Канцлер Шольц та президенти Франції та Польщі хочуть домогтися від Росії пом’якшення ситуації в українському конфлікті. Вони роблять Москві пропозицію про переговори — і закликають до деескалації ситуації.
Пропонуючи Росії переговори та знову закликаючи до деескалації на українському кордоні, Німеччина, Франція та Польща хочуть розрядити конфлікт із Москвою.
Після зустрічі на найвищому рівні в канцелярії Берліна у вівторок увечері три держави заявили про свою готовність «конструктивно брати участь у змістовних та орієнтованих на результат переговорах з питань безпеки, що становлять взаємний інтерес». Водночас канцлер Олаф Шольц та президенти двох країн Еммануель Макрон та Андрій Дуда дали зрозуміти, що «будь-яка подальша військова агресія Росії проти України матиме масштабні наслідки та високу ціну».
Шольц: вторгнення Росії матиме серйозні наслідки
Шольц назвав розміщення російських військ на кордоні з Україною “дуже тривожним”. Як і Макрон, він наголосив: «Наша спільна мета — запобігти війні в Європі».
Дуда говорив про «найскладнішу ситуацію, в якій перебували НАТО та ЄС з 1989 року», коли впала стіна. Говорячи про введення російських військ, він сказав: Нам усім цікаво, що буде потім. Який ефект матиме це переміщення військ, якого світ та Європа не бачили з часів Другої світової війни?»
У спільній заяві троє представників так званого Веймарського трикутника закликали Росію «вступити до предметного діалогу з питань безпеки на європейському континенті». У той час як концентрація російських військ біля українського кордону викликає «велике занепокоєння», Україна виявляє «постійну стриманість» та дотримується дипломатичного підходу. Прагнучи знайти дипломатичне вирішення кризи, вони продовжуватимуть виступати за «безпеку та стабільність у регіоні, територіальну цілісність та суверенітет України».
Важливість НАТО
Шольц консультувався з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні у понеділок, Макрон вирушив до Берліна після посередницьких переговорів у Москві та Києві. Зустріч із Дудою тепер використовувалася для координації всередині Євросоюзу. Після обговорення глави трьох держав та урядів також наголосили на важливості НАТО. Військовий альянс має «постійно переглядати свою стратегію оборони та стримування» і, за необхідності, «адаптувати її до подальшого погіршення ситуації з безпекою».
У той час як Росія хоче запобігти розширенню НАТО і прийняттю України, на Заході є великі побоювання з приводу вторгнення сусіда, який перевершує у військовому відношенні. Кремль заперечує будь-які подібні плани і нещодавно заявив, що деескалація «украй необхідна» з урахуванням напруженості. Також вважається за можливе, що російська сторона своїми діями хоче нагнітати страх, щоб переконати НАТО піти на поступки у вимогах щодо гарантій безпеки.
Уряд Німеччини, своєю чергою, був звинувачений урядом Польщі та іншими критиками у тому, що він не чинить достатнього тиску на Москву. Насамперед скасування постачання зброї в Україну не дуже добре сприймають у сусідній Німеччині. Те саме стосується приєднання до балтійського газопроводу «Північний потік — 2», який у майбутньому має постачати природний газ із Росії до Німеччини в обхід України.
Шольц не згадує «Північний потік – 2»
Шольц наполягає на тому, що у разі вторгнення розглядаються всі варіанти санкцій. Проте «Північний потік – 2» він не називає. Він також утримався від цього під час свого візиту до Вашингтона, тоді як президент США Джо Байден ясно дав зрозуміти, що російське вторгнення означатиме кінець «Північного потоку — 2». Шольц лише пообіцяв: «Ми будемо діяти у повній згоді із санкціями».
Макрон анонсував подальші переговори з представниками Росії та України на консультативному рівні на четвер, що відбудуться у Берліні. Франція та Німеччина протягом багатьох років виступають посередниками у конфлікті в рамках так званого Нормандського формату. Останній саміт на найвищому рівні за участю Росії та України відбувся у Парижі у 2019 році.
За матеріалами
