Початок офіційних торгових переговорів між США та Тайванем викликає нову напруженість у відносинах із Китаєм.
Перший раунд має відбутися на початку осені, оголосив офіс торгового представника США Кетрін Тай. Обидві сторони хочуть поглибити торговельні та інвестиційні відносини.
Китай негайно виступив із протестом проти плану двох країн. Представник МЗС КНР Ван Веньбінь наголосив, що Пекін проти того, щоб інші країни підписували торговельно-економічні угоди офіційного характеру з Тайванем. Це порушило б «принцип одного Китаю».
Напруженість у відносинах із Китаєм посилилася після візиту на Тайвань Ненсі Пелосі, спікера Палати представників Конгресу США. Після цього візиту армія КПК постійно запускала ракети над Тайванем.
5 серпня у Токіо Пелосі заявила, що КПК не може ізолювати Тайвань від решти світу. Китай тим часом звинувачує Сполучені Штати в провокації.
Тайвань сподівається, що навчання, що розпочалися 17 серпня, підвищать боєздатність країни. Вони побоюються, що китайська комуністична партія готує вторгнення на острів.
«Ми рішуче засуджуємо постійні військові провокації комуністичного Китаю в зоні морського та повітряного простору Тайваню, які підривають мир у регіоні!» — сказав агентству AP Сунь Ліфанг, прессекретар міністерства оборони Тайваню.
Білий дім звинуватив Пекін у фабрикації кризи для виправдання своїх експансіоністських амбіцій.
Комуністична партія Китаю стверджує, що Тайвань є провінцією, що відокремилася, яка повинна бути возз’єднана з материком будь-якими засобами.
Однак Тайвань ніколи не контролювався КПК. На острові існує демократичний уряд і ринкова економіка, що процвітає.
Після візиту Пелосі два тижні тому китайські війська провели кілька військових навчань навколо Тайваню. Останні навчання розпочалися 15 серпня, під час яких китайські військові кілька разів вторгалися у зону протиповітряної оборони острова.
Тайвань відреагував на ці інциденти розгортанням власних літаків, військово-морських кораблів та ракетних комплексів наземного базування.
Крім ескалації військових навчань, Китай також здійснив кібератаки на тайванську інфраструктуру. Було запроваджено заборони на імпорт товарів з Тайваню, візові та інші санкції щодо тайванських політиків.
Оскільки КПК ніколи не контролювала Тайвань і не має ефективної юридичної влади над островом, неясно, який вплив можуть мати ці санкції.
Після обрання президента Цай Інвень у 2016 році влада КПК припинила офіційне спілкування з Тайванем. Цай була переобрана у 2020 році.
Більшість населення Тайваню виступає за збереження статус-кво, тобто фактичної незалежності острова за збереженням певних економічних та культурних зв’язків із материковим Китаєм.
За матеріалами Epoch Times Europe GmbH
