За словами інсайдерів, близьких до вищих ешелонів влади Китаю, саме хвиля громадянських протестів і термінові запити від різних урядових відомств спонукали Сі Цзіньпіна відмовитися від політики “нульової терпимості” щодо COVID-19. Однак, зроблено це було не заради благополуччя народу, а заради збереження влади.
4 січня видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на китайських чиновників та урядових радників, що до листопада до вищого керівництва надходили повідомлення про зростання захворюваності в усій країні, попри жорсткі карантинні заходи, які використовувалися вже майже три роки.
Ціна антиковідної політики виявилася досить високою. У Китаї різко скоротилися експорт і роздрібна торгівля, фінанси місцевої влади виснажені, а життя деяких людей перебуває на межі краху.
Наприкінці жовтня пройшов ХХ Всекитайський з’їзд Комуністичної партії Китаю, який забезпечив Сі Цзіньпіну безпрецедентний третій термін на посаді генсека. Усі очікували, що він одразу змінить політику “нульової терпимості”, але цього не сталося.
Коли канцлер Німеччини Олаф Шольц відвідав Пекін 4 листопада, Сі не дав жодних натяків на будь-які зміни в підходах до боротьби з COVID-19, попри те, що ділові кола Китаю закликали прем’єра Лі Кецяна пом’якшити карантинну політику.
Восени в Китаї почав активно поширюватися штам Omicron. Однак замість прискорення програми вакцинації, накопичення противірусних препаратів та інших засобів лікування COVID-19, а також розширення та модернізації лікарень і відділень термінової допомоги Пекін виділив більше ресурсів на будівництво ізоляторів, запровадження суворих обмежень і масове тестування населення.
Сі став отримувати потік сигналів про те, що його політика “нульової терпимості” стає джерелом соціальної нестабільності та серйозних економічних проблем, пише видання.
Експорт, який колись був основним двигуном зростання економіки Китаю, у жовтні скоротився вперше за два з половиною роки, тоді як роздрібні продажі, що зростали впродовж кількох місяців після весняного карантину в Шанхаї, також упали. За словами інсайдерів, ці дані налякали керівництво компартії.
Проте Сі Цзіньпін не був готовий повністю відмовитися від своєї політики. Замість цього він вирішив застосувати поступовий підхід до пом’якшення карантинних заходів.
Інсайдери видання розповіли, що в середині листопада Сі все ще вагався, чи варто відмовитися від політики “нульової терпимості”.
Саме хвиля протестів у великих китайських містах наприкінці листопада в поєднанні з терміновими запитами багатьох урядових відомств, зрештою і спонукала Сі внести зміни.
Як розповідають інсайдери, Чжуннаньхай (китайський Кремль) почав отримувати повідомлення про спалахи протестів, під час яких жителі кількох районів об’єднувалися і спільно виступали проти карантинних заходів.
26-27 листопада в деяких найбільших і найбагатших містах Китаю спалахнули масштабні протести. Люди почали скандувати гасла проти Сі Цзіньпіна і компартії. Інсайдери кажуть, що це стривожило Сі та його найближче оточення.
1 грудня голова Європейської ради Шарль Мішель відвідав Пекін і провів закриту зустріч із Сі Цзіньпіном. На цій зустрічі Сі вперше визнав, що пандемія перейшла в менш смертоносну фазу, що знаменувало зрушення в його мисленні щодо карантинних заходів.
Скасування карантинних заходів призвело до спалаху захворювання
На початку грудня Пекін несподівано оголосив, що практично повністю скасовує політику “нульової терпимості”.
25 грудня влада КНР повністю припинила публікацію даних про кількість щоденних заражень.
26 грудня Пекін оголосив про скасування обмежень на міжнародні поїздки.
Партійна пропаганда очікувано назвала закінчення політики “нульової терпимості” правильним рішенням, як і її початок. Було сказано, що “настав час і дозріли умови”, а також, що це “велика перемога” Сі Цзіньпіна.
Цей несподіваний поворот привів Китай до нової надзвичайної ситуації в галузі суспільної охорони здоров’я.
Наприкінці грудня в інтернет просочився протокол партійного засідання, в якому йшлося про те, що в перші 20 днів грудня кількість заражених по всьому Китаю досягла 250 мільйонів осіб.
Політичне питання, а не турбота про здоров’я громадян
5 січня міжнародний журнал The Diplomat опублікував статтю китаєзнавця і військового експерта Бена Лоусена. За словами експерта, під час кризи COVID-19 пріоритетом для керівництва Китаю був захист своєї легітимності, а не здоров’я людей. Він також сказав, що пропагандистська машина компартії активно розкручувала думку про те, що здатність КНР ефективно впоратися з бурею пандемії засвідчила перевагу авторитарного правління над демократичним. Лоусен каже, що посилання Пекіна залишалося незмінним протягом усього періоду пандемії: рішуча перемога завдяки прямому керівництву Сі Цзіньпіна і жертвам китайців.
“У підходах Китаю до проблем охорони здоров’я домінує політика, а не бажання досягти суспільного добробуту. Він [Сі Цзіньпін] вважає, що має врятувати компартію, але тим самим він вбиває свою країну”, — пояснює Лоусен.
Партія не може визнати, що її політика провалилася. Коли почали з’являтися повідомлення про велику кількість смертей від вірусу, Пекін посилив придушення негативних новин. У результаті партійні цензори призупинили або повністю закрили понад тисячу облікових записів у соціальних мережах, які критикують політику уряду щодо коронавірусу.
Зусилля Пекіна щодо приховування інформації про COVID-19 нещодавно спричинили жарт про жінку з регіону Гуансі, яка зателефонувала додому, щоб повідомити матері, що у всієї її сім’ї позитивний результат тесту. Мати була приголомшена і сказала: “У новинах сказали, що сьогодні в Гуансі було всього чотири випадки зараження. Невже всі вони сталися у вашій родині?”
3 січня великий міжнародний журнал Science опублікував статтю, в якій говориться, що офіційна кількість померлих від COVID-19 у Китаї є “сміховинно низькою”.
Колишній головний радник Держдепартаменту США з політики щодо Китаю Майлз Ю пояснив минулого місяця, що раптове рішення КПК скасувати всі карантинні заходи спрямоване на збереження стабільності режиму. За його словами, політика “нульової толерантності” зустріла великий опір з боку всього китайського народу, перед обличчям суспільного гніву в Сі Цзіньпіна просто не було іншого вибору, окрім як зменшити оберти.
За матеріалами Epoch Times
: що спонукало Сі раптово відмовитися від політики нульової епідемії
: Правда про епідемію ставить під загрозу легітимність режиму КПК
