Війна Росії проти України змінила Європу більше, ніж будь-яка інша подія після падіння Берлінського муру. Наприкінці року генеральний секретар НАТО закликає міжнародних партнерів змиритися з незручними істинами — зокрема, коли йдеться про постачання озброєнь, повідомляє .
Для НАТО участь у війні Росії проти України означає день у день йти по небезпечному канату.
З одного боку, найпотужніший у світі військовий альянс хоче зіграти активну роль у забезпеченні провалу вторгнення лідера Кремля Володимира Путіна.
З іншого боку, він хоче запобігти прямій військовій конфронтації з Росією, побоюючись нової світової війни.
Чи може НАТО досягти успіху в досягненні обох цілей?
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пояснює, чому військова підтримка України, на його думку, є найшвидшим шляхом до миру. Він згадує той день, який так сильно змінив Європу.
Запитання: Рано вранці 24 лютого Росія розпочала війну проти України. Розкажіть, як Ви пережили цей ранок. Ви прокинулися чи не спали, коли це почалося?
Відповідь: Це була дуже коротка ніч. Коли я лягав спати, я знав, що вони збираються вторгнутися, тому я подумав, що було б непогано поспати трохи. Але не минуло й кількох годин, як мені зателефонував начальник штабу і підтвердив, що вторгнення почалося.
Запитання: Що сталося далі того ранку?
Відповідь: Я негайно засудив цю нерозважливу агресивну війну, але, що важливіше, я скликав Північноатлантичну раду тут, у НАТО, рано вранці. Там ми активували плани оборони НАТО й почали перекидати додаткові сили в східну частину альянсу — щоб не допустити ескалації війни. Усі тут, у штабі, точно знали, що робити. Ми були добре підготовлені, тому що це було давно передбачене вторгнення. Президент США Джо Байден, я і багато інших місяцями попереджали про вторгнення.
Запитання: Ви знали, що станеться. Чому не можна було зупинити вторгнення Росії?
Відповідь: Ми зробили серйозні спроби відмовити Росію від реалізації цих планів. У січні ми зробили останню дипломатичну спробу в Раді Росія-НАТО переконати Москву змінити плани.
Я пам’ятаю, росіяни сказали нам, що у них немає планів вторгнення в Україну. Ми знали, що справа йде інакше. Але плани можна змінювати доти, доки їх не буде реалізовано, доки не покотяться танки, не підуть війська й не будуть скинуті бомби. Ми до кінця вірили в дипломатію, але президент Путін не був зацікавлений у мирному вирішенні.
Запитання: Чи очікували Ви 24 лютого, що українці зможуть так довго захищатися?
Відповідь: Ми, звичайно, були не впевнені. Але ми знали, що українці набагато дієздатніші, ніж у 2014 році, коли почалася війна. Відтоді НАТО й союзники по НАТО, зокрема США, Канада та Велика Британія, надали значну військову підтримку Україні у вигляді навчання та обладнання. Це також пояснює, чому вони змогли захищати себе набагато краще, ніж вісім років тому.
Запитання: В останні місяці Україна все частіше атакувала військові об’єкти в Росії. Чи підтримуєте ви цю стратегію як генеральний секретар НАТО? Чи ви порадили б Україні утриматися від подальших атак такого роду, тому що ніхто не знає, якою буде реакція?
Відповідь: Ми підтримуємо право України на самооборону. Це право закріплено в Статуті Організації Об’єднаних Націй. Кожна країна має право захищатися, зокрема й Україна. Нам також необхідно розуміти контекст: масовані російські атаки на цивільну інфраструктуру з метою позбавити українських мирних жителів води, тепла та електрики взимку. Президент Путін намагається перетворити зиму на зброю проти мирних жителів. Це не напад на військові об’єкти з побічним збитком для цивільного населення. Це масований напад на мирних жителів, тому що мільйони українців позбавлені цих основних послуг.
Питання: Якщо з’ясується, що удари по військових об’єктах у Росії — єдиний спосіб змусити Росію здатися, чи стали б Ви виступати за те, щоб країни НАТО надали Україні можливості для ефективної боротьби з військовими об’єктами в Росії?
Відповідь: Це може здатися парадоксом, але військова підтримка України — найшвидший шлях до миру. Ми знаємо, що більшість воєн закінчуються за столом переговорів — напевно, і ця війна — але ми знаємо, що те, чого Україна може домогтися в цих переговорах, залежить від військової ситуації. Тому, якщо ви хочете мирного рішення шляхом переговорів, що гарантує перемогу України як незалежної демократичної держави, найкращий спосіб домогтися цього — надати Україні військову підтримку. Так можна переконати президента Путіна в тому, що він не доб’ється своєї мети зі встановлення контролю над Україною.
Питання: Чи можна поставити Україні ракети середньої дальності?
Відповідь: Між союзниками та Україною ведеться постійний діалог щодо конкретних систем.
Питання: Кілька тижнів тому Ви сказали, що Росія намагається заморозити війну, щоб підготувати новий наступ навесні. Які є ознаки?
Відповідь: Немає жодних ознак того, що президент Путін змінив свою загальну мету цієї війни — контроль над Україною. Вони провели велику мобілізацію. Багато хто з мобілізованих уже навчені. Вони продемонстрували готовність зазнавати болючих втрат, і вони звертаються по допомогу до інших авторитарних режимів, включно з Іраном, щоб отримати більше боєприпасів та зброї. Це ще не кінець. Війни непередбачувані. Ми повинні готуватися до довгострокової перспективи, а також до нових наступальних дій Росії. Ми не повинні недооцінювати Росію.
Запитання: Канцлер Німеччини Олаф Шольц нещодавно заявив, що економічне співробітництво між Німеччиною та Росією може знову стати можливим, якщо Кремль припинить війну в Україні. Ви згодні?
Відповідь: Ніщо не буде таким, як раніше. Закінчення війни не може означати повного повернення до нормального життя. Якими будуть відносини з Росією в майбутньому, залежатиме від поведінки Росії. Я думаю, важко уявити, що ми знову опинимося в залежності від найважливіших стратегічних товарів, таких як енергоносії. Залежність від Росії створила точки нападу, які Путін зараз намагається використати, щоб перешкодити нам підтримувати Україну. Залежність від газу зробила нас вразливими.
===
Новини по темі:
