Потепління тропічних водно-болотних угідь призводить до виділення більшої кількості метану, ніж будь-коли раніше, показують дослідження, що є тривожною ознакою того, що світові кліматичні цілі дедалі більше вислизають з-під контролю.
На думку дослідників, масове зростання викидів метану з боліт (невраховане в національних планах щодо викидів і не повністю враховане в наукових моделях) може посилити тиск на уряди, щоб змусити їх піти на більш різке скорочення викидів викопного палива і сільськогосподарської промисловості.
Водно-болотні угіддя зберігають величезні запаси вуглецю у вигляді відмерлої рослинної маси, яка повільно розщеплюється ґрунтовими мікробами. Підвищення температури ніби вмикає прискорювач цього процесу, прискорюючи біологічні взаємодії, які виробляють метан. Проливні дощі, тим часом, спричиняють повені, які призводять до розширення боліт.
Вчені давно припускали, що викиди метану з боліт зростатимуть у міру потепління клімату, але в період з 2020 по 2022 рік проби повітря показали найвищу концентрацію метану в атмосфері з моменту початку достовірних вимірювань у 1980-х роках.
У чотирьох дослідженнях, опублікованих останніми місяцями, ідеться про те, що тропічні водно-болотні угіддя є найімовірнішим винуватцем такого стрибка: за останні кілька років тропічні регіони внесли понад 7 мільйонів тонн у викид метану.
«Концентрація метану не просто зростає, а зростає швидше в останні п’ять років, ніж будь-коли за весь час спостережень», — каже еколог зі Стенфордського університету Роб Джексон, який очолює групу, що публікує п’ятирічний звіт «Глобальний бюджет метану».
Супутникові прилади виявили тропіки як джерело значного збільшення показників. Науковці проаналізували різні хімічні сигнатури в метані, щоб визначити, чи надходить він з викопного палива, чи з природного джерела — в даному випадку з водно-болотних угідь.
Як з’ясували дослідники, найбільший внесок у різке збільшення викидів у тропіках зробили Конго, Південно-Східна Азія, Амазонка і південь Бразилії.
Дані, опубліковані в березні 2023 року в журналі Nature Climate Change, показують, що щорічні викиди від водно-болотних угідь за останні два десятиліття були приблизно на 500 000 тонн на рік вищими, ніж прогнозували вчені за найгірших кліматичних сценаріїв.
«Ймовірно, ми повинні бути трохи більш стурбовані, ніж зараз», — каже кліматолог Дрю Шинделл з Університету Дьюка.
Згідно з одним із досліджень, опублікованим у вересні в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, кліматична модель Ла-Ніна, що забезпечує сильніші дощі в тропіках, певною мірою винна в різкому збільшенні викидів.
Але сама по собі Ла-Ніна, яка востаннє завершилася 2023 року, не може пояснити рекордно високі викиди, каже Шинделл.
Для країн, які намагаються боротися зі зміною клімату, «це має серйозні наслідки під час планування скорочення викидів метану і вуглекислого газу», сказав Чжень Цю, хімік-атмосферолог з Університету штату Північна Кароліна, який очолював дослідження впливу Ла-Ніни.
Якщо викиди метану з боліт і далі зростатимуть, то, на думку вчених, урядам доведеться вжити рішучіших заходів, щоб утримати потепління на рівні 1,5 C, як це було погоджено в Паризькій угоді ООН щодо клімату.
Міністр довкілля Демократичної Республіки Конго Єва Базаїба повідомила агентству у кулуарах кліматичного саміту ООН COP29, що країна працює над оцінкою метану, який виходить із болотистих лісів і водно-болотних угідь басейну річки Конго. Конго є найбільшим осередком викидів метану в тропіках у доповіді про метановий бюджет на 2024 рік.
«Ми не знаємо, скільки [метану виходить із наших боліт]», — сказала вона. «Ось чому ми залучаємо тих, хто може інвестувати в це, а також проводимо моніторинг, щоб скласти кадастр, скільки у нас є, як ми можемо їх експлуатувати».
