Двоє китайських робітників готуються зняти риштовання на будівництві у Пекіні 15 квітня 2014 р. Економічні дані Китаю за перший квартал 2014 р. співпали із прогнозами. Фото: Ван Чжао/AFP/Getty Images
Згідно з нещодавно оприлюдненими офіційними даними, показник зростання китайської економіки у першому кварталі 2014 р. становить 7,4%. До таких цифр сторонні спостерігачі часто ставляться із певною недовірою — вони як завжди точно відповідають тому показнику економічного зростання, про який заявило вище керівництво Китаю.
Показник річного зростання у 7,4% — найнижчий з оголошених із 2012 року. Поквартальне зростання сповільнилося до 1,4 відсотка з 1,7 відсотка із вересня по грудень минулого року.
«Це означає, що інвестиції в основні кошти на наступному етапі сповільнилися ще на один крок», — говорить Цюй Хунбінь, головний економіст Китаю й один із керівників Asia Economics при HSBC [одному з найбільших фінансових конгломератів у світі], приводячи свій аналіз у соцмережі Weibo.
«Зростання капітального будівництва не змогло навіть переважити наслідки обвалу в секторі нерухомості, а інвестиції у виробництво були, як і раніше, низькими, але стабільними. Подальші темпи росту інвестицій залишатимуться досить низькими», — сказав він.
Водночас із цим, коли були опубліковані офіційні цифри, китайські посадовці вийшли до ЗМІ, аби пояснити деякі з економічних проблем. «Якість ВВП досить невелика, й ефект передачі власності досить слабкий», — ішлося у заголовку в Economic Reference.
Все зводиться до тієї ціни, яку потрібно платити за економічне зростання. Підвищення зростання за рахунок взяття кредитів, в кінцевому рахунку, виявиться згубним, сказав Хань Веньсю, заступник директора науково-дослідного бюро Державної ради. «Кредити із кожним роком зростають, і на якомусь етапі борг стане надмірним», — додав він.
За його словами, ВВП не відображає всієї картини стану економіки. «Будівництво моста — це ВВП. Його демонтаж теж робить внесок у ВВП. Будівництво ще одного — це знову ВВП. Побудуй його тричі, і ти витратив величезні кошти, але багатства ти при цьому створив зовсім небагато».
Будучи офіційним дослідником, він уникав використання терміну «криза», із яким китайська економіка може зіткнутися, якщо і далі підтримуватиме зростання, покладаючись на кредити. Але багато зарубіжних економістів дійшли того, що пов’язують небезпечну бюджетну кризу в Китаї із накопиченням боргів. Із часу світової фінансової кризи 2007—2008 рр. китайські лідери підживлювали економіку країни таким ростом, дозволяючи державним банкам давати у борг величезні суми на інфраструктурні проекти, що мають недостатню окупність капіталовкладень.
Одним із завдань при новому керівництві КНР Сі Цзіньпіна стало припинення такої практики, аби зростання створювалося органічно, через споживчі витрати. Однак перешкоди для такого переходу високі, і це завдання досі не виконано.
Китайські лідери обіцяли зробити економіку більш відкритою для приватного сектора й іноземних підприємств та оголосили про введення у зв’язку із цим ряду часткових заходів. Зараз, наприклад, вже легше зареєструвати бізнес, й інтернет-компаніям нині видають ліцензії на банкінг. Але глибші структурні проблеми економіки Китаю, такі як подальший державний контроль над ключовими секторами, включаючи банківський, вирішення яких дозволить економіці розвиватися більш динамічно, тісно пов’язані із політичною системою, і зміна цього, якщо це взагалі можливо, може потребувати багатьох років.
Читайте також:
В Китаї спад на ринку нерухомості
ВВП Китаю завищений — експерти
Китайська економіка перебуває на роздоріжжі
