У міру того як зростають шанси на реванш між Джо Байденом і Дональдом Трампом на президентських виборах у США, союзники Америки готуються до невизначеності. Багато хто побоюється, що США можуть стати менш надійними незалежно від того, хто переможе.
За розділеного електорату і глухого кута в Конгресі наступний американський президент може бути легко захоплений численними проблемами всередині країни, навіть не взявшись за розв’язання проблем у світі, від України до Близького Сходу.
Нещодавній вердикт президента Франції Еммануеля Макрона був прямолінійний: “Перший пріоритет Америки — це вона сама”.
Перша адміністрація Трампа піддала випробуванню на міцність зв’язки між США та їхніми союзниками, особливо в Європі. Трамп висміював лідерів деяких дружніх країн, включно з Ангелою Меркель з Німеччини і Терезою Мей з Великої Британії, і водночас вихваляв авторитарних лідерів, таких як президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і російський лідер Володимир Путін. Він назвав китайського лідера Сі Цзіньпіна “блискучим”, а угорського Віктора Орбана — “великим лідером”.
У своїх передвиборчих виступах Трамп, як і раніше, скептично ставиться до таких організацій, як НАТО, часто нарікаючи на мільярди, які США витрачають на військовий альянс, чия підтримка відіграла вирішальну роль у боротьбі України проти російського вторгнення.
На мітингу в суботу він заявив, що, будучи президентом, попередив союзників по НАТО, що заохочуватиме Росію “робити все, що вона захоче” з країнами, які не платять за свою участь в альянсі. Трамп також написав у своїй соціальній мережі, що в майбутньому США повинні припинити всі дотації на іноземну допомогу і замінити їх кредитами, пише .
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив, що Трамп ризикує поставити під загрозу американські війська та їхніх союзників. “Будь-яке припущення про те, що союзники не захищатимуть один одного, підриває всю нашу безпеку, включно з безпекою США, і наражає американських і європейських солдатів на підвищений ризик”, — ідеться в його заяві в неділю.
Байден, тим часом, зробив підтримку України ключовим пріоритетом і моральним імперативом. Однак твердження Байдена після його обрання 2020 року про те, що “Америка повертається” на світову арену, не зовсім виправдалося. Республіканці в Конгресі загальмували збільшення військової допомоги Україні, тоді як вплив Америки не зміг стримати конфлікт на Близькому Сході.
Томас Гіфт, директор Центру американської політики при Університетському коледжі Лондона, вважає, що хто б не переміг у президентських перегонах, напрямок руху буде однаковим — до багатополярної планети, де Сполучені Штати більше не є “незаперечною світовою наддержавою”.
Більшість лідерів країн-союзників утримуються від прямих коментарів щодо виборів у США, дотримуючись думки, що американці самі мають обрати свого лідера.
За словами Річарда Далтона, колишнього високопоставленого британського дипломата, вони усвідомлюють, що їм доведеться працювати з переможцем, хто б ним не став, і уряди робитимуть “закулісну роботу”, тихо налагоджуючи зв’язки з політичними командами претендентів.
Але багато європейських союзників Америки по НАТО занепокоєні тим, що з Трампом чи без нього США стають дедалі менш надійними. Деякі з них почали відкрито говорити про те, що членам альянсу необхідно збільшити військові витрати і розробити план дій на випадок, якщо альянс залишиться без США.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що “зараз багато розмовляє телефоном зі своїми колегами і просить їх зробити більше” для підтримки України. Німеччина є другим за величиною донором військової допомоги Києву після США, але Шольц нещодавно сказав німецькому тижневику Die Zeit, що країна не зможе самостійно поповнити нестачу, якщо “США перестануть підтримувати Україну”.
Висловлювання Трампа про НАТО в суботу викликали тривогу в Польщі, яка межує з Україною. “У нас на кордоні йде гаряча війна”, — заявив у неділю прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Макрон припустив, що увага Америки зосереджена далеко від Європи. Якщо головний пріоритет Вашингтона — США, то другий — Китай, сказав він.
“Ось чому я хочу мати сильнішу Європу, яка знає, як захистити себе, і не залежить від інших”, — сказав Макрон на січневій прес-конференції.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон нещодавно заявив, що “президентство Трампа може стати саме тим, що потрібно світу”. У колонці в Daily Mail Джонсон заявив, що не вірить у те, що Трамп “покине українців”, а навпаки, допоможе Україні виграти війну, внаслідок чого Захід стане сильнішим, а світ — стабільнішим.
Бронвен Меддокс, директор аналітичного центру з міжнародних відносин Chatham House, каже, що подібні аргументи недооцінюють, “наскільки дестабілізуючим” був Трамп.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у січні в інтерв’ю телеканалу CBS, що він “не вірить, що буде якась різниця” між президентством Трампа і президентством Байдена. Він сказав, що відносини між Росією і США йдуть по похилій з часів адміністрації Джорджа Буша-молодшого.
Чжао Мінхао, професор міжнародних відносин Фуданьського університету в Шанхаї, сказав, що для Китаю ці два кандидати — як “дві чаші з отрутою”.
Гіфт з Університетського коледжу Лондона вважає, що перехід до більш розколотого світу “станеться незалежно від того, хто буде обраний — Дональд Трамп чи Джо Байден”.
