У четвер Верховний суд Бразилії ухвалив рішення про закріплення земельних прав корінних народів, усунувши загрозу їхнього скасування.
Судді розглядали позов штату Санта-Катаріна, підтриманий фермерами, які намагалися заборонити групі корінних жителів розширювати територію своїх домагань. Майже всі члени Верховного суду проголосували на підтримку корінної групи, що має далекосяжні наслідки для територій по всій країні.
Десятки представників корінних народів у традиційних головних уборах із жовтого пір’я і з розмальованими тілами танцювали і співали в столиці Бразиліа після того, як було оголошено про вирішальне голосування.
“Це зайняло багато часу, але ми зробили це. Це дуже красиве і сильне почуття. Наші предки перебувають тут — у цьому немає жодних сумнівів”, — сказала Жессіка Нге Мум Пріпра, представниця корінного народу ксокленг-лаклано.
“Території, які займають корінні народи, і території, пов’язані з родоводом і традиціями корінних народів, мають конституційний захист, навіть якщо вони не демарковані”, — заявив суддя Луїс Фукс.
Двох суддів, які підтримали позицію Санта-Катарини, призначав президент Жаїр Болсонару, який є затятим противником розширення територій корінних народів і підтримує їхню асиміляцію.
За словами представників правозахисної групи Articulation of Indigenous Peoples of Brazil, відомої під португальською абревіатурою Apib, позов ставив під загрозу статус сотень територій корінних народів Бразилії.
Франсіско Калі Тзай, спеціальний дослідник ООН з прав корінних народів, закликав Верховний суд Бразилії захистити землі корінних народів.
“Згідно з конституцією, корінні народи мають право на постійне володіння землями, які вони традиційно займають”, — йдеться в заяві Тзая від 2021 року.
За його словами, рішення на користь бізнесу “може узаконити насильство проти корінних народів і розпалити конфлікти в тропічних лісах Амазонки та інших районах”.
Незважаючи на те, що справа стосувалася тільки однієї групи корінних народів, Верховний суд надав їй статусу “загальних наслідків”, що означає, що дане рішення слугуватиме прецедентом для всіх випадків правосуддя за участю корінних народів. Таким чином, воно поширюється на сотні адміністративних процедур і законодавчих ініціатив, що перебувають у процесі реалізації.
Однак закон несе в собі й інші загрози правам корінних народів, потенційно відкриваючи шлях до послаблення обмежень на видобуток корисних копалин, будівництво гребель, сільськогосподарські та транспортні проєкти на землях корінних народів.
“Ми виграли битву, але не війну”, — заявив у Бразиліа Дінамам Тукса, виконавчий координатор організації Apib. “Ми продовжуватимемо боротися за демаркацію територій корінних народів, щоб права корінних народів були гарантовані та захищені”.
З моменту вступу на посаду в січні президент Луїс Інасіу Лула да Сілва приділяв вимогам корінних народів значно більше уваги, ніж його попередник Болсонару. Він створив перше в країні Міністерство у справах корінних народів, яке очолила корінна мешканка Соня Гуахахара, і провів демаркацію восьми нових територій корінних народів.
За даними Соціально-амбієнтального інституту, території корінних народів займають майже 14% території Бразилії. Процес офіційного створення території корінних народів може зайняти десятиліття.
