Кремль у середу попередив Європейський Союз про “наслідки” його рішення повністю призупинити дію угоди між ЄС та Росією щодо спрощення візового режиму. Хоча дія угоди припинена, російські громадяни, як і раніше, можуть отримувати візи, але на набагато складніших умовах.
Олександр Грушко, заступник міністра закордонних справ Росії, заявив, що Москва не залишить цього кроку ЄС “без наслідків”, повідомляє російське державне інформаційне агентство РІА.
“Порушення, обхід або вихід ЄС з угоди про спрощення візового режиму з Росією не залишиться без наслідків. Ми самі вирішимо, чи ці заходи будуть симетричними, асиметричними або такими, на які ЄС не очікує”, — сказав Грушко.
“Якщо у Брюсселі вирішили вкотре вистрілити собі в ногу — це їхній вибір”, — додав російський урядовець, якого цитує “РИА Новости”.
Загрози Грушка пролунали на тлі того, що країни ЄС у середу домовилися ускладнити в’їзд російських громадян у 27 членів блоку, але не змогли дійти консенсусу щодо введення повної заборони на в’їзд російських туристів у відповідь на війну Кремля в Україні.
На переговорах у Чехії міністри закордонних справ країн ЄС хотіли продемонструвати єдність та ще більше покарати президента Росії Володимира Путіна за розв’язання війни понад шість місяців тому. Але вони не змогли вирішити розбіжності з приводу того, чи мають деякі росіяни, які могли б виступити проти вторгнення, також поплатитися за це.
Планується збільшити витрати та подовжити час отримання російськими громадянами короткострокових віз для в’їзду до Шенгенської зони — зони, що складається з 26 країн, до якої входять більшість членів ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
Цей крок буде зроблено шляхом заморожування угоди 2007 року про полегшення поїздок між Росією та Європою. У травні ЄС уже посилив візові обмеження для російських чиновників та бізнесменів.
Польща та країни Балтії — Естонія, Латвія та Литва, а також Данія закликали до більш ширшої заборони на в’їзд російських туристів.
Міністри закордонних справ Естонії та Латвії заявили, що вони можуть піти на запровадження додаткових візових обмежень, посилаючись на міркування національної безпеки.
