Верховний суд Японії в понеділок постановив, що уряд Північної Кореї несе відповідальність за порушення прав репатріантів. А конкретно — щодо позивачів, які заявили, що їх заманювали обіцянками Пхеньяну жити в “раю на землі” і тримали в жахливих умовах, AP News.
“Це рішення показало, що японський суд може винести рішення з приводу порушень прав людини в Північній Кореї, і це рішення може мати значний вплив”, — заявив адвокат позивачів Кенджі Фукуда.
Четверо позивачів, серед яких є етнічні корейці та японці, разом із тисячами інших переїхали до Північної Кореї за програмою 1959-1984 років. Їм обіцяли безкоштовне медичне обслуговування, освіту, роботу та інші блага. Однак, за їхніми словами, нічого з цього не було надано, вони здебільшого виконували ручну роботу на шахтах, у лісах або на фермах і були змушені жити у важких умовах.
Спершу п’ять позивачів подали позов у 2018 р. до окружного суду Токіо з вимогою виплатити їм по 100 млн єн (900 тис. дол. США) як компенсацію за “незаконне поводження і утримування під вартою”. У рішенні від березня 2022 р. окружний суд визнав, що позивачі переїхали до Північної Кореї завдяки неправдивій інформації, наданій Пхеньяном і пропівнічнокорейською організацією в Японії “Чхонрьон”. Однак у рішенні йшлося про те, що термін давності минув і що японські суди не мають юрисдикції, оскільки страждання позивачів сталися за межами Японії.
Чотири позивачі оскаржили це рішення, стверджуючи, що Японія має юрисдикцію, оскільки їхні страждання почалися з моменту посадки на кораблі в японському порту.
У понеділок Верховний суд Токіо ухвалив, що японський суд має юрисдикцію у цій справі, і визнав, що уряд Північної Кореї порушив права позивачів, змусивши їх жити в жахливих, суворих умовах, які повністю відрізнялися від інформації, наданої їм перед поїздкою.
На думку суду, Північна Корея порушила свободу позивачів у виборі місця проживання, внаслідок чого вони були фактично “позбавлені життя”.
Тепер справа повертається до Токійського окружного суду, де буде розглянуто питання про розмір збитку, який уряд Північної Кореї має виплатити позивачам, повідомили їхні адвокати.
Однак Північна Корея так і не відповіла на позов і, найімовірніше, не виплачуватиме збитків.
Однією з позивачок, Ейко Кавасакі, якій зараз 81 рік, було 17 років, коли вона сіла на корабель, що вирушив до Північної Кореї в 1960 р., і застрягла там доти, доки у 2003 р. їй не вдалося втекти назад до Японії, залишивши своїх дорослих дітей.
За словами Кавасакі, вона, ризикуючи життям, втекла з Північної Кореї, щоб світ дізнався про північнокорейську програму репатріації, і “я так рада, що змогла повернутися до Японії живою і побачити сьогоднішнє рішення суду”, повідомляє телекомпанія NHK.
У 1959 р. Північна Корея розпочала програму переселення корейців з-за кордону, щоб компенсувати втрати робітників, загиблих під час Корейської війни. Японський уряд, який вважав етнічних корейців чужинцями, вітав цю програму і допоміг організувати переїзд близько 93 тис. осіб.
За даними групи підтримки перебіжчиків із Північної Кореї, близько 150 осіб повернулися до Японії.
