18 грудня Комісія США з міжнародної релігійної свободи випустила новий звіт “Оцінка богохульства в Пакистані”. USCIRF — це незалежна двопартійна комісія федерального уряду США, створена відповідно до Закону про міжнародну релігійну свободу (IRFA) 1998 року. Її члени призначаються президентом і лідерами Конгресу від обох політичних партій.
Звіт починається з коментаря до інциденту, що стався в серпні 2023 року, коли натовп напав на християнську громаду Джаранвали, Пенджаб, зруйнувавши й спаливши десятки церков і будинків. “Це найсерйозніші напади на пакистанських християн за останні роки, які збігаються із зусиллями уряду зі зміцнення чинного в країні законодавства про богохульство”, — йдеться у звіті.
“У Пакистані звинувачення в богохульстві, правдиві або неправдиві, часто призводять до тривалих термінів ув’язнення в окремих камерах і в камерах смертників, розпалюють насильство щодо релігійних меншин, а в деяких випадках призводять до вбивства обвинувачених … За даними правозахисних груп, з 1987 року в Пакистані понад 2100 осіб було звинувачено в богохульстві, 40 нині перебувають у камерах смертників і щонайменше 89 вбито натовпом через звинувачення в богохульстві”. “Замість того, щоб вжити заходів щодо пом’якшення насильства, уряд Пакистану останнім часом докладає зусиль щодо посилення чинного законодавства про богохульство”.
У січні 2023 року Національна асамблея Пакистану, нижня палата парламенту, ухвалила поправку до чинних законів про богохульство, яка передбачає покарання за принизливі висловлювання щодо сім’ї, дружин і сподвижників пророка Мухаммеда, а також про перших чотирьох халіфів. Як наголошується у звіті, щодо цих випадків поправка “спрямована на збільшення можливого діапазону покарання: від штрафу і 3-річного тюремного терміну до довічного ув’язнення, без можливості звільнення під заставу”. Хоча президент ще не підписав закон, наслідки вже помітні: релігійні меншини, включно з мусульманами-шиїтами, зазнають дедалі більшого тиску.
Навіть у тих рідкісних випадках, коли обвинувачених у богохульстві звільняють або виправдовують, “вони продовжують стикатися з серйозними проблемами, зокрема з громадським засудженням і погрозами”, як це сталося з Азією Бібі.
У звіті наголошується, що “у багатьох випадках групи лінчувачів і особи, які вчиняють цілеспрямоване насильство щодо обвинувачених у богохульстві, роблять це в присутності поліції й залишаються безкарними. У лютому щонайменше 50 осіб увірвалися до поліційної дільниці в Пенджабі, щоб викрасти мусульманина Мухаммада Уоріса, обвинуваченого в оскверненні Корану. Спочатку, після того як його звинуватили в богохульстві, місцеві жителі планували повісити Уоріса, але влада доправила його в поліційну дільницю в Нанака Сахіб. Однак, щойно його взяли під варту, натовп увірвався в поліційну дільницю, витягнув Уоріса з тюремної камери, побив і лінчував його”.
У звіті також ідеться про використання Пакистаном сумного інциденту спалення Священного Корану у Швеції для виправдання й навіть просування на міжнародному рівні своїх законів про боротьбу з богохульством.
За BITTER WINTER
