Аналіз, проведений некомерційною дослідницькою групою на основі розрахунків італійського аналітика, що вивчає “вуглецевий слід” сонячних панелей китайського виробництва, показує, що впливовий орган ООН, що займається питаннями зміни клімату, сильно недооцінює вуглецевомісткість фотоелектричних елементів.
Некомерційна організація Environmental Progress, заснована журналістом-розслідувачем Майклом Шелленбергером спільно з журналом The Blind Spot та італійським аналітиком Енріко Маріутті, нещодавно випустила звіт, в якому стверджується, що сонячні панелі китайського виробництва приблизно втричі брудніші з погляду викидів вуглецю під час їхнього виробництва, ніж стверджує Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) при ООН.
“Люди кажуть, що сонячні батареї не виробляють викидів вуглецю, але це не так. І ось нове масштабне розслідування, проведене організацією Environmental Progress на основі досліджень @enricomariutti, засвідчило, що сонячні батареї, виготовлені в Китаї, виробляють щонайменше в 3 рази більше викидів вуглецю, ніж стверджує МГЕЗК”, — написав Шелленбергер у своєму твіті 24 липня.
Зокрема, МГЕЗК стверджує, що вуглецевий слід сонячних панелей, більшість з яких виробляється в Китаї, становить близько 48 гСО2/кВт-год. Однак, як стверджує Environmental Progress, дослідження, проведене Маріутті, свідчить про те, що істинний обсяг викидів вуглецю становить від 170 до 250 гСО2/кВт-год — у 3–5 разів більше.
“Протягом 10 років МГЕЗК надавала неправдиві дані про вуглецевомісткість фотоелектричної енергії”, — написав Маріутті у своєму твіті 24 липня.
МГЕЗК не відповіла на прохання прокоментувати доповідь, засновану на незалежних розрахунках.
“Брудний секрет”
Пан Маріутті, аналітик, що спеціалізується на економіці, а також кліматичній та енергетичній політиці, опублікував у квітні звіт під назвою “Брудний секрет сонячної енергетики”. У ньому він стверджує, що МГЕЗК сильно недооцінює кількість вуглецю, що виділяється фотоелектричними елементами китайського виробництва, оскільки у своїх розрахунках спирається на європейський ланцюжок постачань із низьким рівнем викидів вуглецю, а не на виробничі процеси в Китаї, в яких використовується вугілля.
Проблема полягає в тому, що більшість даних про вуглецевомісткість сонячних батарей, на які спираються МГЕЗК та уряди, засновані на моделюванні, яке, найімовірніше, сильно занижує рівень викидів вуглецю в сонячній енергетиці через відсутність прозорості або просто неточні чи “вигадані” дані, отримані від китайських виробників, ідеться у звіті Environmental Progress.
За минулі роки Китай став домінувати у виробництві сонячних панелей. Наприклад, близько 97% світового обсягу постачання сонячних пластин, які є ключовим компонентом фотоелектричних елементів, виробляють у Китаї.
За матеріалами
