Ян Яньчжао (958—1014 рр. н.е.) був відомим генералом Північної династії Сун. Він охороняв північний кордон династії більше 15-ти років і відбив багато спроб вторгнення з боку киданів (кочових племен, що населяли в ті часи територію сучасної Внутрішньої Монголії).
Ян Яньчжао, великий генерал, який охороняв північний кордон. Ілюстрація: Джейн Kу/Велика Епоха
Коли його батько, військовий генерал, помітив, що син цікавиться настільними військовими іграми, він дуже зрадів і став брати його з собою в справжні військові походи. Коли Яньчжао виріс, він став військовим і вступив в передовий загін армії батька. В одному з боїв його руку пронизала ворожа стріла, але він не пішов з поля бою, а став битися ще більш рішуче. Вже в ранній період своєї військової служби Яньчжао виграв численні бої. Багато років потому, коли його батько загинув у бою з киданями, Яньчжао зайняв більш високий військовий пост і продовжив службу.
Яньчжао мав славу не тільки хороброго воїна, але і благородного генерала. Він, як і батько, уникав розкоші і жив в армії простим життям. Яньчжао сам дотримувався суворої дисципліни і вимагав її з командного складу. У суворих умовах він переносив тяготи разом зі своїми військами, у боях завжди був на передовій, а після перемоги нагороджував підлеглих по справедливості. Яньчжао ніколи не хвалився перед імператором, що чергова перемога — його особиста заслуга, але дуже цінував своє військо і стежив, щоб його підлеглих нагородили за заслугами. Тому його дуже поважали не тільки у власному війську, але й у ворожому таборі.
Одного разу на початку зими маленьке місто, яке Яньчжао охороняв з невеликим загоном, було оточене і зазнало масованого нападу з боку армії киданів на чолі з їхньою правителькою. Але Яньчжао зберігав спокій і закликав все чоловіче цивільне населення, здатне битися, приєднатися до оборони. Тим не менше, кожен із них думав, що оборона не триватиме довго, оскільки сили супротивника в багато разів перевершували їх за чисельністю.
Одного разу вночі температура повітря раптово дуже знизилася. Виявивши це, Яньчжао тут же наказав усім швидко зливати воду вниз по міських стінах. Мокрі стіни дуже швидко обледеніли. З настанням ранку кидани здивувалися крижаній стіні, яка виросла всього за одну ніч. Оскільки стіни були дуже слизькими, вороги не могли піднятися ними і захопити місто. До того ж проти них могли бути використані брили льоду. Морозна погода встановилася надовго і, врешті-решт, армія киданів змушена була відступити.
Відомий й інший випадок, коли, щоб здолати супротивника, Яньчжао використав «армію биків», як про це згадано в історичних хроніках. Він наказав придбати велику кількість биків і зробив багато опудал, одягнених у військову форму армії киданів. Биків привчили до того, що їжа завжди була захована усередині цих опудал. Таким чином, щоб дістатися до їжі, тваринам потрібно було рогами розривати опудала. Перед головним боєм з киданями Яньчжао тримав своїх биків голодними кілька днів. Коли розпочався бій, він випустив бичаче стадо на кращі загони киданської армії. У результаті ворожі сили зазнали великих втрат, а Яньчжао здобув блискучу перемогу.
Яньчжао охороняв північний кордон 15 років і за цей час значно скоротив набіги киданів. У 1014 році, коли він помер на своєму посту у віці 57 років, імператор з глибоким сумом оплакував його. Він наказав своїм міністрам супроводжувати труну Яньчжао в його рідне місто. Люди, яких він колись захищав від вторгнення і переслідування з боку армії киданів, втративши свого захисника, горювали. Міське населення пролило багато сліз біля його труни. Смерть Яньчжао оплакували навіть його вороги кидани — вони поважали його і розглядали як перевтілення зірки, що керує північчю у Всесвіті.
Читайте також:
