Комунізм назвали системою знищення людей

Леонід Кравчук. Фото: NTD

19 листопада 2004 року — історична дата для сучасного Китаю. У цей день вийшла у світ книга «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» (авторства Epoch Times), яка за десять років здійснила такий переворот у свідомості китайського суспільства, що привела до масового виходу з компартії Китаю і її дочірніх організацій по всьому світу. На сьогоднішній день число людей, що вийшли з лав компартії, перевищує 180 мільйонів осіб, і ця цифра зростає і далі.

Наразі книга перекладена на 23 мови, включаючи російську та українську. «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» розкривають злісну природу комунізму та історію його тяжких злочинів.

Кількість шанувальників цієї праці росте по всьому світу. До їх числа належить і перший президент України Леонід Кравчук. Він розказує про те, чому важливо з нею ознайомитися всім українцям, а також які паралелі він бачить між інформацією, викладеною в ній, та сьогоднішньою ситуацію в Україні та Росії.

— Леоніде Макаровичу, я знаю, ви не один раз, виступаючи публічно, радили українцям прочитати книгу «Дев’ять коментарів про комуністичну партію». Поділіться, будь ласка, яке враження вона справила на Вас?

— Коли аналізуєш саму книгу, то перший висновок: що скільки може одна книга і одна людина, яка написала цю книгу, зробити для того, щоб перевернути свідомість мільйонів людей! Одна книга і один автор. Тобто це означає, що будь-які можливості є в суспільстві для того, щоб звести нанівець ті негативні процеси, які є, і повернути до життя позитивні процеси. Повинні всі люди діяти і кожен зокрема, це для мене дуже важливо.

Наступне — книга дає дуже великий матеріал для роздумів. Що означають демократичні цінності, і чому саме в азіатській системі можливі такі рецидиви, коли приходять до влади певні угруповання, коли встановлюються під виглядом захисту народу, захисту свого історичного минулого, сучасного, боротьби з ворогами, як швидко може встановитися диктатура однієї людини, оточеного групою таких же ненависників, і наскільки великі можуть бути жертви?

Чому саме Китай перебрав так швидко комуністичні ідеали більшовицької партії Росії? Тому що ґрунт, цінності для цього там були. Я, як один з тих, хто добре знав Комуністичну партію Радянського Союзу і знаю зараз, я вважаю, можу вам сказати: ніколи ми не говорили про демократію, про свободу. Якщо і говорили про вірність, то насамперед комуністичній партії, якщо говорили про відданість, то насамперед комуністичній партії, а потім всьому іншому. Так, говорили про Батьківщину, говорили про народ, історію, але на першому місці завжди була комуністична партія, і партквиток потрібно було носити в лівій кишені на грудях, біля серця.

— І які ви бачите наслідки диктатури компартії для українців?

— Коли партія стає не просто системою поглядів, а стає фатумом для людини, і коли під виглядом захисту партії, під виглядом, що партія про все дбає і про все думає, можна творити будь-що, це означає можливість встановлення системи знищення людей. Це була система нищення людей.

І до яких жахливих наслідків призвела та революція, і ще відголоски цього є і зараз. І не тільки в Росії, але і в Україні. Але ми бачимо й інше, коли демократичні цінності втрачені, коли свободи не мають значення, коли людське життя — не є головною цінністю суспільства, то тоді дуже легко до влади приходять пройдисвіти або люди, які заражені хворобою, яка називається диктаторство.

Я візьму Росію. Ви ж бачите, які процеси там відбуваються. Чому саме Путін може сьогодні творити разом зі своїм оточенням речі, які викликають занепокоєння усього світу? Чому він може вчиняти агресію проти України? Чому він може залякувати своїми поглядами, своєю політикою імперською весь світ?

В Австралії президент Сполучених Штатів Америки Обама сказав дуже важливу фразу, що сьогодні Росія і її політика становлять небезпеку не тільки для України, але і для всього світу. Тобто коли йде нехтування людськими цінностями, коли свобода, демократія не є фундаментальними для організації влади, для життя суспільства, тоді до влади приходять політичні збоченці. І вони створюють систему власних поглядів, які є небезпечними і для національної держави, і для всього світу.

Тобто книга — а я все це підводжу до книги — дає колосальний матеріал для роздумів. І не просто про те, що комуністична партія — це зло. Китайські комуністи мільйонами вийшли з партії, коли прочитали цю книгу. А вона дає можливість розмірковувати більш широко: організація життя, організація влади на основі людських цінностей: захисту людини, захисту життя людини, демократії, свободи, верховенства права, які в комуністичному світі не є фундаментальними, ними нехтують. Книга дає такі матеріали і підводить до таких висновків.

— Яке книга «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» має значення для українців сьогодні?

— Я думаю: якби в Україні знайшовся б такий автор, як знайшовся автор, який написав книгу «Дев’ять коментарів»! Матеріали у нас колосальні. Зануритися тільки в архіви колишнього КДБ, в історичні теми: голодомори, репресії, можна видати настільки важливі документально-публіцистичні матеріали, які дозволять задуматися мільйонам людей і дійти висновку, що єдиною цінністю є людське життя, а найбільшим верховенством духу є Бог. Якщо взяти ці дві основоположні підвалини за основу життя, то життя будується на порозумінні, на демократії, на свободі.

На Заході зараз дуже популярна книга французького письменника «Варвари з людським обличчям». Ми дуже дивуємося, коли бачимо, як бойовики, терористи, наркомани і будь-які групи людей, які поставили своїм завданням нищити інших, і за рахунок цього жити і створювати нещастя для світу, — вони [ходять] з посмішками, але вони варвари. Я не хочу говорити про президента Росії — він завжди посміхається і в Австралії посміхався. А хтось із російських холуїв телебачення сказав: у нас в Росії взагалі такі традиції: цар окремо, челядь окремо. Тобто, коли Путіна ізолювали там в Австралії, то російське телебачення подало це мовляв що цар — Путін — окремо, а всі інші — челядь — окремо.

Можна дійти до абсурду, коли при владі варвар з людським обличчям. І ті варвари говорять, що в Україні фашизм, дітей розпинають і їдять, що тут людоїди, і знаходяться росіяни і не тільки росіяни, які вірять цій жорсткій брехні!

Я думаю, що книгу треба пропагувати, це правильно. Але важливо, щоб ця книга… я б не сказав, що вона повинна бути точно передана, але як систему поглядів в цій книзі перенести на нашу українську дійсність і показати саме в цьому ключі: які політичні сили у нас. Можливо, це будуть не тільки комуністи.

У нашому житті є й інші негативи, і в історії вони були. Як вони перекосили нашу свідомість, як вони вбили у людей поняття свободи, права, волі, сміливості захищати себе і свою землю. І тільки зараз під впливом Майдану, Помаранчевої Революції, Революції Гідності люди приходять до тями, оглушені різними -ізмами, в тому числі комунізмами.

Тому потрібно читати і пропагувати такі книги. На жаль, у нас в Україні ця книга не дуже «на язиці», скажімо так. Ми обговорювали можливість проведення конференції. Я вже не раз говорив, що вона може вплинути в тисячі разів більше, ніж просто пусті заяви, що комунізм — це зло. Або що демократія — це добре, це позитив. Це загальновідомі речі, але для переконання людини, щоб це зайшло у свідомість людини, пройшло через розум і серце, і вона стала на захист власного життя і життя суспільства в цілому, потрібно мати таку літературу.

— Сьогодні в Україні спостерігається рух відмови від комуністичної ідеології: в різних містах повалили пам’ятники Леніну, фракція компартії була розпущена в парламенті, а після виборів вона і зовсім туди не пройшла. Так само Мін’юст подав до суду на заборону компартії. А як ви вважаєте, чи потрібно її забороняти?

— Я вийшов з комуністичної партії — я був серед керівників комуністичної партії. З п’яти наших президентів один тільки я підписав указ про заборону компартії і заборонив комуністичну партію, виніс це питання до Верховної Ради, Верховна рада проголосувала за заборону комуністичної партії, але прийшли інші президенти і почали загравати з комуністами. Комусь потрібні були їхні голоси, комусь потрібна була підтримка. А вони [комуністи] відчули свою золоту акцію і почали відповідним чином діяти, руйнуючи фундаментальні демократичні цінності України.

Я не підтримую і сьогоднішню позицію президента Порошенка, коли він говорить, що народ, не вибравши комуністів, уже дав оцінку комуністам. По-перше, такі речі треба говорити дуже обережно. Комуністи набрали більше 3%. Якби була стара система, то вони б пройшли. Це по-перше. А по-друге, подивимося, що буде на місцевих виборах. Якщо чекати, поки народ сам оцінить, то можна дуже серйозно помилитися.

Чому я наполягав на тому, що має бути суд. Суд і заборона означає, що комуністи не можуть йти на вибори. А коли їм дозволено, то подивимося. Я не хочу передбачати, але подивимося, що буде на місцевих виборах, враховуючи, що життя в Україні не покращилося.

Комуністична ідеологія виростає завжди там, де погане життя. Чому немає комуністичної партії, наприклад, у Великобританії, в США, в розвинених сильних країнах? Тому що там немає ґрунту. А коли вранці встаєш, ціни виросли, зарплати видають або може не видають. Я не кажу, що вина в цьому влади, що так сьогодні в країні — війна, ситуація, потрібен час.

Але людям цього не поясниш. І комуністи цілком природно використовують цю ситуацію, що склалася в Україні, використовують і війну, і Крим, звинувативши владу в тому, що вони віддали, комуністи не будуть аналізувати, скажуть: «віддали», і люди можуть голосувати [за них]. Тобто [не потрібно] сподіватися, що народ дасть оцінку. У завершальному історичному етапі це буде, але я кажу про сьогоднішній день. І чи не стане це знову початком повернення в деяких регіонах або на деяких ділянках комуністів у місцеву владу… Ось про що йдеться.

Тому в цілому точка зору, що народ дасть оцінку і це буде вища люстрація, правильна, але це далека перспектива, а сьогодні потрібно діяти методом заборони за ту систему злочинів, і так, як у книзі [«Дев’ять коментарів»] показати, як в Україні це творилося, і скільки людей загинуло, яких заморили голодом, холодом, репресіями і т.ін. І за ці злочини комуністи мають нести відповідальність у суді, а не просто чекати, поки народ скаже своє слово.

— На китайському сайті Epoch Times, де можна опублікувати заяву про вихід з компартії та її організацій, більшість китайців мотивує своє рішення тим, що нинішній уряд утискає свободи, руйнує традиційну культуру і тримає простий народ у бідності, тоді як вищі чиновники «бісяться з жиру». Яке, на Ваш погляд, значення масового руху по виходу з компартії серед китайців, яке налічує 180 млн чоловік?

— Китайці дійсно одурманені ідеологією Мао Цзедуна і його клікою — це факт. І я пам’ятаю, всі носили цитатники Мао Цзедуна, носили в кишені й говорили тільки те, про що говорив Мао Цзедун. Всі хотіли думати і жити, як говорив Мао Цзедун. Але вони не знали глибинних процесів. А коли побачили, почитали на основі документів, і кожен згадав бачене, бо це ж мільйони людей гинули через хунвейбінство та інші [кампанії по репресіям] — важко навіть це собі уявити. І тепер можна зрозуміти їхню реакцію — 180 мільйонів [чоловік вийшло з компартії] — це велика цифра.

І я думаю, що українська комуністична партія не має такого впливу, як раніше. У радянські часи у нас було 3,5 мільйони комуністів, а зараз їх, звичайно, набагато менше. І всі ті люди, які були одурманені комуністичними цінностями, вийшли з партії. Але ідеологія ще живе. Тому потрібно і через переконання, і через покарання за злочини [відмовлятись від комуністичної ідеології — авт.] — все це повинно бути в єдиному ключі, і переконаний, з часом у нас комунізм піде в історію.

За матеріалами телеканалу NTD.

Читайте також:

Перейшли Рубікон: противників компартії в Китаї більше, ніж її членів

Книга «Дев’ять коментарів»: що це і де купити?