Алупка. Воронцовський палац. Північний фасад.
Фото: Сергій Клименко/klymenko.data-tec.net
Мабуть, кожен у дитинстві мріяв жити в палаці, — великому палаці з просторими кімнатами, розкішними килимами і численними балконами. Й хоча зазвичай вдовольняємося простим житлом, коли бачимо палаци, знову поринаємо у свою чарівну країну мрій.
12 палаців Великої Ялти. Такі різні і водночас величні, ошатні і благородні. Схожий на рицарський замок Масандрівський палац, білосніжний Лівадійський палац, чарівний палац «Дюльбер» зі східними мотивами…
Ми пропонуємо здійснити мандрівку дивовижними палацами Ялти. Поринути у блиск тих часів, пройтися стежками і сходами, якими ходили їх знатні господарі, помилуватися внутрішнім оздобленням, дізнатися багато цікавого з історії, що творилася тут.
Палаци Ялти: Алупкінський
Алупкінський палац-музей графа М. С. Воронцова — справжній витвір мистецтва.
На відміну від білосніжних і нарядних замків тогочасної Ялти, Алупкінський палац виділяється строгістю, монументальністю і своїм розкішним сіро-зеленим відтінком. Складений він з діабазу — каменю, який удвічі міцніший за граніт.
Вражає архітектура палацу. Кожна сторона палацу виконана у своєму стилі: південний — у мавританському стилі з елементами індійської архітектури, північний фасад — то англійський тюдорівський стиль, західний фасад схожий на європейський середньовічний замок. Поєднання різних стилів в одній будівлі — дійсно, геніальність митця, який його намалював у своїй уяві і втілив у життя.
20 років (1828—1848) архітектори Е. Блор (один із творців Букінгемського палацу) та В. Гунт створювали цей витвір мистецтва.
Всього в палаці близько 150-ти розкішно оздоблених кімнат. Вітальню продовжує Зимовий сад, прикрашений декоративними мармуровими скульптурами італійських, англійських і французьких майстрів.
Левова тераса. Воронцовський палац. Алупка.
Фото: Ірина Новицька/vk.com
Від центрального входу південного фасаду, з так званої «Альгамбри», ведуть до моря монументальні сходи з шістьма мармуровими левами: сплячих, тих, що прокидаються, і розлючених (у виконанні італійського скульптора В. Бонанні).
Південь палацу прикрашає парк в італійському стилі, створений відомим німецьким садівником Карлом Кебахом. Парк уступами-терасами спускається до самого моря.
Палаци Ялти: Масандрівський
Масандрівський палац нагадує французький замок часів Людовика ІІI і схожий на рицарський замок. Оточує палац прекрасний парк, що переходить у ліс.
Архітектор Максиміліан Месмехер додав багато барочних елементів. Тераси та відкриті галереї, виті сходи з ажурними ґратами, балкони прикрашають західний фасад. Фігурні крівлі різної висоти, красиво оформлена мансарда, наличники додають нарядності. На стінах, облицьованих жовтою метлахською плиткою, добре виділяються кам’яні прикраси: вази, різьблені з каменю фронтони. Багате і його внутрішнє оздоблення.
Масандрівський палац імператора Олександра III, Ялта.
Фото: archiportal.crimea.ua
Масандрівський палац зводився багато років.
Будівництво розпочалося у 1881 році на замовлення князя Воронцова. Розробник проекту — французький архітектор Етьєн Бушар. В його задумі палац ніс романтичний дух, подих Середньовіччя та елементи раннього французького Ренесансу.
У 1889 році господарем маєтку став Імператор Олександр III (1845—1894). Він і доручив добудувати палац відомому архітектору Максиміліану Месмехеру. Той додав до первинного архітектурного задуму Бушара декоративність.
Пізніше палац став належати імператорові Миколі II, який улітку приїздив сюди з родиною.
Масандрівський палац.
Фото: Vladimir/clubs.ya.ru
За палацом розкинувся на 42 га прекрасний парк в англійському стилі, закладений знаменитим німецьким садівником Карлом Кебахом.
Масандрівський палац-музей. Квітники перед Східним фасадом палацу.
Фото: Клименко Сергій/klymenko.data-tec.net
Лівадійський палац, Ялта.
Фото: Клименко Сергій/klymenko.data-tec.net
Палаци Ялти: Лівадійський
Лівадійський палац вирізняється надзвичайно гармонійним поєднанням двох стилів: історизму і модернізму. Облицьований палац інкерманським вапняком світло-палевого кольору. Палац відрізняється вишуканістю та нарядністю зовнішньої обробки і розкішшю внутрішньої оздоби. Квіти, грифони, дельфіни і медальйони, різьблені з мармуру, прикрашають палац. Над парадним входом вміщено герб роду Романових, а на численних арках вирізьблені імена членів імператорської сім’ї.
Лівадійський палац, Ялта. Арабський дворик.
Фото: thisisukraine.org
Російські та італійські майстри доповнили головний вхід колонами з блакитно-білого мармуру і прикрасили різьбленням. Обабіч входу стоять великі вази з уральської яшми. У палаці 58 кімнат, і кожна має свій неповторний стиль.
До палацово-паркового ансамблю входить палац міністра двору, Великий палац, світський корпус, церква та чудовий парк.
Маєток у Лівадії переходив від сім’ї до сім’ї.
На початку XIX ст. землі в Лівадії належали генералові Ф. Ревеліоті. У 1834 році землі придбав польський магнат Потоцький. Він і побудував перший палац. А в 1860 році Лівадію купив Олександр II для своєї дружини. Складання проекту нового царського маєтку доручено архітектору Іполиту Монігетті. Одночасно зводяться палаци для міністра двору і поштовий корпус, побудовано зимовий театр, завод з виробництва льоду, електростанція. Великий білий палац зводився під керівництвом іншого архітектора — М. П. Краснова.
Розкішний парк з численними фонтанами і альтанками оточує Лівадійський палац. Це найбільший і найдавніший у Криму парк (віком 160 років). Саме з парку починається Царська (Сонячна) стежка, що простягається на 7 кілометрів. Раніше по ній гуляла царська сім’я, а сьогодні — усі охочі.
Палац «Ластівчине гніздо».
Фото: tat80805993/fotki.yandex.ru
Палаци Ялти: «Ластівчине гніздо»
На 40-каметровій скелі мису Ай-Тодор причаївся палац «Ластівчине гніздо». 40-каметрова скеля підіймає його над морем, і численні ластівки шугають тут.
Існує легенда про те, як, повертаючись з війни, російський генерал привіз із собою красуню-полонянку. Для неї він звів прекрасний замок біля самого моря і назвав його «Замок любові».
Назву «Ластівчине гніздо» дала йому московська купчиха Рахманінова.
У 1912 році барон Штейнгель, придбавши цей клапоть землі, побудував тут кам’яний палац, що нагадував готичні замки його батьківщини, та заклав навколо нього сад.
У 1927 році від землетрусу частина скелі разом із садом відкололася, і палац став нависати над безоднею моря. До того ж фундамент дав тріщини.
Його відновили: спочатку в «Ластівчиному гнізді» відкрився читальний зал будинку відпочинку, пізніше — ресторан, а в 2011 році — виставковий зал. Сьогодні тут експонується оригінал Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі».
