У вівторок президент Росії і лідер Китаю виступили на одній сцені на віртуальному саміті очолюваної Шанхаєм регіональної організації безпеки. Це перша подібна зустріч після зірваного заколоту “Вагнера”, що мав політичні наслідки для обох країн.
Російський президент високо оцінив підтримку, надану групою Кремлю під час короткочасного повстання минулого місяця.
“Користуючись нагодою, хотів би подякувати колегам із країн Шанхайської організації співробітництва, які висловили підтримку діям російського керівництва щодо захисту життя конституційного ладу і безпеки громадян”, — сказав Путін під час відеоконференції з Кремля. “Ми високо цінуємо це”.
Москва продовжить “протистояти зовнішньому тиску, санкціям і провокаціям”, — сказав Путін на саміті, який проводив прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, який щойно завершив державний візит до США.
Путін сказав, що Москва має намір поглиблювати зв’язки з членами ШОС і збільшувати частку розрахунків у національних валютах. За словами Путіна, понад 80 відсотків комерційних угод між Росією і Китаєм здійснюються в рублях і юанях, а частка російської валюти в експортних угодах з іншими країнами-членами ШОС у 2022 році перевищила 40 відсотків.
До ШОС входять чотири держави Центральної Азії — Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан, усі колишні радянські республіки. Пакистан став членом організації 2017 року. Білорусь також перебуває в черзі на вступ.
Виступ Путіна на відеозустрічі у вівторок став його першою появою на міжнародній зустрічі після заколоту російської групи найманців “Вагнер” минулого місяця.
Деякі китайські оглядачі припустили, що збройне повстання, хоча й короткочасне, “розкололо” очолювану Китаєм коаліцію, яка прагне перевернути міжнародний порядок.
Майлз Ю, старший науковий співробітник і директор Китайського центру в Гудзонському інституті, сказав, що повстання Вагнера має кілька наслідків для китайського режиму.
“Найголовніше, що повстання Пригожина створило альтернативу дуже непопулярному режиму”, — сказав Юй у подкасті 27 червня. “Це те, чого КПК боїться найбільше. Тобто, будь-яка потенційна тріщина типу Вагнера в китайській системі стане альтернативою режиму Сі Цзіньпіна”.
Крім того, Юй сказав, що повстання “дуже налякало китайське керівництво”, тому що режим боїться перебіжчиків.
“Запобігання дезертирству є головним пріоритетом більшості режимів КНР, починаючи з 1950-х років”, — сказав Юй. “Щоразу, коли перебіжчик летить літаком на Тайвань, наприклад, або в Південну Корею, це стає величезним політичним землетрусом у китайському режимі”.
Юй, який служив старшим радником із питань політики та планування в Китаї в тодішнього держсекретаря Майка Помпео, додав, що “страх перевороту дуже реальний для Сі”, з огляду на те, що з моменту приходу до влади 2022 року Сі провів чистку багатьох китайських генералів. Наприклад, Юй вказав на падіння колишніх вищих військових генералів Го Боксіонга і Сюй Цайхоу. Відомо, що Го і Сюй були віддані колишньому китайському лідеру Цзян Цземіню.
Побоювання військового перевороту призвело до того, що Сі вирішив заборонити китайським військовим офіцерам зв’язуватися з іноземними державами, додав Юй, пояснюючи, чому Сі відхилив пропозицію держсекретаря Ентоні Блінкена про відновлення двостороннього прямого військового зв’язку під час їхньої зустрічі в Китаї минулого місяця.
“Я думаю, що зараз для офіцерів НВАК абсолютно заборонено контактувати з іноземними державними структурами та їхніми колегами”, — сказав Юй.
Перед віртуальним самітом у вівторок міністр оборони Китаю Лі Шанфу зустрівся в Пекіні з головкомом ВМФ Росії адміралом Миколою Євменовим, під час якої Лі підтвердив зв’язки режиму з російськими військовими.
Роль Китаю у війні Росії в Україні, що триває, вже давно перебуває під пильною увагою. Уряд США ввів санкції проти деяких китайських компаній за підтримку російської військової та оборонної промисловості.
1 липня Nikkei Asia опублікувало власне розслідування, в якому йдеться про те, що російські компанії імпортували щонайменше 37 китайських цивільних безпілотників у період із грудня 2022 року до квітня цього року.
Посилаючись на записи про митне оформлення, видання повідомило, що безпілотники були придбані “для використання в спеціальній військовій операції”. За даними видання, деякі з імпортованих дронів були вироблені компанією DJI, найбільшим у світі виробником безпілотників.
Пентагон додав DJI до списку “китайських військових компаній” у жовтні минулого року.
У відповідь на висновки видання Гордон Чанг, старший науковий співробітник Інституту Гейтстоуна, назвав Сі “військовим злочинцем” у Твіттері.
#Пряма і постійна підтримка Китаєм військових дій Росії в Україні робить режим КПК співучасником варварських дій російських військ”, — написав Чанг. “#Сі Цзіньпін, як і #ВолодимирПутін, є військовим злочинцем”.
За матеріалами
