Останньою причиною розбрату між Китаєм і США стало введення Пекіном експортного контролю на галій і германій. Ці два мінерали, експорт яких Пекін планує обмежити з 1 серпня, необхідні для таких високотехнологічних продуктів, як надшвидкі комп’ютерні чіпи, електромобілі, радари, прилади нічного бачення, протиракетна оборона, волоконна оптика, світловипромінювальні діоди (СВД) і супутникові знімки.
Китай виробляє близько 60% світового обсягу германію і понад 90% галію, що дає йому можливість впливати на споживачів кінцевої продукції.
Ці заходи контролю широко розглядаються як відповідь на обмеження, запроваджені США, Японією, Південною Кореєю і Нідерландами на чіпи і складне обладнання, необхідне для їхнього виробництва.
За даними агентства Reuters, під нові заходи контролю потраплять й інші метали, наприклад, індій. На індій будуть накладені менші обмеження.
6 липня Пентагон оголосив, що у нього є стратегічні запаси германію (але не галію).
5 липня представник Міністерства торгівлі заявив, що нові заходи контролю Пекіна “підкреслюють необхідність диверсифікації ланцюжків поставок”. Сполучені Штати будуть взаємодіяти з союзниками і партнерами для вирішення цієї проблеми і зміцнення стійкості критично важливих ланцюгів поставок”.
Однак колишній заступник міністра торгівлі Китаю сказав, що заходи контролю — це тільки початок і можуть бути розширені, якщо Захід продовжить чинити тиск на Китай.
Міністр економіки Німеччини сказав, що будь-яке розширення, наприклад, на літій, який використовується в акумуляторах, буде “проблематичним”. Обмеження на експорт китайського графіту особливо торкнуться світових автовиробників.
Інші ресурси галію і германію можна добувати на Алясці, в Теннессі та Вашингтоні, а також з відходів переробки. Метали також можна придбати в Канаді, Японії, Південній Кореї, Австралії, Німеччині та Бельгії.
За словами одного з джерел у галузі, прискорення процесів переробки в цих країнах може зайняти кілька років для повного заміщення імпорту з Китаю. Це призведе до підвищення цін на комп’ютерні чипи в короткостроковій перспективі, але диверсифікує ланцюжки поставок у довгостроковій перспективі.
Голландська компанія Nyrstar оголосила 4 липня, що прагнутиме виробляти галій і германій у США, Європі та Австралії.
Обмеження спонукають США та їхніх союзників до превентивного відсторонення від стратегічних ланцюжків поставок Китаю. Обмеження на рідкісноземельні метали (РЗЕ), введені КПК щодо Японії 2010 року, також дали зворотний ефект. Токіо порівняно легко знайшов альтернативні джерела поставок, зокрема, інвестувавши в австралійську компанію з виробництва рідкоземельних металів і визначивши місця підводного видобутку в територіальних водах Японії. Заборони завдали шкоди репутації китайських постачальників.
Сьогодні на частку Китаю припадає близько 70% світового виробництва рідкоземельних металів і 85% їхньої переробки. Домінування Китаю в цьому секторі, що продукує велику кількість токсичних відходів, частково пояснюється слабким екологічним законодавством.
США, Австралія, Таїланд і М’янма також видобувають або переробляють рідкоземельні метали, але в набагато менших масштабах. В’єтнам, Росія, Бразилія та Індія володіють великими запасами рідкоземельних металів. Росія і Демократична Республіка Конго заявили, що вони можуть збільшити виробництво цих металів.
Залежність США від Китаю в імпорті рідкісноземельних металів знизилася з приблизно 80% у період з 2014 до 2017 року до приблизно 74% зараз. Обмеження на галій і германій прискорять цю тенденцію в усіх найважливіших ланцюжках поставок.
