За кілька років до того, як китайський лідер Сі Цзіньпін і російський президент Володимир Путін оголосили про партнерство “без обмежень”, а Кремль запровадив жорстку цензуру після повномасштабного вторгнення в Україну, Пекін і Москва вже обмінювалися методами й тактикою моніторингу інакомислення і контролю в інтернеті.
Про співпрацю між двома країнами свідчать документи й записи закритих зустрічей у 2017 і 2019 роках між чиновниками з Адміністрації кіберпростору Китаю (CAC), головного регулятора інтернету, і Роскомнагляду, державного органу, що відповідає за контроль над російським інтернетом. Файли були отримані російським відділом розслідувань RFE/RL (відомим як “Система”) від джерела, що має доступ до матеріалів DDoSecrets — групи, яка публікує документи, які просочилися і зламані, Radio Free Europe.
Пекін і Москва поглиблюють свої зв’язки протягом останнього десятиліття, і контроль над потоком інформації в інтернеті був одним з основних напрямків цієї співпраці з моменту першої поїздки Сі в Росію як глави держави у 2013 році. У наступні роки ця співпраця розширилася завдяки низці угод і зустрічей на високому рівні в Китаї та Росії.
Файли дають змогу поглянути на деякі з цих обговорень, про зміст яких раніше не повідомлялося, і дають уявлення про рівень співробітництва між Китаєм і Росією в питаннях моніторингу та обмеження інтернету.
Під час цих обговорень, структурованих у вигляді протоколів зустрічей, аудіозаписів, письмових обмінів та електронних листів, які було перевірено RFE/RL, російські чиновники, як видно, просять практичної поради та ноу-хау у своїх китайських колег із цілої низки тем, зокрема й про те, як порушити роботу інструментів обходу, таких як VPN і Tor. Вони також шукають способи злому зашифрованого інтернет-трафіку, а також звертаються за порадами до досвіду Китаю в регулюванні платформ обміну повідомленнями.
Зі свого боку, китайські чиновники звертаються до російських експертів із питань регулювання ЗМІ та боротьби з інакомисленням.
Під час обміну інформацією 2019 року чиновники з CAC також звернулися до Роскомнагляду з проханням заблокувати низку пов’язаних із Китаєм посилань на новинні статті та інтерв’ю, які, на їхню думку, “мають небезпечний характер і завдають шкоди суспільним інтересам”.
У липні 2017 року Олександр Жаров, який обіймав посаду глави Роскомнагляду до 2020 року, попросив китайську делегацію на чолі з Жень Сяньліном, на той час заступником міністра CAC, допомогти організувати візит російських фахівців до Китаю, де вони могли б вивчити роботу проєкту “Золотий щит” — всеосяжної системи цензури й спостереження в інтернеті, яка допомагає створити те, що в народі відоме як “Великий китайський фаєрвол”.
Підсумки цього візиту не викладено в отриманих RFE/RL файлах, а Роскомнагляд і МЗС Китаю не відповіли на запитання про зміст матеріалів.
Місяць потому Жаров і група співробітників Роскомнагляду зустрілися в Москві з китайською делегацією на чолі з Чжуан Жунвеном, якого призначили главою CAC у 2018 році.
Згідно зі свідченнями й записами зустрічі, 17 липня 2019 року представники Роскомнагляду цікавилися китайським досвідом протидії спробам обійти блокування, водночас Жаров навів як приклад невдалі спроби відомства заблокувати Telegram у 2018 році.
Російська сторона також заявила, що хоче дізнатися, як Китай використовує штучний інтелект для виявлення і блокування “забороненого контенту”. Відповіді китайської делегації у файлах немає, але розслідування RFE/RL від 2023 року засвідчило, що Роскомнагляд почав використовувати штучні нейронні мережі для відстеження росіян в інтернеті, зокрема, для пошуку постів, які ображають Путіна або закликають до протестів.
У кулуарах Всесвітньої інтернет-конференції в китайському місті Вучжень у жовтні 2019 року Роскомнагляд і CAC підписали угоду про співпрацю з протидії поширенню “забороненої інформації”. Отримані документи показують окремі запити CAC у грудні 2019 року на блокування інформації всередині Росії під прикриттям цієї угоди.
Серед цих запитів, викладених у трьох окремих листах, що містять посилання на статті та сайти, китайські чиновники просили піддати цензурі: статтю BBC китайською мовою про “туалетну революцію”, державну кампанію, розпочату 2015 року з метою поліпшення санітарних умов у Китаї; допис у блозі, який обговорює чутки про травму спини Сі, який отримав менш ніж 4000 переглядів; та посилання на GitHub, сайт із розроблення програмного забезпечення, які описують способи обходу китайського брандмауера всередині країни.
Інші запити зачіпали Велику Епоху (російське видання), газету, яка висвітлювала переслідування духовної практики в Китаї.
Також запити зачіпали профілі на російському сайті соціальних мереж “ВКонтакте”. В одному з випадків користувач поділився відеозаписом пари, що танцює, очевидно, етнічних уйгурів.
Пекін веде широкомасштабні репресії проти уйгурів та інших мусульманських меншин у Сіньцзяні, які Організація Об’єднаних Націй назвала “серйозними порушеннями прав людини”, а деякі західні країни кваліфікували як геноцид.
Ще один запит стосувався профілю студента китайського університету, який розмістив у соціальній мережі “ВКонтакте” відеоінтерв’ю колишнього голови КНР Цзян Цземіня програмі “60 хвилин” телеканалу CBS (2000 рік). В інтерв’ю порушуються питання прав людини, відносин між США і Китаєм і свободи віросповідання в Китаї.
“Масштаби цих запитів досить великі, і цікаво, що вони виходять за рамки класичного набору питань Пекіна, таких як Сіньцзян, Тайвань або Тибет”, — сказав старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла Ендрю Смолл.
RFE/RL не відомо, як Роскомнадзор відреагував на китайські запити.
“Це широкомасштабний підхід до управління іміджем, і цікаво, що Пекін вважає, що може звертатися з такими широкими запитами до Росії”, — сказав Смолл. “Це показує, як ці питання вирішуються всередині Китаю, і, можливо, натяк на те, куди рухається ця співпраця”.
