Генеральна прокуратура України через суд зажадала від Нацбанку надати їй інформацію і документи, щодо видачі та відшкодування кредитів рефінансування та стабілізаційних кредитів 24 українським банкам за 2008—2010 роки.
#img_left#Як повідомляє, в серпні 2011 заступник генпрокуратури В. Занфіров звернувся до київського Печерського райсуду зобов’язати Нацбанк розкрити інформацію, що містить його банківську таємницю і надати Генпрокуратурі копії документів про надання та повернення банками України з метою підтримки ліквідності всіх видів кредитів, у тому числі: кредитів рефінансування та стабілізаційних кредитів, договори РЕПО (угоди купівлі/продажу цінних паперів із зобов’язанням зворотного викупу), операції з активами й тощо (у сфері банків), а також їх розмір за період з 1 червня 2008 по 1 січня 2011 рр..
Також прокуратуру цікавлять документи: договорів застави, кредитних договорів, актів та довідок перевірки цільового використання коштів і т.д., а також акти/довідки інспекційних перевірок Нацбанку.
Однак Печерський райсуд відмовився приймати цю заяву через неправильне оформлення: не були чітко позначені вимоги і коло осіб, щодо яких В. Занфіров просив розкрити інформацію.
Після переоформлення Генпрокуратура знову передала звернення до суду. Цього разу в запиті було вказано список із 24 банків, за якими правоохоронні органи хотіли б отримати вищеназвану інформацію.
До цього переліку увійшли наступні банки України: Укргазбанк, Трансбанк, Фінанси та Кредит, Надра, Європейський, Український промисловий банк, Родовідбанк, Одеса-Банк, Банк Столиця, ЗАТ «Київ», Кредитпромбанк, Земельний банк, Східно-європейський банк, Причорномор’я, Європейський банк розвитку та заощаджень, Національний стандарт, Іпобанк, Діалогбанк, Інпромбанк, Синтез, БТГ Енергія, Володимирський та Банк регіонального розвитку.
Проте 17 серпня суд і цю заяву залишив без уваги, пояснивши, що вона нечітко сформульована. І на цій підставі суд ухвалив вважати заяву В. Занфірова неподаною і повернув її заявнику.
