Тайвань повинен покладатися на себе в питаннях оборони та, ймовірно, продовжить збільшувати витрати й модернізувати свою армію з огляду на загрозу, з якою він стикається з боку Китаю, заявив у п’ятницю міністр закордонних справ Лін Чіа-Лунг, відповідаючи на критику з боку Дональда Трампа.
Колишній президент США Трамп, кандидат від республіканців у матчі-реванші з президентом Джо Байденом, заявив в інтерв’ю, опублікованому цього тижня, що «Тайвань повинен платити нам за оборону», додавши, що острів забрав американський ринок напівпровідників.
Сполучені Штати є найважливішим міжнародним прихильником і постачальником зброї для Тайваню, який Китай вважає своєю територією. Попри відсутність офіційних дипломатичних зв’язків, Вашингтон зобов’язаний за законом надавати засоби для оборони острова.
Але Тайвань не має офіційного оборонного пакту зі Сполученими Штатами, як це роблять Японія і Південна Корея, оскільки Вашингтон розірвав попередній договір з Тайбеєм у 1979 році, коли той перейшов на дипломатичне визнання до Пекіна.
Байден розлютив Китай у 2022 році, заявивши, що американські війська захищатимуть Тайвань у разі китайського вторгнення, що є відхиленням від давньої позиції США щодо «стратегічної невизначеності».
Відповідаючи на запитання про коментарі Трампа, Лін сказав іноземним журналістам у Тайбеї, що «ми приділяємо їм велику увагу», а тайвансько-американські відносини побудовані на двопартійній підтримці, якою Тайвань користується в США.
«Я думаю, що у всіх є консенсус щодо головного питання — загрози з боку Китаю», — сказав Лін, який обійняв свою посаду 20 травня у складі уряду новообраного президента Лай ЦінДе.
«Насправді в питаннях національної оборони ми повинні покладатися на самих себе — це обов’язкова умова. З початку демократизації Тайваню протягом останніх 30 років ми самотужки протистояли загрозі з боку Китаю».
За останні вісім років витрати Тайваню на оборону подвоїлися і зараз становлять 2,5% ВВП, сказав Лін. «Я очікую, що вони й надалі зростатимуть».
Він додав, що усі країни повинні «наполегливо працювати», оскільки витрати на оборону Китаю також зростають.
Тайвань визначив модернізацію оборони своїм пріоритетом, включаючи розробку власних підводних човнів, причому уряд неодноразово заявляв, що безпека острова лежить у його власних руках, особливо з огляду на дипломатичну ізоляцію Тайбея.
Адміністрації США, що змінювали одна одну, підштовхували Тайвань до модернізації своїх збройних сил, щоб перетворити його на «дикобраза», якого Китаю важко атакувати, пропагуючи продаж недорогих, мобільних і витривалих озброєнь, які могли б пережити будь-який початковий напад з боку більшої армії Китаю.
Китай ніколи не відмовлявся від застосування сили для взяття Тайваню під свій контроль і відкидав неодноразові пропозиції Лая, якого Пекін називає «сепаратистом», про переговори. Лай відкидає претензії Китаю на суверенітет, стверджуючи, що лише народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.
Лін заявив, що Тайваню необхідно звернути увагу на столітні цілі Китаю, включаючи створення армії світового класу до 2049 року, 100-річчя заснування Китайської Народної Республіки, але не бути обмеженим ними.
«Ми повинні бути готові протистояти можливому китайському вторгненню, але ми повинні бути об’єднані», — сказав він.
«Ми сподіваємося, що кожного дня, коли Сі Цзіньпін прокидається вранці, навіть якщо у нього є розклад на майбутнє, він скаже „не сьогодні“ щодо нападу на Тайвань», — додав Лін, маючи на увазі президента Китаю.
