У той час як чиновники китайської компартії заявляють, що борються з корупцією, країна переживає значно глибшу кризу. Вона пов’язана з тим, що за 60 років правління комуністична влада систематично руйнувала традиційну культуру Піднебесної, і найлютіше під час «Великої культурної революції».
Голова КНР Сі Цзіньпін намагається подолати корупцію.
Карикатура: Джеф Ненарела/Велика Епоха
Традиційними китайськими цінностями є чесність, слідування правилам пристойності, мудрість, доброзичливість і вірність (п’ять правил Конфуція), а також «єдність неба, землі і людини» — принцип, який передбачає, що людина повинна жити в гармонії з небом і землею.
Після того, як у 1949 році компартія прийшла до влади, в країні замість гуманності Конфуція громадян стали спонукати до класової боротьби та наклепів один на одного. А замість прагнення до єдності неба, землі і людини наставляли: справжній комуніст повинен відчувати безмірну радість від «боротьби з Небом і Землею». Корупція і великі екологічні проблеми, від яких сьогодні так потерпає Китай, неабиякою мірою викликані саме таким підходом.
Звичайно, повністю викорінити цінності п’ятитисячолітньої культури за декілька років було непросто, і партія розуміла, що комуністичній теорії насильства не зрівнятися з багатою культурою Піднебесної. Тому Мао Цзедун у травні 1966 року почав «Велику культурну революцію», яка тривала 10 років аж до його смерті. Цією політичною кампанією він мав намір знищити традиційну культуру і, хоча своєї мети він повністю не досяг, проте завдав великої шкоди цінностям китайців.
У збірнику редакційних статей Великої Епохи «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» автори зазначають, що дійсного процвітання країна може домогтися лише в разі відродження традиційних цінностей.
«Ця культура компартії безпосередньо призвела до серйозного руйнування навколишнього середовища, що пожинає Китай сьогодні. Візьмемо за приклад водні ресурси. Відмовившись від традиційних цінностей, згідно з якими „шляхетний чоловік цінує добробут, але приймає його зі стриманістю“, китайці по-хижацьки почали ставилися до довкілля, скалічивши систему річок. Сьогодні 75% з 50 000 кілометрів річок Китаю непридатні для життя риб; 33% підземних вод забруднені більше, ніж навіть десять років тому, і ситуація й надалі погіршується», — описуються у книзі «Дев’ять коментарів…» кілька прикладів наслідків політики «боротьби з небом і землею».
У книзі також зазначається, що традиційна культура Китаю цінує життя людини, а компартія проголошує, що «бунт має виправдання» і «боротьба з людьми сповнена насолод».
«В ім’я революції партія могла убити і примусити померти від голоду десятки мільйонів чоловік. Це знецінило життя в очах людей, що згодом викликало збільшення підроблених і отруйних товарів на ринку», — зазначається у книзі.
Наприклад, наприкінці 2008 року в Китаї виник скандал із зараженим меламіном молоком. Влада заявляла, що від отруєного молока компанії «Саньлу», викритої в корупції, постраждали близько 300 тисяч дітей. Разом з тим після інциденту суди не приймали до розгляду позови батьків, чиї діти постраждали, а також їм не видавали жодні компенсації.
Виробництво отруйних харчових продуктів широко розповсюджене в Китаї, і не є поодиноким випадком. Знищення культури і моральний занепад сприяють нестримному прагненню до матеріальної вигоди, стверджується в «Дев’яти коментарях…».
Таким чином, корінь корупції, з якою хоче боротися новий керівник компартії Сі Цзіньпін і його команда, лежить не на поверхні. Відродження культури є першочерговою задачею.
