Бронетехніка відіграватиме центральну роль під час операції в секторі Газа, попри її вразливість. Як і будь-яка сучасна армія, ізраїльські генерали уважно спостерігали за бойовими діями в Україні протягом останніх півтора року і робили нотатки. Тепер, коли танкові батальйони Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) готові увійти в Сектор Гази після терористичної атаки 7 жовтня, в результаті якої загинуло понад 1400 осіб, ці уроки особливо актуальні.
Хоча танки стають все більш вразливими для безпілотників, дронів-смертників і сучасних протитанкових керованих ракет, вони залишаються єдиною платформою на полі бою, яка поєднує в собі мобільність, захист і серйозну вогневу потужність. Вони складуть авангард наземного вторгнення Ізраїлю в Сектор Гази, прокладаючи шлях піхотним підрозділам, які підуть за ними, пише The Economist.
“Ми бачили, як росіяни воювали в Україні і яких помилок вони припустилися, – каже бригадний генерал Хішам Ібрагім, командувач бронетанкового корпусу ЦАХАЛу, який відповідає за підготовку ізраїльських танків та їхніх екіпажів до війни.
“Вони воювали там як єдиний корпус замість того, щоб використовувати тактику тотального бою”, – пояснює він. Іншими словами, російські танкові полки діяли як окремі танкові підрозділи замість того, щоб працювати в інтегрованих підрозділах з піхотою, інженерними та артилерійськими частинами, без координації з розвідувальними бригадами і військово-повітряними силами.
У деяких випадках танкові колони рухалися без будь-якої підтримки, і українська армія нещадно знищувала їх. Російські танкові екіпажі були погано підготовлені і “не демонстрували жодних ознак дотримання власної доктрини”.
І ХАМАС вчився в українців
Але ЦАХАЛ – не єдиний, хто зараз вчиться на досвіді України. На початку нападу ХАМАС на ізраїльський кордон нападники використовували безпілотники з гранатами для знищення спостережних постів.
У мережі з’явилося відео, на якому видно, як безпілотник кидає гранату в ізраїльський танк “Меркава”. Українці використовували подібну тактику проти російських танків.
Генерал Ібрагім наполягає, що хоча деякі танки на кордоні були підбиті “два або три рази”, жоден з них не був знищений, і всі незабаром повернуться в стрій. Проте в деяких місцях танки “Меркава” були помічені з “клітками” – металевими бар’єрами, закріпленими над баштою, щоб блокувати такі атаки зверху. Минулого року використання Росією таких імпровізованих пристроїв викликало сміх. Але той факт, що Ізраїль також вирішив застосувати такий підхід, свідчить про те, що фахівці з бронетехніки дедалі серйозніше ставляться до загрози безпілотників.
Протягом багатьох років серед військових експертів існує консенсус, що воювати з незграбними танками на вузьких міських вулицях небезпечно. Але більш обґрунтованою є думка, що при правильному використанні і у взаємодії з іншими сухопутними військами ніщо не може замінити вогневу міць і здатність танка пробивати міське середовище, захищене добре озброєними супротивниками.
Американське командування стверджує, що танки довели свою життєву важливість у ключових міських битвах під час війни в Іраку, в тому числі в ситуаціях, коли легкі броньовані машини виявилися недостатніми.
У танкових військ Ізраїлю є щонайменше дві переваги, яких немає у інших танкових сил. Одна з них полягає в тому, що ХАМАС не має протитанкових ракет, які вражають зверху, на кшталт американських Javelin і англо-шведських ракет NLAW. Ці ракети використовує Україна. З іншого боку, ізраїльські танки призначені для ведення бойових дій на кордонах країни, недалеко від дому, і пропонують високий рівень захисту. Це робить їх відносно громіздкими і важкими, потенційно менш мобільними, але здатними витримувати серйозні удари.
Як і танкові генерали з усього світу, Ібрагім не погоджується з тими, хто після невдач Росії зробив висновок, що дні танків минули. Як доказ ізраїльський військовий наводить події 7 жовтня. За його словами, в той час, як тисячі бойовиків хлинули в Ізраїль через 29 проломів у прикордонному паркані, невелика кількість танків, що стояли на кордоні того ранку, “були єдиним захистом, що залишився, і використовували всю свою зброю, свої гармати, свої кулемети, щоб спробувати зупинити сотні терористів, які намагалися проникнути в населені райони”. Оскільки більшість спостережних постів і прикордонних камер були виведені з ладу, танки часто були оснащені новітніми системами спостереження, які збирали життєво важливу розвідувальну інформацію.
