Шаріат і правові системи
У таких країнах, як Нігерія, уряд для всіх один, але шаріатські суди створені для мусульман. У судах розглядаються справи, що регулюють шлюб, розлучення, опіку над дітьми, розподіл майна, спадщину. У випадку з Єгиптом, шаріатські суди, хоча вже не існують, але країна як і раніше стверджує, що шаріат дає право на землю.
В Індонезії, де більшість населення складають мусульмани, шаріат і правова система колишнього колоніального уряду здійснює всі судові розгляди спільно. Жінки тут не зобов’язані ходити з покритою головою, як у Саудівській Аравії. У столиці Джакарті багато розважальних центрів і барів. Але все може змінитися. В останні роки консервативні мусульмани Індонезії наполягають на збільшенні числа обмежень на соціальну поведінку.
У 2008 році тут був прийнятий антипорнографічний закон із широким визначенням порнографії. Він заборонив не тільки книги і фільми, але й поцілунки в громадських місцях, а також носити відкритий одяг. Закон був оскаржений, але в березні рішення Конституційного суду було відхилено. У результаті, в 2009 році в провінції Ачех в Індонезії ввели суворі закони шаріату. Затверджені покарання за такі злочини, як пияцтво, азартні ігри, перелюбство, а жінкам заборонено носити відкритий одяг, у тому числі і вузькі брюки.
«Довільне» застосування шаріату
Елеонор Абделла Думато, фахівець з історії регіону Перської затоки, пояснює, що, наприклад, Афганістан складається з різних племен, і в його кримінальному кодексі шаріат тлумачиться по-різному.
#img_right#У разі, коли людина засуджена за поцілунок у громадському місці, — це означає, що людина була затримана релігійною поліцією. Після цього суд засудить її до 4 місяців тюремного ув’язнення і 90 ударів батогом — так тлумачать у Саудівській Аравії ісламський закон, який «забороняє зв’язок між чоловіком і жінкою в таких місцях».
Думато пояснює, яким чином система шаріатського суду працює в Саудівській Аравії. Справи розглядаються суддями, і покарання може бути «абсолютно довільним». Воно залежить від суб’єктивної думки конкретного судді, яке, у свою чергу, багато в чому залежить від його виховання. Крім того, Думато каже, що найчастіше найбільш суворі вироки отримують етнічні меншини і іноземці.
Так, у березні ліванський чоловік, який приїхав до Саудівської Аравії на мусульманське паломництво, отримав смертний вирок за «чаклунство». Він був телеведучим ліванського каналу і в одній передачі давав поради і пророкування про майбутнє, в результаті чого його заарештували, повідомляє «Міжнародна амністія».
Тим не менш, д-р Алі А. Мазруі, директор Інституту глобальних культурних досліджень у Нью-Йорку, вважає, що ці суворі покарання насправді часто не приводять у виконання. В інтерв’ю «Голосу Америки» Мазруі сказав, що насправді більшість мусульманських країн не вдаються до традиційних класичних ісламських покарань. Разом із тим, він також зазначив, що вони вважають за краще карати закрито, оскільки це — політично чутлива тема. Вони просто уникають ситуацій, коли потрібно застосовувати максимальне покарання за крадіжку — відрубування рук, або максимальне покарання за подружню зраду — смертну кару; вони просто не виконують їх.
Вплив шаріату на немусульман
Як застосовувати шаріат у мусульманській державі, коли не всі громадяни сповідують іслам? У Судані, де суворі покарання за шаріатом стосуються мусульман, представники інших релігій також караються за цими законами.
Мухаммед Саліх, професор Інституту соціальних досліджень у Гаазі, в одному з інтерв’ю «Голосу Америки» розповів, як відрізнити мусульманина від немусульманина в Судані. Коли когось затримує поліція, і він себе не вважає мусульманином, то їй важко перевірити, чи говорить він правду. Тим не менш, за словами Саліха, за часів колишнього президента Судану Німейрі понад 250 християнам південного Судану ампутували руки як покарання.
Таким чином, у цій країні суспільство розділене на дві частини: народ Корану і немусульмани. Тут створена ієрархія громадян: християни, євреї і традиційні віруючі. Ієрархія застосовується до влади: якщо ви мусульманин — у вас більше шансів отримати законні права, відповідно до законів шаріату, ніж у того, хто визнає інші релігії.
Велика частина законів спрямована проти невірних і жінок. Жінки в шаріаті залишаються безправним шаром мусульманського суспільства — і це питання активно піднімають західні правозахисні організації.
