Пекін робить кроки щодо зміцнення своєї сфери впливу, зокрема за рахунок близького союзника — Росії. Китайський лідер Сі Цзіньпін виступив із рішучою заявою під час офіційного візиту до Казахстану.
Сі сказав офіційним особам, що Китай прагне розвивати відносини з Казахстаном і виступає проти будь-якого втручання у справи центральноазіатської країни.
«Незалежно від того, як зміниться міжнародна ситуація, ми будемо продовжувати надавати рішучу підтримку Казахстану у захисті його незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, а також твердо підтримувати реформи, які ви проводите для забезпечення стабільності та розвитку, і рішуче виступати проти втручання будь-яких сил у внутрішні справи вашої країни», — сказав Сі, згідно з заявою канцелярії президента Казахстану.
Експерти вважають, що публічне попередження лідера Комуністичної партії Китаю спрямоване проти Росії, яка традиційно змагається за контроль над регіоном.
Попередження Пекіна пролунало після широкомасштабних цивільних заворушень, що охопили Казахстан у січні та лютому. Внаслідок заворушень та урядових репресій близько 10 000 осіб було заарештовано, сотні вбито або поранено.
Влада Казахстану звернулася за допомогою до Росії, стверджуючи, що заворушення були спровоковані невідомою іноземною силою.
«Бойовики не склали зброю, вони продовжують вчиняти злочини або готуються до них», — заявив президент Касим-Жомарт Токаєв у телезверненні. «Того, хто не здасться, буде знищено. Я наказав правоохоронним органам та армії стріляти на поразку без попередження».
Ейтан Гольдштейн, експерт зі Східної Азії, каже, що центральноазіатська країна є для Китаю життєво важливою сполучною ланкою з Каспійським регіоном та за його межами.
«Таким чином, Китай прагне інвестувати в Казахстан і просувати свою ініціативу “Один пояс, один шлях”», — вона в журналі Harvard International Review.
Тим часом Росія глибоко до казахстанської енергетичної промисловості з нафто і газопроводами, пов’язаними з Росією. Існують також значні двосторонні зобов’язання у сфері оборони та розвитку інфраструктури.
Нині 80 відсотків експорту нафти Казахстану здійснюється через Каспійський трубопровідний консорціум, у якому Росії належить 31 відсоток акцій.
Президент Казахстану Токаєв, який, попри те, що в січні звернувся до Росії за підтримкою свого правління, з приводу війни в Україні і не демонструє відкритої підтримки Росії.
Казахстан також вирішив не допомагати Росії оминати глобальні економічні санкції, а також заборонив у країні російську військову пропагандистську символіку.
Разом з тим, останні кілька місяців уряд Казахстану став більш активно співпрацювати з Китаєм.
У червні Казахстан і Китай стали «вічними всеосяжними стратегічними партнерами» та домовилися про спільну роботу в галузі фінансів, енергетики, виробництва, 5G, штучного інтелекту та зеленої енергетики.
За матеріалами The Epoch Times USA
===
Новини по темі:
