Чай у пакетиках, що так зручно завжди взяти з собою, щоб заварити смачний напій на роботі або в дорозі, є набагато небезпечнішим для здоров’я, аніж уявляється. Як насправді роблять пакетований чай, і чому від нього краще відмовитися, ми розповімо далі.
#img_center_nostream#Ідея пакетованого чаю, придумана в далекому 1904 році торговцем Томасом Салліваном, залишається популярною і в нашому столітті. Хоча багато хто знає і пам’ятає, що розсипний чай з банки набагато кращий і корисніший, але час від часу ми все ж п’ємо заварений чай у пакетиках — у кафе, в дорозі або в поході.
Але дешевий чай так само небезпечний, як і нездорова їжа. І ось чому.
Чому пакетований чай небезпечний?
Причина №1 — З’єднання фтору
Штучні фториди — токсичні сполуки — можна знайти у всіх відомих і маловідомих марках пакетованого чаю: Tea Forte, Lipton, Republic of Tea, Tetley, Yogi і багатьох інших.
Звідки береться фтор у чаї? Його містить старе чайне листя. Саме з такої «сировини» і роблять неякісний чай. Пакетований чай, заварений у пластиковому стакані, що постояв кілька годин, ще більш небезпечний.
Вчені з університету Дербі (США) довели, що регулярне вживання такого чаю підвищує до небезпечних значень рівень сполук фтору в організмі. Для дорослої людини ця норма не повинна перевищувати 3—4 мг/день. Але в пакетованому чаї ці значення можуть доходити до 6 мг/л, що перевищує норму на 75—120%! Чим небезпечні сполуки фтору? Наслідки надлишку фтору викликають біль у суглобах, остеопороз, слабкість в м’язах, захворювання нирок, рак.
Ознакою отруєння сполуками фтору є темні плями на зубах.
#img_center_nostream#
Причина №2 — Сумнівний склад
Сировиною для чаю в пакетиках є відходи виробництва якісного чаю, і це ні для кого не секрет. Під приводом того, що подрібнений чай буде міцнішим, багато нечесних виробників додають в пакетики прострочений листовий чай і листя інших рослин.
Для поліпшення смаку також можуть додаватися ароматизатори, шматочки фруктів і ін. Все це робиться для того, щоб приховати справжній склад такого «чаю».
#img_center_nostream#
Причина №3 — Небезпечні грибки
«Відхідний» чай з пакетиків може бути трьох типів:
Перший — це свіжий, який залишається після сортування чаю. Він майже не має корисних властивостей, але зберігає смакові та ароматичні характеристики чаю.
Другий — це відходи конвеєрного фасування, які залишаються після упаковки на виробництві. Такий чай майже не має смаку та інших цінних якостей. Пакетований чай такого типу найчастіше розбавляють добавками: листя меліси або м’яти, квіти троянди і т.п.
Третій — найнебезпечніший: це «чайне сміття» з терміном зберігання, що добіг кінця. Навіть за найбільш правильних умов зберігання, термін зберігання чаю не перевищує двох-трьох років. Але на пачці чаю можна дізнатися тільки дату, коли він був розфасований. А коли він був зібраний — ні. Таке чайне сміття може зберігатися роками на складах або в підвалах, поки його не куплять чайні компанії.
У чому основна небезпека такого «чаю»? Він містить грибки, а також продукти їх життєдіяльності, і великі дози хімічних речовин, які додають в суміш під час обробки. Близько 90% такої чайного «сировини» заражено афлатоксинами — мікотоксинами, які виділяються від життєдіяльності грибків. Ці речовини викликають серйозні захворювання печінки і є смертельно небезпечними.
#img_center_nostream#
Причина №4 — Упаковка
Часи, коли для розфасовки чаю використовувалися шовкові мішечки, давно минули. Звичні для нас чайні пакетики та машину для їх виробництва розробив в 1929 році інженер Адольф Рамбольд. Сьогодні в якості пакувального матеріалу використовують фільтрувальний папір. Якщо говорити точніше, то 65 — 75% пакетика становлять волокна деревних речовин, 23% — термопластичні волокна і 10% — волокна рослини під назвою банан текстильний.
Для скріплення використовують скріпку з металу, клей, термообробку або нитку. Клей — найбільш небажаний спосіб склеювання. Він не тільки псує смакові та ароматичні якості чаю, але й може бути небезпечним за своїм складом.
Чи варто купувати пакетований чай? Вибір за вами!
За матеріалами: .
Дізнайтеся, як вибрати хороший чай: основні критерії та вимоги.
