Тисячі морських піхотинців, підтримувані сучасними американськими винищувачами і військовими кораблями, поступово нарощують свою присутність у Перській затоці. Це свідчить про те, що, хоча війни США в регіоні, можливо, і закінчено, конфлікт з Іраном щодо його ядерної програми продовжує поглиблюватися, пише .
Відправлення в Перську затоку авіаносного корабля USS Bataan разом зі стелс-винищувачами F-35 та іншими бойовими літаками відбувається в той момент, коли Америка хоче зосередитися на Китаї та Росії.
Немає жодних ознак того, що дипломатичні зусилля дадуть змогу відновити угоду найближчим часом, а останніми тижнями Іран відновив переслідування і захоплення суден, які намагаються пройти через Ормузьку протоку. Через цей вузький водний шлях, що з’єднує Перську затоку з рештою світу, проходить близько 20% світової нафти.
На думку прихильників жорсткої теократії в Тегерані, цей крок проєктує владу на навколишні країни в рамках хвилі нападів, приписуваних Ірану з 2019 року. Він також слугує попередженням для США та їхніх союзників про те, що Ісламська Республіка має у своєму розпорядженні засоби для нанесення удару у відповідь, особливо в умовах, коли американські санкції призводять до захоплення суден з іранською нафтою. Через побоювання з приводу чергового захоплення судно, яке, ймовірно, перевозить іранську нафту, опинилося на мілині біля берегів Техасу, оскільки жодна компанія досі не змогла його розвантажити.
Для США збереження Ормузької протоки відкритою для судноплавства залишається пріоритетним завданням, щоб не допустити стрибка світових цін на енергоносії, особливо в умовах, коли війна Росії в Україні чинить тиск на ринки. Арабські країни Перської затоки потребують цього водного шляху для доставки своєї нафти на ринок і стурбовані намірами Ірану в регіоні загалом.
Ці побоювання закріпили тривалу американську присутність у Перській затоці. Протягом двох десятиліть після терактів 11 вересня 2001 р. у Перській затоці подекуди патрулювали два різні американські авіаносці, що постачали винищувачі для воєн в Афганістані та Іраку, а пізніше — для боротьби з угрупованням “Ісламська держава”.
Поступово Пентагон почав згортати військово-морську присутність, залишивши кількамісячну перерву, яка викликала зітхання з боку арабських країн Перської затоки і коментаторів, стурбованих ситуацією в Ірані. Корабель ВМС США “Німіц” вийшов з Ормузької протоки в листопаді 2020 року, ставши останнім американським авіаносцем у Перській затоці. Останній експедиційний загін морської піхоти (армада морських піхотинців, літаків і техніки, підготовлена до десанту) прибув у листопаді 2021 року.
Відтоді турботи Вашингтона змінилися. Війна Росії переключила увагу американців на Європу. Китай продовжує прагнути до встановлення контролю над більшою частиною Південно-Китайського моря, у відповідь на що ВМС США посилили патрулювання.
Однак в останні місяці американські військові знову почали нарощувати свою присутність на Близькому Сході. Вони провели патрулювання Ормузької протоки за участю вищого військово-морського командування США, Великої Британії та Франції в регіоні. Наприкінці березня на авіабазу Аль-Дафра в Об’єднаних Арабських Еміратах прибули бойові літаки A-10 Thunderbolt II. Пентагон розпорядився направити в регіон винищувачі F-16, а також есмінець USS Thomas Hudner. Минулого тижня в регіон прибули стелс-винищувачі F-35A Lightning II.
Тепер уперше за майже два роки в регіоні перебуватиме частина експедиційного підрозділу морської піхоти. До складу цього підрозділу, що налічує тисячі морських піхотинців і моряків, входять як корабель ВМС США “Батаан”, так і десантний корабель ВМС США “Картер Холл”.
Ці кораблі вийшли з Норфолка (штат Вірджинія) 10 липня з місією, яку Пентагон назвав “відповіддю на нещодавні спроби Ірану поставити під загрозу вільне судноплавство в Ормузькій протоці та прилеглих до неї водах”. Минулого тижня “Батаан” пройшов через Гібралтарську протоку в Середземне море, прямуючи на Близький Схід.
Хоча американські військові не обговорювали, що саме вони будуть робити з посиленням своєї присутності в регіоні, ці пересування привернули увагу Ірану. Останніми днями міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахіан подзвонив своїм колегам у Кувейті та Об’єднаних Арабських Еміратах і заявив, що “ми можемо забезпечити мир, стабільність і прогрес у регіоні без присутності іноземців”.
Глава іранської армії генерал Абдолрахім Мусаві заявив, що розміщення американських військ принесе регіону тільки “відсутність безпеки і шкоду”.
“Протягом багатьох років американці входили і виходили з регіону з нездійсненними мріями, але безпека регіону буде забезпечена тільки за участю країн регіону”, — заявив Мусаві, як повідомляє державне телебачення Ірану.
Іран також не забув продемонструвати крилату ракету Abu Mahdi, вперше презентовану 2020 року і здатну вражати кораблі в морі на відстані до 1000 км. Ракету названо на честь Абу Махді аль-Мухандіса, ветерана іракських бойовиків, якого було вбито у 2020 році в Багдаді внаслідок удару американського безпілотника разом з іранським генералом Касемом Солеймані.
Усе це підвищує ризик виникнення конфлікту, хоча попередні нарощування американських сил у регіоні не призводили до відкритих бойових дій. Однак у минулому обидві сторони вже вступали в бойові дії. У 1988 р. Америка атакувала дві іранські нафтові вишки, що використовувалися для військового спостереження, і потопила або пошкодила іранські кораблі під час найбільшої військово-морської битви США з часів Другої світової війни.
В умовах, коли дипломатія зайшла в глухий кут, а Іран готовий поводитися агресивніше на морі, США, схоже, знову покладаються на військову міць, щоб переконати Тегеран зменшити оберти.
