15 липня прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан про початок будівництва греблі Діамер-Бхаша, яке планується завершити до 2028 року.
Угода про зведення гідроспоруди була підписана в травні цього року між китайською державною компанією China Power і організацією Frontier Works Organization армії Пакистану.
«Вона затопить понад 100 кілометрів землі уздовж Каракорумського шосе. І занурить у воду скелі й валуни, на яких викарбувані найцінніші петрогліфи Согдійської, скіфської і тибетської епох», — сказав Сенге Серінг, директор Вашингтонського інституту досліджень Гілгіт-Балтистану, в інтерв’ю The Epoch Times.
Бурзін Вагмар, центральноазіатський філолог з Центру іранських досліджень Лондонського університету SOAS, визначив петрогліфи Гілгіт-Балтистану як «живу галерею наскельного мистецтва».
«Понад 50 тисяч наскельних зображень і 6 тисяч написів китайською, семітською, індійською й іранською мовами (івриті, согдійська, бактрійська, парфянська, санскрит, тибетська, китайська) на 10 письменах (брахмі, харошті, согдійські, китайські та ін.) були виявлені після того, як Каракорумське шосе відкрилося в 1978 році», — повідомив Вагмар в електронному листі для The Epoch Times.
Китай і Пакистан також будують пакистано-китайський економічний коридор через Гілгіт-Балтистан у рамках китайської ініціативи «Один пояс і один шлях».
Аднан Аамір, незалежний пакистанський журналіст, який висвітлює «Один пояс і один шлях», повідомив The Epoch Times в електронному листі, що загроза реліквіям викликає серйозну стурбованість у жителів Гілгіт-Балтистану, але не є серйозною проблемою в «національній історії» Пакистану.
«Про це майже не згадується в пакистанських ЗМІ. Про це навряд чи можна знайти в національній газеті або на телеканалі. Це повністю пройшло повз увагу засобів масової інформації», — сказав журналіст.
Лише маловідоме місцеве видання повідомляє, що гребля затопить 95 археологічних пам’яток, зокрема 75 зборів наскельних малюнків.
Важливість
Історія цих в Гілгіт-Балтістані — це історія поширення буддизму по древньому Шовковому шляху, який забезпечував безперешкодний шлях для різних культур і релігій.
«Історичне значення Гілгіт-Балтистан — в його розташуванні на старих маршрутах, відгалужується від знаменитого Шовкового шляху. Це унікальна спадщина наскельного мистецтва (…) між рівнинами нижнього Інда хребта Каракорум і Центральною Азією », — сказав Вагмар.
«На скелястих схилах і валунах в ущелині Інду, що простягнулися приблизно на 100 км по обидва береги, знаходиться найбільша колекція зображень і написів на скелях з восьмого тисячоліття до нашої ери до “Золотого століття буддизму , з V по XVIII століття нашої ери (і навіть до появи ісламу в XVI столітті) », — додав він.
Вагмар зазначив, що багато написів — це графіті, нанесені паломниками і торговцями, і являють собою «книгу відвідувачів».
Він додав, що ще в 1984 році почали спільний пакистансько-німецький проєкт «Матеріали для археології північних регіонів Пакистану».
Проєкт був скоординований з розташованою в Німеччині Гейдельберзькою академією наук, яка на сьогодні опублікувала 13 із запланованих 20 томів повного каталогу всіх виявлених і розшифрованих знахідок.
Команду очолював Харальд Хауптманн з Гейдельберзького університету, який вивчав доісламський Пакистан аж до своєї смерті в 2018 році. Після цього не було ніяких повідомлень про його наступників, і видання The Epoch Times не змогло зв’язатися з іншою частиною його команди.
Крик про допомогу
Стара пакистанська громадська група в «Фейсбуці» «Врятуйте реліквії Будди, знайдені на місці греблі Діамер-Бхаша» вже давно звернулася до світової спільноти з проханням про допомогу в збереженні реліквій.
Група повідомила, що відділ археології північних районів Пакистану підтвердив наявність древніх пам’ятників на місці майбутньої греблі, і що вони вимагають негайної уваги.
«Вкрай важливо зберегти цей неоціненний скарб», — заявила група, додавши, що німецька компанія Lahmeyer, що працює над проєктом, рекомендувала створити музей для статуй і різьблених фігурок, знайдених на цьому місці.
«Майже 37 116 петрогліфів, в тому числі 3 618 написів на 5 928 валунах (95 археологічних пам’яток), будуть назавжди затоплені після завершення будівництва греблі Бхаша. Деякі з них будуть затоплені на століття. Інші, як очікується, буде частково видно в сезон, коли берегова лінія опускається, в той час, як інші, вигравіювані на більш високих рівнях, буде видно з нової берегової лінії», — сказав Вагмар.
«Місцеві жителі в Манталі і Скарду зібрали гроші, щоб побудувати захисні стіни навколо великого валуна із зображеннями Будди. Вони просять уряд зарезервувати кошти для захисту їх неісламської спадщини, оскільки вони пишаються своїми культурними та мовними зв’язками з Ладакхом і Тибетом», — сказав Серінг.
Аамір повідомив, що громадянське суспільство в Гілгіт-Балтістані закликає до збереження реліквій, але не отримує підтримки з боку решти Пакистану.
«Одна з причин може полягати в тому, що громадянське суспільство в Пакистані зайнято більш серйозними проблемами, такими як насильницькі зникнення і корупція військових генералів, і, отже, вони не приділяють багато уваги цій проблемі», — вважає Аамір.
Політика і реліквії
Геополітичне розташування культурних пам’яток, спірний статус регіону, а також поточна політична та економічна ситуація всередині Пакистану ускладнюють збереження реліквій.
«У Пакистані греблі — слизька проблема. Пакистану вони потрібні для зберігання води та вироблення електроенергії. Вибір місця для греблі Діамер-Бхаша був зроблений після безлічі суперечок і розбіжностей. Тому існує загальнонаціональний консенсус щодо її будівництва за всяку ціну», — сказав Аамір.
Серінг закликав міжнародне співтовариство зберегти реліквії і сказав, що на уряд Пакистану не варто розраховувати в цьому питанні.
«Ісламабад не має фінансових можливостей для повсякденного ведення справ у Гілгіт-Балтістані. Пакистан відмовився від проєкту будівництва першого медичного коледжу в Гілгіт-Балтістані через брак коштів. Тому очікувати, що уряд виділить додатковий бюджет для збереження місцевих культур, — це видавати бажане за дійсне», — зробив висновок Аамір.
Джерело:
Читайте далі:
Рівень води у водосховищі «Три ущелини» продовжує підвищуватися (ВІДЕО)
Руйнівні повені змусили китайців задуматися про міцність своєї найбільшої дамби (ФОТО і ВІДЕО)
