У Вишгороді під Києвом археологи шукали заміську резиденцію княгині Ольги, а натрапили на будинок багатіїв. За два тижні розкопок у маєтку відкопали два ключі Х—ХІ століття, металеві наконечники для стріл, ніж, фрагменти жіночих прикрас, ґудзик та численні уламки кераміки — всього до тисячі артефактів.
#img_left#Два знайдені ключі становлять собою металеві вироби дуже тонкої роботи, які за складністю виготовлення не набагато поступаються сучасним. Один із них співробітники Інституту археології НАНУ вже відреставрували.
«Якщо заглибитись на 1000 років назад, [знайдені ключі — ред.] — це величні інженерні вироби, які ставлять нас урівень з тими людьми, які розвивали цивілізацію», — каже Володимир Янченко, організатор розкопок і президент парку «Київська Русь».
Серед знахідок зустрічались і речі іноземного виробництва: амфори та скляні прикраси з Візантії. Володимир Янченко пояснює це тим, що Вишгородська місцевість мала дуже тісні зв’язки з Візантійською імперією: саме тут проводили час посли, коли приїжджали до київських князів.
Всі знайдені археологами артефакти сягають корінням Х—ХІІІ століття і належали багатому давньоруському роду. Про це свідчить не тільки цінність відкопаних речей, а й те, що будинок розташовувався у безпосередній близькості до церкви Бориса і Гліба, навколо якої і розросталось поселення.
Окрім предметів старовини, на території будинку знайшли плінфу та уламки сланцю. З останнього в старовину робили саркофаги, а з плінфи споруджували церкви та палаци. Археологи припускають, що уламки цих будівельних матеріалів могли належати як зруйнованій Борисоглібській церкві, так і будівлям заміської резиденції княгині Ольги.
Активні розкопки на ділянці площею приблизно 130 кв.м археологи почали 2 тижні тому, цьому передували підготовчі роботи. На території Вишгородського городища провели розвідку — пробили 5 шурфів. На одному з досліджуваних місць археологи одразу натрапили на давню споруду, каже Всеволод Івакін, керівник проекту та старший науковий співробітник Інституту археології.
Ускладнює розкопки те, що землі, які належали давньому городищу, зараз перебувають у приватній власності — території навколо Борисоглібської церкви поділені на невеликі ділянки і зайняті городами або забудовані, в чому особисто переконався кореспондент Великої Епохи. Але, за словами археологів, власниця території, на якій ведуть дослідження, погодилась пустити їх.
«Ця садиба є власністю Любові Хоменко, яка дуже гостинно не тільки дозволила нам проводити археологічні розкопки, але й всіляко допомагає з водою, а тут проблеми з цим, з їжею…» — каже Всеволод Івакін.
Дослідник говорить, що роботи на цьому майданчику тільки переступили через екватор. Розкопки, які організували Вишгородський історико-культурний заповідник, парк Київська Русь та Інститут археології НАНУ, триватимуть до кінця місяця і, за словами дослідників, обіцяють принести ще немало цікавих знахідок.#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
