Угорщина і Словаччина звернулися до Європейської комісії з проханням провести консультації з Україною, заявив у понеділок міністр закордонних справ Угорщини, після того, як Україна внесла російську групу «Лукойл» до списку санкцій, припинивши її постачання до обох країн, Reuters.
Словаччина та Угорщина посилили тиск на Київ після того, як минулого тижня вони заявили, що припинили отримувати нафту від «Лукойлу», через Україну. За словами Петера Сійярто, Угорщина отримує 2 мільйони метричних тонн нафти від російської групи щорічно, що становить близько третини від загального обсягу імпорту нафти.
«Я вчора розмовляв з міністром закордонних справ України. Він сказав, що вони пропускають всі поставки нафти, але це неправда», – сказав Сійярто журналістам, перебуваючи в Брюсселі.
За його словами, обидві країни ініціювали консультації з Європейською Комісією, додавши, що Комісія має три дні на відповідь.
Якщо процедура консультацій не дасть результатів, Угорщина і Словаччина звернуться до міжнародного суду на власний розсуд, сказав він.
Речник Єврокомісії заявив, що отримав запит від Угорщини та Словаччини і вивчає його.
Міністерство закордонних справ України не відразу відповіло на запит про коментар, хоча голова української енергетичної компанії «Нафтогаз» визнав нестачу нафти від «Лукойлу».
«Обсяги транзиту нафти в липні такі ж, як і в попередні періоди. Обсягів «Лукойлу» немає, але обсяги ті ж самі», – сказав голова правління «Нафтогазу» Олексій Чернишов.
Поставки «Лукойлу» через південне відгалуження нафтопроводу «Дружба» становлять близько 50% його потоків, а нафтопереробні заводи MOL в Словаччині та Угорщині повністю залежать від поставок «Лукойлу».
Намагаючись продати нафту, що не була відправлена до Угорщини та Словаччини, «Лукойл» додав близько 140 000 метричних тонн сирої нафти до свого початкового плану підйому нафти в чорноморському порту Новоросійськ на липень, повідомляють джерела на ринку.
Другим найбільшим постачальником за маршрутом є «Татнафта», яка також постачає нафту до MOL, тоді як «Газпром нафта», «Русснефть», та деякі інші невеликі незалежні виробники забезпечують решту поставок.
Як альтернатива, Угорщина може імпортувати нафту з хорватського морського порту Омішаль через нафтопровід Адрія, тоді як Словаччина може отримувати нафту лише через Угорщину.
Починаючи з квітня, імпорт нафти через Омішаль становив близько 500 000 метричних тонн щомісяця, включаючи сорти Басра, азербайджанський БТД і суміш КТК.
Росія продовжує постачати природний газ і нафту до Угорщини і Словаччини, що не мають виходу до моря, через Україну, незважаючи на війну в країні і санкції ЄС щодо російської нафти.
Країни мають винятки з нафтових санкцій, щоб дати їм більше часу для переходу на альтернативні джерела постачання.
І Словаччина, і Угорщина також постачають енергоносії в Україну.
Сійярто заявив, що Угорщина забезпечила 42% українського імпорту електроенергії минулого місяця.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив на вихідних, що його країна допомагає постачати дизельне паливо в Україну, в коментарях він розкритикував санкції і заявив, що Словаччина не буде заручником українсько-російських відносин.
У понеділок міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повторив деякі з коментарів Фіцо, заявивши, що санкції мають більший вплив на Словаччину та ЄС, ніж на Росію.
Заборона України не зачіпає інших російських експортерів нафти, чиїй нафті було дозволено транзит через Україну.
