Найбагатша людина у світі вирішила використати частину свого величезного статку для реального та практичного просування свободи слова.
Маск готовий використати частину свого статку, щоб перетворити Twitter на інструмент свободи слова. По суті, він поставив під сумнів їхню чинну модель, яка, як він визнає, стала продовженням «культури скасування».
Найбільш помітною ознакою того, що Twitter діє як цензор, є видалення облікового запису колишнього президента Дональда Трампа. Але цензура Twitter не обмежується Трампом і простягається до явного ухилу на користь ліволіберального соціального прогресивізму. Ця упередженість означає, що процеси прийняття рішень у Twitter активно обмежують поширення консервативних і правих поглядів.
Увага Маска привернула упередженість Twitter і той факт, що соціальні мережі загалом перетворилися на те, що він називає «цивілізаційною проблемою». Тож він вирішив це виправити.
Західне суспільство процвітало завдяки відкритим соціальним дебатам. Коли всі голоси можуть брати участь в обговореннях — Захід процвітає, тому що відбувається боротьба між ідеями.
Виявляється, різноманітність думок гарантує життєздатність суспільства. І оскільки ідеї повинні були конкурувати у західній системі відкритих соціальних дебатів, західна цивілізація процвітала та розвивалася.
Але зараз ця стара західна модель відкритої комунікації, схоже, під загрозою, оскільки поява соціальних мереж призвела до зростання таких потужних комунікаційних феноменів, як Facebook (Meta), Twitter, Microsoft, Apple, Netflix та Wiki.
Загалом можна сказати, що всі вони заражені культурою Кремнієвої долини — культурою, що характеризується лівим прогресивізмом та просуванням космополітичної глобалізації. Ті, хто соціалізувався у культурі Кремнієвої долини, демонструють фанатичне прагнення до просування соціального прогресивізму у поєднанні з ворожістю до консервативних, традиціоналістських чи націоналістичних ідей.
Те, що люди, які керують такими організаціями, як Twitter та Facebook, дотримуються лівих поглядів, цілком нормально. Але що не нормально, так це те, що вони використовують свої можливості для спотворення соціальної комунікації, видаляючи деякі голоси з соціальних дебатів, що відбуваються.
Результатом такого втручання є блокування дискурсу. Це відбувається тому, що, як зазначив Маск, Twitter та Facebook програмують свої комп’ютери алгоритмами, які висувають на перший план ідеї одних, маргіналізують ідеї інших та знищують ідеї третіх. Вони також наймають модераторів контенту активної цензури повідомлень.
В результаті наші соціальні дискусії перекошені у ліву сторону. У рамках цієї моделі соціальних медіа, спрямованої проти свободи слова, праві голоси регулярно замовчуються.
Що ще гірше, оскільки журналісти є активними користувачами Twitter і Facebook, ця алгоритмічна та керована модераторами контенту цензура поширюється і на зміст основних газетних та телевізійних новин за допомогою системи копіювання, яка де-факто існує в журналістиці.
То що зробив Ілон Маск, щоб спробувати виправити оруеллівську систему блокування дискурсу, яку створюють соціальні мережі?
Все почалося з того, що Маск купив 9,2% акцій Twitter і йому запропонували місце у раді директорів компанії. Але він відмовився, бо розумів, що може потрапити до пастки системи прийняття рішень правлінням, яке вже продемонструвало свої цінності Кремнієвої долини, спрямовані проти свободи слова.
Натомість Маск запропонував заплатити 43 мільярди доларів, щоб купити весь Twitter і «розкрити його потенціал» для просування свободи слова та відкритих соціальних дискусій.
Маск дав зрозуміти, що робить це не як фінансовий вклад. Він не був керований вірою в те, що володіння Twitter зробить його ще багатшим. Швидше, їм рухала соціальна мотивація перетворити компанію на «міську площу», що повністю функціонує, де міг би вестися відкритий діалог.
Маск сказав, що хоче, щоб Twitter став місцем, де спілкування могло б відбуватися з мінімальними обмеженнями.
Таким чином, мільярдер готовий використати свої гроші для виробництва суспільного блага (свободи слова), а не приватного блага (особистої вигоди). За його словами, мета полягає в тому, щоб перетворити Twitter на «бастіон свободи слова», тому що він вважає, що західна цивілізація виграє від відкритого діалогу та страждає від обмежень соціального діалогу.
Деякі циніки поставили це під сумнів, маючи на увазі, що багаті бізнесмени завжди керуються лише мотивами отримання прибутку. Але Маск переконав мене, можливо, тому, що я дізнаюся відлуння наших спільних коренів у створеній Преторією культурі 1980-х років, яка породила своєрідних персонажів із твердою вірою у свободу слова.
Важливо зазначити, що під час виступу на TED Маск також продемонстрував, що він замислюється над практичними труднощами та складнощами реалізації свободи слова у недосконалому світі. Проте, попри розуміння труднощів, Маск продемонстрував недвозначну відданість свободі слова.
Дві речі, про які сказав Маск, переконали мене, що він стане фантастичним власником Twitter. По-перше, він заявив, що свобода слова означає дозвіл людям говорити про те, що вам особисто не подобається. По-друге, він сказав, що при розв’язанні питання про те, чи слід застосовувати свободу слова при зіткненні з моральною дилемою, він «зробить вибір на користь свободи слова».
Зрештою, Маск показує, що розуміє, що свобода слова — це не якесь абстрактне право. Він не міркує з позиції лівих лібералів, які вважають, що вони відкрили універсальні істини, які вони мають право нав’язувати всім людям у всіх контекстах.
Швидше, Маск визнає, що свобода слова — це те, заради чого потрібно працювати й боротися, бо вона сприяє свободі та діалогу, які роблять усіх нас кращими.
Маск ефективно робить свій внесок у боротьбу за свободу слова. І він готовий вкласти у цю боротьбу величезні гроші.
Маск дійшов висновку, що Twitter зараз є організацією, яка поширює інформацію з обмеженим доступом. За його словами, він хоче виправити модель Twitter, щоб розкрити його потенціал як організації, яка надає платформу, де вітаються всі голоси та можливий повний та відкритий соціальний діалог. Маск говорить про західну цивілізацію у кращому її прояві.
То як же рада директорів Twitter відреагувала на пропозицію Маска? Вони спробували заблокувати його, схваливши «отруйну пігулку», яка дозволяє акціонерам Twitter купувати додаткові акції за нижчими цінами, щоб розбавити частку Маска.
Ганьба вам, Twitter, за вашу відповідь. Це просто розкриває багато чого про людей, які управляють Twitter. Їхні дії підтвердили мої гірші підозри щодо їхніх цінностей та мотивів.
Але, як каже Маск, його боротьба за свободу слова ще не закінчена. Він вказав на величезні юридичні та фінансові наслідки, на які зазнала рада директорів Twitter.
Залишається тільки сподіватися, що Маск виграє битву за звільнення Twitter від контролю тих, хто хоче зупинити відкриті дебати та використовувати соціальні мережі задля просування своїх односторонніх програм.
Думка, висловлена у цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображає думку The Epoch Times.
За матеріалами The Epoch Times USA
