Продемократичні демонстранти стоять перед поліцейськими після своїх усеношних спроб блокувати частини Аргайл-стріт і Нейтан-роуд у районі Монг Кок, Гонконг, 18 жовтня 2014 року. Фото: Бенджамін Частін/Велика Епоха
Представляємо вам 10 питань*, про які варто знати, читаючи в новинах ЗМІ про гонконзький рух «Займемо центр».
*Нижчевикладене є особистою думкою автора, а не статтею журналіста видання «Велика Епоха».
1. Підлітки, молодь і люди середнього віку
Scholarism (від слова Scholar — учений; можна перекласти слово Scholarism як інтелігенція, вчені — прим. ред.), Федерація студентів Гонконгу та Troika of Occupy Central — три основні групи, що підтримують гонконзький рух «Займемо центр». Вони складаються із школярів, студентів та інтелігентів середнього віку.
Ідеальне поєднання підлітків, молоді та людей середнього віку представляє основну групу і майбутнє Гонконгу. Таке поєднання явно говорить: комунізм у Гонконзі непопулярний і в Комуністичної партії немає в Гонконзі майбутнього.
Враховуючи це, можна поставити два запитання: хто проживе довше — молодь Гонконгу чи політичні патріархи Пекіна? Що проіснує довше — універсальні цінності, на яких наполягають мешканці Гонконгу, чи однопартійна диктатура, якої дотримується партійне керівництво в Чжуннаньхаї?
2. Незаконність проти незаконності
Пекін звинуватив гонконзький рух «Займемо центр» у незаконності. Проте громадянська непокора є незаконною непокорою для того, щоб за допомогою незаконності відновити законність.
Але безперечним є ось що: центральний уряд режиму в Пекіні першим порушив закон — він порушив «Основний закон», порушив формулу «одна країна, дві системи» і порушив обіцянки, передбачені Китайсько-британською спільною декларацією.
Отже, гонконгці просто зробили те саме. Це свого роду незаконність проти незаконності, що схоже зі старою китайською приказкою «подолати ворогів, навчаючись їхнім сильним сторонам».
3. Наслідки насильства
За весь час руху «Займемо центр із любов’ю та миром» протестувальники завжди зберігали миролюбність і любов до Гонконгу. Вони жодного разу не насмітили, кинувши, де заманеться пляшку чи паперову кульку. Вони навіть підбирали сміття із землі та сортували його.
Будучи беззбройними, вони трималися за руки під час демонстрацій. Таких мирних демонстрантів дійсно рідко де знайдеш. Але, за вказівкою комуністичного режиму в Пекіні, уряд Гонконгу вдався до використання великої кількості сльозогінного газу та перцевого аерозолю, намагаючись за допомогою насильства якнайскоріше розігнати мітингувальників.
Ця дія викликала, своєю чергою, ще більш масштабну акцію протесту, в якій взяли участь понад 200 тисяч жителів Гонконгу. Таким чином, рух «Займемо центр» зайняв увесь Гонконг. У Гонконзі, який уже довгий час є цивілізованою територією, хаос, по суті, є наслідком насильства з боку уряду.
4. Червоне проти чорного
Повідомляється, що, аби впоратися із масовим рухом «Займемо центр», влада Пекіна зрештою придумала альтернативний рух під девізом «без компромісів і без кровопролиття». Тобто вони мобілізували світ організованої злочинності, щоб використовувати підступні прийоми, коли головорізи залякують, ображають і застосовують до протестувальників «Займемо центр» насильство.
Поява людей у масках, які силою зносили барикади, нічим не відрізняється від терористів на Близькому Сході, і їхня природа настільки ж зла. Під дією невпинного залякування і словесних образ, Чоу Тін, член Scholarism, залишив рух.
Червоні (комуністи) і чорні (тріади) давно є однією сім’єю. Не дивно, що колишньому члену Політбюро Бо Сілаю не вдалося досягти успіху в тому, на чому він наполягав. Він проводив кампанію «співати про червоне і боротися з чорним» (метою якої було відродити в мегаполісі Чунцін маоїстський запал до комунізму), роблячи вигляд, що бореться з організованою злочинністю. Але якщо щось суперечить саме собі, як воно може не бути приречене на провал?
5. Чорне та біле
Крім того, що противники руху «Займемо центр» взяли демонстрантів в облогу, вони також брали участь у насильницькому знесенні барикад. Ми не виключаємо можливості, що серед противників руху «Займемо центр» є бандити і прокомуністично налаштовані громадяни.
Насправді у компартії Китаю особлива здатність провокувати боротьбу між групами населення. Але люди не очікували, що це все ще буде застосовуватися через 65 років після того, як вона прийшла до влади (про історію злочинів Комуністичної партії Китаю і її політичні кампанії терору можна прочитати у книзі «Великої Епохи» — «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» — прим. ред.).
Проте, чорне і біле — це різні речі. Те, що члени гонконзького «Антимайдану»* зайняли в конфлікті бік організованої злочинності, ненавмисне довело той факт, що ті, хто пов’язаний зі злочинним світом, насправді за своєю природою нічим не відрізняються від нього (порівняйте з явищем «тітушок» в Києві у 2013 році під час розпалу протестів на Майдані — прим. ред.).
*В оригіналі — anti-Occupy; англійська назва Occupy Central означає «Займемо центр».
Автор статті, Чень Покун був членом руху студентів 1989 року в Китаї. Після того, як він двічі відсидів строк у в’язниці, Ченя заслали у США. Він регулярно пише про Китай і китайську політику і є автором кількох книг на цю тему.
Висловлена в цій статті думка є думкою автора і не обов’язково відображає погляди «Великої Епохи».
Читайте також:
Топ-5 гострих питань, що обговорюють на таємній нараді у Китаї
Якою бачать революцію у Гонконзі китайці?
Як бути із Гонконгом — думки фракцій всередині компартії розділилися
