, наскільки б слабким не було це співчуття в порівнянні з тим, яким воно повинно або могло б бути? Їх би просто не існувало! Всі 75 мільйонів практикуючих Фалунь Дафа тоді було б просто знищено. Пригадаєте часи Mao!
Згідно тому ж кореспондентові ВВС в Пекіні, про якого я згадував вище:
«Китайський уряд має особисте досьє на кожного свого громадянина, що називається Дан Ань. Ви ніколи його не побачите. Ви не знаєте, що воно містить, але воно може керувати Вашою долею. Чорною плямою на Вашій репутації може послужити погана успішність в школі, розбіжності з вашим босом, відвідини психіатра – все це може супроводжувати Вас все Ваше життя, що залишилося».
Одного разу в історії Китаю, китайський династичний абсолютизм знищив 1/8 населення, і Mao був не так далекий від цього. Але Mao потребував солдатів і робочих, для виробництва зброї. Проте тепер, досягнувши світового панування за допомогою ядерної суперзброї, лідерам Китаю буде потрібно лише 1/10 існуючого населення, щоб підтримувати свою світову владу. Поліція може проглянути Дан Ань і помітити інших 9 з 10 занесених туди осіб як потенційних кандидатів на знищення.
Коли в 1949 році Джордж Оруелл видав свою книгу "1984", він описував там свої жахи, виходячи із знань про сталінську Росію і гітлерівську Німеччину, тоді як сюжетом книги була Англія 1985 року. Він нічого не знав про Китай, але якби знав достатньо, то прийшов би до висновку, що сталінська Росія і гітлерівська Німеччина, можливо, були лише жалюгідними попередниками Китаю після 1949-го року, і отже "1984" потрібно було б перейменувати. Як щодо "2008"?
"Дуже важливо розкрити таємницю піраміди. Люди у всьому світі чекають, що ця таємниця буде розкрита", – сказав журналістам генсек Вищої ради старовин Єгипту Захи Хавас після ознайомлення з роботом, сконструйованим ученими з Сінгапурського університету.
За словами Хаваса, робот пройде двома вузькими шахтними проходами перетином 20 на 20 сантиметрів у пошуках похоронної камери фараона Хуфу з IV династії (2700-2500 роки до н.е.). Робот пробурить другий вхід в піраміді і кам’яну плиту, що перекриває одну з шахт.
Двоє французьких археологів-любителів – Шахраюй Дормайон і Жан-Верб Вердар – стверджують, що знайшли секретне приміщення в єгипетській піраміді, в якому покояться рештки фараона Хеопса.
У своїй книзі археологи, які побували в Гізі в 1986 і 1998 роках, пишуть, що він, ймовірно, похований в приміщенні, що знаходиться під так званою камерою цариці (насправді дружин фараонів в час 4-ї династії Старого царства не ховали в пірамідах).
Такий висновок був зроблений за наслідками вимірювань щільності матеріалів з використанням мікрогравіметрії. Виявилося, що під камерою цариці є якась ніша, а кам’яна плита над нею одного разу була переміщена. Наявність порожнечі підтвердили дослідження японців за допомогою радара, повідомляють РІА "Новини".
Остання спроба дослідити тунелі була зроблена в 2002 році, також за допомогою робота. Тоді він просвердлив отвір в одній з кам’яних плит, що опинилися на його шляху, і виявив, що за нею знаходиться порожній простір. Проте, просунутися далі роботу не вдалося, оскільки шлях йому перегороджувала інша плита.
"Я вірю, що ці двері ховають щось… Теоретично (похоронна) камера Хуфу може бути прихована десь в піраміді", – сказав Хавас.
Для інформації:
Піраміда Хеопса заввишки 136,6 метрів (спочатку її висота складала 141 метр) вважалася в давнину першим чудом світу і залишається єдиним з-поміж "чудес світу", що збереглися до наших часів.
Піраміда складена з 2,3 мільйонів кам’яних блоків вагою від 2,5 до 15 тон. Цього матеріалу вистачило б для будівництва міста на 100 тисяч мешканців. До будівництва Кельнського собору в XIX столітті піраміда залишалася найвищою архітектурною спорудою на Землі.