Петриківський розпис є визнаним українським брендом. Він має власний стиль з лише йому притаманними формами орнаменту, ажурною плавністю ліній та соковитістю кольорів. Характерний візерунок петриківського розпису стає оздобою на одязі, декоративних тарілках та яскравих сувенірах, які дарують іноземцям часточку української душі.
#img_left#Україна завжди славилась народним мистецтвом. Людина художньо прикрашала буденне життя, оточувала себе красою і знала в ній смак, у творчості проявляла себе. Селяни оздоблювали свої хати-мазанки півниками та квітами, які тішитимуть очі, аж поки знову не настане час білити.
Розпис в оселі був своєрідним оберегом. Люди вірили, що в ньому міститься духовна сила, тому піч, вікна і двері обрамляли магічним орнаментом. На стінах найчастіше зображувалося дерево життя з міфічними птахами (птахи символізували зв’язок з потойбічним світом). Цей символ мав охороняти господарів.
Славетний петриківський розпис має власний стиль з лише йому притаманними формами орнаменту, ажурною плавністю ліній та соковитістю кольорів. Назва його походить від старовинного козацького села Петриківка, що на Дніпропетровщині, де поколіннями передавалися традиції розпису. Тож природно з’явилася група майстрів, які оздоблювали стіни хат, сани, народні музичні інструменти, посуд, скрині… Ще у XVІІІ столітті такі оздоблені розписом речі продавалися на місцевих ярмарках і користувалися великим попитом.
#img_right#У 1991 році народні майстри, об’єднавшись, утворили центр народного мистецтва «Петриківка», який працює до сьогодні і об’єднує 40 провідних майстрів. Тут усі роботи виготовляються в авторських серіях. Розмальовуються і дерев’яні вироби, і кераміка, і порцеляна. Самобутні і колоритні вироби потрапляють до художніх галерей, подарункових магазинів, до приватних колекцій, подорожують за кордон. Наприклад, ваза, яку розписала відома майстриня Марфа Тимченко, була подарована Організації Об’єднаних Націй.
Петриківський орнамент — це, насамперед, орнамент рослинний. Жоржини, айстри, троянди, волошки буяють на виробах майстрів. Створюються навіть фантастичні форми квітів: «цибульки» або «кучерявки». Дивовижна витонченість, віртуозність і точність малюнка — це унікальний стиль петриківського художника, який досягається невтомною практикою. Окрім пензля, застосовують сухі стеблини, трісочки, власні пальці (ними зручно зображати ягоди).
Активну участь у розвитку промислу беруть, крім самих петриківців, і їхні кішки. Справа в тому, що саморобні пензлики, зроблені з котячої шерсті, малюють не гірше професійних. Використовують шерсть звичайнісінької сільської кішки: на животику або з бочків у неї відрізають пучечок, намотують на відточений держак, і пензлик для найскладніших візерунків готовий! Тому не дивуйтеся побаченій на вулицях Петриківки стриженій киці, адже мистецтво вимагає жертв.
25 вересня 2012 року сучасні майстри села Петриківки увічнили своє мистецтво 120-метровим вуличним розписом, який увійшов до Книги рекордів Гіннеса. Це автентичний кольоровий малюнок із традиційною символікою із квітів. Усі жителі села, навіть маленькі, долучилися до цього дійства: вони старанно малювали 3 дні, витративши 30 кілограмів емалевої фарби.
Дніпропетровщина подала заявку до ЮНЕСКО, аби надати петриківському розпису статусу всесвітньої нематеріальної спадщини.
